Анотація до роботи:

Колодочка О.М. Еколого-гігієнічна оцінка забруднення ґрунту і суміжних об’єктів довкілля важкими металами та їх впливу на здоров’я населення в умовах техногенного навантаження. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут гігієни і медичної екології ім О.М. Марзеєва АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена питанням еколого-гігієнічної оцінки вмісту важких металів у ґрунті та суміжних об’єктах довкілля на території великого промислового міста та їх впливу на стан здоров’я населення, в тому числі на донозологічному рівні. У роботі узагальнені численні дані звітів органів та установ санітарно-епідеміологічної служби та інших контролюючих та наукових закладів, а також проведені власні дослідження вмісту ВМ у об’єктах довкілля. Проведено поглиблене вивчення показників популяційного здоров’я населення з використанням демографічних показників та показників поширеності захворювань серед дитячого населення, яке мешкає на території м. Дніпропетровська за 10-річний період. У групах здорових та практично здорових дітей різних зон спостереження на території міста проведено дослідження донозологічних змін стану здоров’я за комплексом інформативних показників. Здійснена статистико-математична обробка отриманих закономірностей впливу ВМ у ґрунті на стан здоров’я дитячого населення та запропоновані провідні напрямки профілактичних заходів.

1. В умовах однієї з найпотужніших агломерацій України - місті Дніпропетровську відмічається виражене техногенне навантаження на навколишнє середовище, що супроводжується високими рівнями розповсюдження пріоритетних забруднювачів – важких металів у ґрунті і суміжних об’єктах довкілля. Це призводить до погіршення умов життя і суттєво впливає на стан здоров’я населення.

2. Концентрації важких металів у ґрунті на значній території міста вірогідно (р<0,05) перевищують ГДК та фонові значення за вмістом хрому, свинцю, міді та марганцю. Обчислені моделі множинної лінійної регреcії для інтегрального показника територіального забруднення ґрунту (ІПТЗ_г) від концентрацій важких металів, а також сумарного показника забруднення атмосферного повітря (К_а) свідчать, що найбільш вагомим шляхом забруднення ґрунтів на території промислової агломерації є аерогенний, за рахунок значного просторово-часового масопереносу технологічних викидів у атмосферне повітря таких найбільш розвинутих галузей, як підприємства металургійної, металообробної та хімічної промисловості, теплоенергетики та автомобільного транспорту.

3. В повітряний басейн міста щорічно надходить за рахунок організованих джерел викидів 99,6 тисячі тонн забруднюючих речовин, у тому числі близько 3 тисяч тонн - важких металів. У результаті цього більше 54% населення міста мешкає на території з небезпечним рівнем забруднення, в тому числі, в зоні сильного та дуже сильного забруднення атмосферного повітря - відповідно 4,6 та 8,8 % населення. На сельбищних територіях концентрації важких металів у повітрі не перевищують ГДК, однак не мають тенденції до зниження. Виняток складає вміст заліза у повітрі Правобережної зони спостереження, який сягає в окремі роки 6,3+0,358 мкг/м³, що в 1,6 разу вище за ГДК. У цілому в динаміці спостерігається збільшення рівня та ступеня небезпеки забруднення атмосферного повітря на території міста Дніпропетровська.

4. Аналіз даних лабораторних досліджень забруднення поверхневих вод важкими металами свідчить про невідповідність якості води водойм у межах міста Дніпропетровська гігієнічним вимогам за фізико-хімічними показниками в 84,5 % - 87,8 % проб з динамікою погіршення. Відносні концентрації забруднень води Дніпровського водосховища (з урахуванням усіх видів забруднюючих речовин та інтегральних показників) підвищується для створу нижче міста у порівнянні зі створом вище міста Дніпропетровська і складають відповідно 0,96 та 1,04. Вміст ВМ у воді водойм на території міста нижче за ГДК, але значно перевищує кларкові рівні. В окремих пробах спостерігалось підвищення концентрацій окремих важких металів: цинку - 4 ГДК, міді - близько 7 ГДК, марганцю - 2 ГДК, кадмію - 1,7 ГДК, заліза - 1,2 ГДК (за максимальними значеннями). Відмічається високе забруднення цими важкими металами підземних вод у межах міста та на прилеглих приміських територіях за рахунок виражених водно-міграційних властивостей цих токсикантів та значного накопичення їх у ґрунті.

