Анотація до роботи:

Котикова О.І. Еколого-економічна ефективність використання потенціалу земельних ресурсів (на матеріалах агроформувань Миколаївської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Миколаївський державний гуманітарний університет ім. П.Могили комплексу “Києво-Могилянська академія”, Миколаїв, 2003.

У роботі розкрито результати теоретичних та практичних досліджень еколого-економічної ефективності використання потенціалу земельних ресурсів. Проведено аналіз стану та структури земельного фонду і сільськогосподарських угідь. Визначено показники використання сільгоспугідь у розрізі категорій землекористувачів; показники економічної й екологічної ефективності використання потенціалу сільгоспугідь у Миколаївській області.

Обґрунтовано основні напрями щодо покращення стану, структури земельних та сільськогосподарських угідь, шляхи підвищення еколого-економічного рівня землекористування. Запропонована спрощена методика визначення необхідного приросту площі посіву багаторічних трав для забезпечення позитивного балансу гумусу. Запропонована модель ґрунтозахисної системи землеробства радгоспу “Степовий” Миколаївського району.

1. Розвиток приватної форми власності на землю вимагає перегляду питання щодо визначення ефективності використання її потенціалу. Оскільки земельні ресурси як основний засіб виробництва мають здатність відновлювати природну родючість ґрунту, що сприяє підвищенню економічної ефективності, слід визначати також екологічну ефективність використання земельних угідь.

2. Відсутність якісного контролю з боку держави за рівнем використання земельних угідь призвели до суттєвого погіршення структури та якісного стану земель. Значний земельно-ресурсний потенціал області використовується нераціонально: ступінь освоєння земельних ресурсів як в суспільних, так і в приватних господарствах за період з 2000р. по 2002р. зріс відповідно на 5,5 та 2,3 в.п.; рівень розораності – на 6,7 та 1,2 в.п. У загальній земельній площі зменшилась частка пасовищ на 4,9 та 1,5 в.п.

3. Порушення системи сівозмін в землеробстві області призвели до значного зростання частки посівів культур з високим коефіцієнтом мінералізації рослинних решток за рахунок зменшення посівів культур з високим коефіцієнтом гуміфікації, що негативно вплинуло на екологічну ефективність землекористування: дефіцит балансу гумусу за існуючої структури посівів в середньому становить -0,24 т/га; більше 670 тис. га ріллі піддано водній та більше 154 тис. га – вітровій ерозії; в результаті ерозійних процесів в Миколаївській області в середньому втрачається 17,2 т з 1 га; недобір врожаю на орних землях, що піддаються впливу водної ерозії, за один рік лише по Миколаївському району становить 1,7, а цілому по області – 75,7 млн. корм. од.

4. Економічна ефективність використання потенціалу сільгоспугідь в цілому та в розрізі категорій господарств Миколаївської області в динаміці знижується. Зокрема, вихід валової продукції у розрахунку на 1 га сільгоспугідь в 2001р. зменшився порівняно з 1990р. на 40,8%, в тому числі по рослинництву – на 55,9%, по тваринництву – на 67,5%. Аналогічна тенденція спостерігається по врожайності основних сільськогосподарських культур.

5. Головними проблемами підвищення ефективності потенціалу земельних угідь є покращення якості землі та ефективне управління земельними ресурсами. Покращення якості земельних ресурсів в першу чергу пов’язано з підвищенням рівня родючості. Традиційним способом підвищення рівня гумусу в ґрунті є внесення органічних добрив. Крім цього, забезпечити створення бездефіцитного та позитивного балансу гумусу можна також розширюючи площі посівів багаторічних трав за рахунок скорочення посівів культур з низьким коефіцієнтом гуміфікації рослинних решток.

6. На сьогоднішньому етапі економічних перетворень ефективний землеустрій можливий лише за умови активного державного втручання в цей процес. Державне регулювання необхідно здійснювати у напрямку посилення земельно-регуляторної та контролюючої функцій держави. Оскільки у зв’язку з незадовільним фінансовим станом більшість сільськогосподарських підприємств не в змозі забезпечити земельноохоронні заходи, на даному етапі на державному рівні слід застосовувати економічні інструменти та важелі, орієнтовані на стимулювання діяльності учасників економічного процесу. Ефективним шляхом вирішення проблем екологічного розвитку аграрної сфери має стати активізація інноваційно-інвестиційної діяльності, розвиток кредитного ринку.

7. Структурна перебудова економіки країни відбувається в основному як нерегульована з точки зору сталості процесу. Підвищенню ефективності землекористування сприятиме перевід його на модель сталого розвитку, який передбачає взаємне узгодження екологічних, економічних та соціальних чинників розвитку.

8. На мікрорівні раціональне землекористування, яке передбачає покращення якості ґрунтів та ефективне управління земельними ресурсами, забезпечується комплексом заходів, який включає ґрунтозахисна система землеробства. Запропонована модель ґрунтозахисної системи землеробства радгоспу “Степовий” Миколаївського району засвідчує, що вказані заходи будуть мати позитивний еколого-економічний ефект, виражений приростом врожаю продукції у кількості 12460 корм. од.; створенням позитивного балансу гумусу +0,06 т/га; отриманням 225,5 тис. грн. чистого еколого-економічного ефекту, в тому числі 39,1 тис. грн. чистого екологічного ефекту (17,3%). При визначені необхідної площі посіву багаторічних трав для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу використана запропонована автором формула.

Публікації автора:

1. Соціально-економічні та правові аспекти екологізації виробництва АПК // Вісник аграрної науки Причорномор’я. –2001. –Спец. випуск №3(12). –С.98-104.

2. Реформування сільського господарства: проблеми та шляхи їх вирішення // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2001. –Спец. випуск №4(13). –С.164-172.

3. Методологічні основи оцінки ефективності використання виробничого потенціалу підприємств АПК // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Вип. 6. Економічні науки. – Миколаїв: Видавництво МДГУ ім. П.Могили. –2002. –С.81-89.

4. Проблеми врегулювання механізму кредитування в аграрному секторі України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 152. Дніпропетровськ: ДНУ. –2002. –С.129-136.

5. Підвищення ефективності використання потенціалу земельних ресурсів України // Вісник ХНАУ. –2002. –№8. –С.179-182.