1. Аналіз розвитку органічного землеробства у світі дає можливість констатувати високі темпи його поширення в розвинутих країнах, що створює об’єктивну необхідність та доцільність використання світового досвіду, зокрема країн ЄС щодо шляхів успішного розвитку цього напряму в Україні. На перехідний період розвитку є переконливі підстави щодо поєднання державного управління з діяльністю іноземних консультативних та сертифікаційних служб. 2. Агроекологічні критерії і показники перехідного періоду залишаються не визначеними як чинники перехідного періоду, зокрема, і для сертифікованих господарств з виробництва органічної продукції. Тривалість його може становити щонайменше три роки, при цьому поєднання галузей рослинництва і тваринництва в господарстві може бути істотним організаційно-технологічним чинником бездефіцитного забезпечення виробництва продукції органічними добривами і зменшення перехідного періоду. 3. За умов виробництва органічної продукції рослинництва істотного зниження урожайності сільськогосподарських культур не виявлено, встановлено статистичну достовірність зниження витрат та підвищення рівня прибутку залежно від варіантів системи землеробства. В межах демонстраційного досліду найкращі результати з усіх досліджуваних показників отримано для варіанту системи органічного землеробства з мінімальним обробітком ґрунту. Частка впливу варіантів системи землеробства на урожайність сільськогосподарських культур становить 8,2 %, на витрати – 53,8 %, а у величині прибутку – в розмірі 26 %. У господарствах органічного виробництва від методів господарювання залежить 83,5 % варіації урожайності зернових культур, розмір витрат на 96,2 %, а прибуток – на 94,6 %. 4. Серед суб’єктів господарювання в АПК України найбільш ймовірні кандидати для запровадження виробництва органічної продукції – це фермерські господарства, розташовані на придатних територіях, як найбільш мобільні у виборі технології та номенклатури продукції. Закон розподілу площі сільськогосподарських угідь таких господарств, як випадкової величини, задовільно апроксимується логарифмічно нормальним законом розподілу. Це дає підстави для прогнозу, що серед виробників органічної продукції, очікується збільшення кількості малих за розмірами сільськогосподарських угідь господарств (близьких до модального значення функції розподілу – 10–30 га). 5. Із зростанням кількості мешканців міста, як потенційних споживачів кількість і виробників, що пропонують органічну продукцію, і категорій продукції лінійно зростає з кутовим коефіцієнтом регресії 1,1 і 1,45 відповідно. 6. Основними пріоритетами серед мотиваційних чинників готовності керівників господарств до виробництва органічної продукції є: цінова політика (96 %), гарантовані канали збуту (72 %) і наукове забезпечення (42 %). 7. Перспективна модель розвитку виробництва органічної продукції в АПК України передбачає такі блоки: структура управління, технологічні аспекти, законодавче забезпечення. 8. Подальші дослідження щодо виробництва органічної продукції доцільно спрямувати на агроекологічне обґрунтування тривалості перехідного періоду та обґрунтування і розробку методики екологічної оцінки життєвого циклу органічної продукції. |