5. Виявлена залежність якості сільськогосподарських рослин – продуктів харчування населення від території їх культивації. У більшості рослин – продуктів харчування, вирощених у приміських зонах, що примикають до значних промислових підприємств, концентрації важких металів не перевищують значень ГДК, але по ряду досліджених елементів (заліза, свинцю, міді) їх вміст у сільськогосподарській сировині вірогідно вищий (р<0,05) від офіційних середніх даних. Фітоакумуляцію токсикантів (заліза, марганцю, свинцю) в овочах можна розглядати як побічну характеристику рівня та ступеня небезпеки забруднення ґрунту важкими металами.

6. На підставі отриманих даних характеристики стану об’єктів довкілля та їх якісних взаємозв’язків можливо зазначити, що серед інших середовищних об’єктів ґрунт, як біокосна система, є найбільш стабільним за своїми властивостями і може бути рекомендованим в якості інтегрального та інформативного показника характеру, рівня і ступеня небезпеки забруднення навколишнього середовища в цілому в умовах вираженого техногенного навантаження за довгостроковий період.

7. Основні медико-демографічні показники серед населення м. Дніпропетровська за останнє десятиріччя віддзеркалюють загальну тенденцію серед населення України і свідчать про виражені процеси депопуляції. Підтвердженням погіршення демографічної ситуації на території міста є такі дані: за 1993-2002 рр. народжуваність знизилась на 16,5%, темп приросту показника загальної смертності населення склав 7,5%, природний приріст населення носить від’ємний характер з темпом убування за 10 років –56,25%. Показники смертності немовлят мають відносно високі рівні, збільшена питомоа вага мертвонароджених дітей у період дослідження з причини вроджених аномалій та вад розвитку.

8. Загальний рівень поширеності захворювань серед дітей м. Дніпропетровська має досить стабільний характер з тенденцією до підвищення показників у середньому на 3,1 % щорічно у останні роки, та збільшився за період дослідження (1993-2002) з 1301,99 до 1661,64 випадків на 1000 дітей. Показники наочності, числені для адміністративних районів міста, свідчать про нижчі за середні по Дніпропетровську рівні поширеності захворювань серед дітей, які мешкають на території Лівобережної зони спостереження (Амур-Нижньодніпровський район – 96,9 %) та Ігрень-Придніпровської зони (Самарський район – 87,5 %) у порівнянні з районами Правобережжя.

9. Встановлено кореляційні зв’язки між вмістом важких металів у ґрунті та поширеністю захворювань серед дитячого населення за окремими класами хвороб: хворобами ендокринної системи та порушеннями обміну речовин та імунітету і вмістом свинцю (r=0,69; p<0,01), хрому (r=0,5; p<0,01); хворобами крові та органів кровотворення та концентрацією марганцю (r=0,32; p<0,01), цинку (r=0,54; p<0,01), хрому (r=0,60; p<0,01) та нікелю (r=0,43; p<0,01); органів травлення та вмістом у ґрунті нікелю, свинцю, хрому та марганцю (коефіцієнти кореляції складають відповідно 0,47; 0,45; 0,39 та 0,32; p < 0,01).

10. Моделі лінійної регресії залежності окремих класів хвороб (згідно з MKX-10) від інтегрального показника концентрації важких металів у ґрунті свідчать про найвищу чутливість до комплексного та комбінованого впливу важких металів, щодо хвороб крові та органів кровотворення (коефіцієнт множинної кореляції R = 0,66; коефіцієнт детермінації D = 43,6%; p < 0,05), вроджених аномалій та вад розвитку (R = 0,69; D = 47,6%; p < 0,01).

