Анотація до роботи:

Решетило О.С. Екологічні особливості та структура популяцій кумок (Bombina) в регіоні Українських Карпат. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2001.

Дисертація є комплексним дослідженням екологічних особливостей кумок і структури їх популяцій в регіоні Українських Карпат. Результати вказують на можливість природної гібридизації червоночеревої та жовточеревої кумок з утворенням особин гібридного походження, які формують гібридні смуги на стику ареалів батьківських видів. Встановлене висотне і територіальне поширення видів Bombina в досліджуваному регіоні. Досліджені екологічні особливості кумок і проаналізовані морфологічні, фізіологічні, біохімічні, екотопічні причини цих відмінностей. Встановлені вікова і статева структури популяцій кумок, а також істотні відмінності між ними за основними популяційними параметрами. Вказано на важливу роль кумок в екосистемах Українських Карпат. Подані рекомендації щодо охорони кумок і звернено увагу на значення їх комплексних екологічних досліджень в екосистемах як передумови їх збереження та відтворення.

1. Ареал жовточеревої кумки охоплює гірську частину регіону Українських Карпат з висотним поширенням від 300 до 1500-1700 м н.р.м., а червоночеревої – передкарпатські і закарпатські передгірські території до рівня 200-250 м н.р.м. Гібридні смуги кумок тягнуться вздовж передгірїв Українських Карпат на рівні від 200-250 до 300 м н.р.м. Їх ширина становить у середньому 5-10 км. На північно-східному макросхилі Українських Карпат вони проходять через Самбір, Стрий, Калуш, Івано-Франківськ, Коломию і Чернівці, на південно-західному – через Ужгород, Мукачево, Іршаву та Хуст.

2. Червоночерева і жовточерева кумки регіону мають частково спільні морфолого-біометричні ознаки. Групи їх гібридних особин за діагностичними ознаками займають проміжне положення між батьківськими видами. Найменша фенетична мінливість спостерігається серед червоночеревих кумок, а найбільша – серед гібридних особин.

3. Уперше встановлено, що форма зіниць кумок має видоспецифічний характер. Вона змінюється від трикутновидної і близької до неї у жовточеревої кумки до округлої – у червоночеревої. Наближення до проміжної форми достовірно свідчить про появу гібридних рис у фенетичній структурі популяцій. Форму зіниці можна використовувати як діагностичну ознаку під час визначення кумок.

4. Білковий склад сироватки крові кумок виявив якісні відмінності між ними. Червоночерева кумка має чотири фракції (Alb, ₂-, ₂- і -глобуліни), жовточерева – п’ять (Alb, ₁-, ₂-, ₁- і -глобуліни), а склад білків сироватки крові гібридних особин свідчить про наявність шести фракцій (Alb, ₁-, ₂-, ₁-, ₂- і -глобуліни). Концентрація макроелементів (Ca²⁺, K⁺, Na⁺) в організмі кумок проявляє видову тенденцію.

5. Червоночерева кумка існує переважно у великих (>100 м²) і середніх (26-100 м²) водоймах, більшу частину з яких становлять заплави і заплавні калюжі. Жовточерева кумка трапляється в основному у малих (11-25 м²) і мікроводоймах (10 м²), абсолютна більшість із яких – дощові калюжі. Гібриди населяють малі та середні за площею водойми, основну кількість серед яких становлять заплавні та дощові калюжі. Червоночерева кумка надає перевагу прозорим водоймам зі значною часткою водних рослин, а жовточерева і гібриди – умовно прозорим і напівпрозорим водоймам з незначною часткою водних рослин. Червоночерева кумка і гібридні особини співіснують тільки з жабами Rana, а жовточерева – найчастіше з карпатським та альпійським тритонами. У зв’язку з екотопічною пристосованістю, червоночерева і жовточерева кумки та їх гібриди обирають такі місця існування в регіоні Українських Карпат, які найкраще відповідають їх біологічним та екологічним особливостям.