11. При вивченні донозологічних змін стану здоров’я дитячого населення за показниками накопичення важких металів у біосубстратах (волоссі) здорових та практично здорових дітей виявлена сильна кореляційна статистично вірогідна залежність із вмістом у ґрунті марганцю ( r_xy = 0,84; m = 0,07), цинку (r_xy = 0,76; m = 0,14), та помірна кореляція із свинцем (r_xy = 0,51; m = 0,38).

Рекомендовані провідні напрямки еколого-гігієнічних і профілактичних заходів щодо охорони навколишнього середовища та здоров'я населення міста Дніпропетровська, які в цілому спрямовані на:

- значне підвищення ефективності природоохоронної діяльності в цілому, що призведе до поетапного покращання та стабілізації якості навколишнього середовища, досягнення допустимих рівнів забруднення (за рахунок удосконалення технологічних, планувальних та санітарно-технічних заходів). Даний напрямок можна вважати найбільш значимим, що дозволить отримати максимальний та довготривалий ефект щодо покращення умов життя і стану здоров'я населення;

- неспецифічну медико-екологічну реабілітацію, що стосується широкомасштабної профілактичної імунокорекції, і, перш за все, дитячого населення з використанням препаратів, що мають визначену стимулюючу дію та призводять до підвищення природного опору організму та розвитку адекватних адаптаційних реакцій організму в залежності від виду чинників (важких металів), що зумовлюють екологозалежну патологію. Даний вид реабілітації повинен проводитися у комплексі з соціальними заходами;

- специфічну медико-екологічну реабілітацію населення по відношенню до груп ризику виникнення екозумовлених патологічних станів. Цей вид реабілітації передбачає: а) відбір контингенту для реабілітації, б) діагностику "хімічного носійства" та клінічне підтвердження патології, в) лікування з урахуванням встановленого діагнозу, г) комплекс рекомендацій для післяреабілітаційного спостереження;

в умовах значних промислових агломерацій важливим є впровадження дійової системи соціально-гігієнічного моніторингу на регіональному рівні, що передбачає комплексну оцінку стану об`єктів навколишнього середовища та показників популяційного здоров`я, в тому числі на донозологічному рівні, а також прогноз і керування якістю довкілля та здоров`ям населення.

Публікації автора:

1. Колодочка О.М., Деркачов Е.А., Огир Л.Б. Використання показників забруднення ґрунту важкими металами при прогнозуванні антропогенного впливу на здоров’я дітей // Гигиена населенных мест.- Киев.- 2000.- Вып.37.- С.66-68. Автором проведена статистична обробка взаємозв’язку показників забруднення ґрунту з показниками захворюваності дитячого населення.

2. Деркачев Э.А., Огир Л.Б., Колодочка А.М., Кушинов Н.В., Шевченко А.А. Гигиеническая оценка загрязнения почвы тяжелыми металлами как показатель интенсивности техногенного воздействия // Гигиена населенных мест.- Киев.- 2000.- Вып. 37.- С.151-155. Дисертантом обліковані показники забруднення ґрунту ВМ на території м. Дніпропетровська.

3. Деркачев Э.А., Огир Л.Б., Колодочка А.М., Смирнов Ю.Б., Шевченко А.А. Оценка состояния здоровья населения и прогноз его изменений на этапе разработки проекта ОВОС промышленного предприятия // Гигиена населенных мест. - Киев.-2001.- Вып.38, Т.11. -С.418-423. Здобувачем проведено дослідження та статистична обробка результатів вивчення донозологічного статусу здоров’я дітей.

4. Деркачев Э.А., Огир Л.Б., Шевченко А.А., Колодочка А.М. Эколого-гигиенические проблемы охраны окружающей среды и здоровья населения и пути их решения // Зб. наук. праць “Екологія природокористування”.-Дніпропетровськ:Поліграфіст, 2002. - Вип.4 – С.98-106. Узагальнені матеріали екологічних служб щодо стану забруднення об’єктів довкілля регіону.

5. Деркачев Э.А., Колодочка А.М., Огир Л.Б., Зайцев В.В. Тригалометаны в питьевой воде: влияние на здоровье и меры профилактики // Вопросы химии и химической технологии.-2002. - №6. - 166 - 167. Здобувачем зібрані та узагальнені дані лабораторних досліджень водоймищ та питної води на наявність тригалометанів.

6. Крамарьов С.М., Деркачов Е.А., Колодочка О.М., Шевченко О.А., Крамарьова Ю.С., Яковішина Т.Ф. Екологічні та гігієнічні проблеми забруднення рухомими формами важких металів ґрунту промислових агломерацій Придніпров’я // Довкілля та здоров’я. – 2004. - № 2 (29). – С. 24 – 28. Дисертант провів відбір проб ґрунту та самостійні дослідження їх на вміст ВМ на окремих територіях м. Дніпропетровська.

7. Шевченко О.А., Деркачов Е.А., Смирнов Ю.Б., Колодочка О.М. Особливості транслокації важких металів у грунтах, що рекультивовані з застосуванням промислових відходів // Зб. тез доповідей науково-практ. конф. “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть”. – К., 2000.-С. 46-47. Автор здійснив дослідження ВМ у сільськогосподарських рослинах, вирощених на рекультивованих територіях.

8. Деркачов Е.А., Огір Л.Б., Колодочка О.М. Оцінка раннього впливу несприятливої дії факторів довкілля на стан здоров’я населення за комплексом біомаркерів // “Екологія кризових регіонів України”: Тези доп. Міжнар. конф. - Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2001.-С.157-158. Автором проведено обстеження дітей, які мешкають на території м.Дніпропетровська з відбором проб волосся та мазків для мікробіологічних досліджень слизових оболонок зіву та носа і шкіри, статистично оброблені отримані результати.

9. Деркачев Э.А., Огир Л.Б., Колодочка А.М. Здоровье жителей мегаполиса в условиях повышенных техногенных нагрузок // Мат-лы Межд. науч.-практ. конф. “От переходной экономики к устойчивому развитию». - Дніпропетровськ, 2001. - С. 39 - 41. Дисертант провів викопіювання даних про демографічні показники та поширеність захворювань дитячого населення міста Дніпропетровська та провів статистичну їх обробку.

10. Деркачов Е.А., Огір Л.Б., Колодочка О.М., Овчинникова В.О., Зайцев В.В, Волчек В.В. Гігієнічна характеристика і прогноз якості води ріки Дніпро на території Дніпропетровської області // Матеріали ХІV з’їзду гігієністів України. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. – С. 120-123. Автором узагальнені дані із звітів обласної СЕС про якість води у контрольних створах міста Дніпропетровська по вмісту ВМ.

11. Колодочка О.М. Еколого-гігієнічна оцінка вмісту важких металів у сільськогосподарських рослинах, вирощених на приміських територіях, які примикають до промислових зон міста Дніпропетровська // Мат-лы Межд. науч.-практ. конф. “Актуальные вопросы нутрициологии. Роль биологически активных пищевых добавок в обеспечении здоровья населения”. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 20 - 22.

12. Донозологічна діагностика стану здоров’я населення у зв’язку з впливом факторів навколишнього середовища / Деркачов Е.А., Огір Л.Б., Шевченко О.А., Колодочка О.М. // Методичні рекомендації МР 2.2.12-068.2000. – К., 2000. – 35 с. Дисертант провів літературний огляд та апробацію методу атомно-абсорбційної спектрофотометрії для визначення вмісту ВМ у волоссі.