6. Щільність особин у популяціях кумок регіону Українських Карпат загалом є невисокою і проявляє видову специфіку, що зумовлено їх екологічними особливостями і значною кількістю екотопів, придатних для їх існування та розмноження. Популяції кумок мають повночленні вікові спектри і нормальну вікову структуру (juv – 33-39%; subad – 27-30%; ad₁ – 19-20%; ad₂ – 9-15%; ad₃ – 2-5%; ad₄ – 1%), що свідчить про нормальний цикл їх відтворення.

7. Для кумок регіону загалом характерне кількісне переважання самців у популяціях, але співвідношення їх статей різне: червоночерева кумка – 1,67:1; жовточерева – 2,56:1; гібридні форми – 1,02:1. Для популяцій червоночеревої кумки і груп гібридів виявлено один період статевої активності (квітень-травень); популяції жовточеревої кумки характеризуються двома періодами цієї активності (травень і липень). Під час періодів статевої активності кумок співвідношення статей у популяціях зростає на 35-40%, а протягом періодів спокою – спадає на 20-40%.

8. Кумки є широко розповсюдженими видами земноводних у регіоні Українських Карпат, мають високу чисельність в екосистемах і можуть вважатися важливими їх компонентами, оскільки пов’язані трофічними зв’язками з великою кількістю комах та інших безхребетних, значна частина з яких є шкідниками лісостанів, агрокультур і паразитами людини та худоби. Охороняючи кумок, основну увагу слід звертати на збереження їх екологічних ніш, особливо водойм – місць їх існування та розмноження.

9. Особливо перспективними з-поміж комплексних екологічних досліджень кумок є популяційні, морфолого-фізіологічні та генетико-молекулярні дослідження. Вони дають змогу вивчити ”життєвість” популяцій, причини і механізми гібридизації як основи еволюційних процесів у цій групі тварин.

Публікації автора:

1. Решетило О.С. Мінливість зіничного індексу кумок (Bombina) // Вісн. зоол. – 2000б. – Дод. №14. – С. 62-64.

2. Решетило О.С. Статева структура популяцій кумок (Bombina) в Українських Карпатах // Наук. вісник: Охорона біорізноманіття: теоретичні та прикладні аспекти. – Львів: УкрДЛТУ. – 2000г. – Вип.10.3. – С. 279-283.

3. Решетило О.С. Поширення кумок (Bombina) в регіоні Українських Карпат // Екологія та ноосферологія. – 2001а. – Т.10. – №1-2. – С. 153-158.

4. Решетило О.С. Екологічне та макроеволюційне значення досліджень червоночеревої та жовточеревої кумок (Bombina) // Уч. зап. Тавр. нац. ун-та. Сер. біол. – 2001б. – Т.14. – №2. – С. 147-150.

5. Решетило О.С. Екологічна характеристика водойм – місць існування кумок (Bombina) в Українських Карпатах // Вісн. Львів. нац. ун-ту. Сер. біол. – 2001в. – №27. – С. 113-123.

6. Горбань І.М., Царик Й.В., Бокотей А.А., Горбань Л.І., Решетило О.С., Пограничний В.О., Сеник М.Я. Сучасний стан в орніто- та батрахокомплексах басейну верхнього Дністра // Вісн. Львів. нац. ун-ту. Сер. біол. – 2001. – №28. – С. 126-137.

7. Горбань Л., Горбань І., Решетило О. Формування батрахокомплексів басейну верхнього Дністра в умовах інтенсивної трансформації ландшафту // Дослідження басейнової екосистеми верхнього Дністра. – Львів, 2000. – С. 139-144.

8. Решетило О.С. Поширення, гібридизація та порівняльний аналіз ознак кумок Bombina bombina та Bombina variegata у регіоні Українських Карпат // Наукові основи збереження біотичної різноманітності: Матеріали І наук. конф. молодих учених м.Львова (Львів, 24 листопада 1998 р.). – Львів: Ліга-Прес, 2000а. – С. 73-81.

9. Reszetyo O. Rozmieszczenie geograficzne kumakуw (Bombina) w Karpatach Ukraiskich // Biologia pazw i gadw: Materiay z V Oglnopolskiej Konferencji Herpetologicznej (Krakуw, 26-28 czerwca 2000 r.). – Krakуw, 2000. – S. 101-102.

10. Решетило О.С. Екологічна зумовленість поширення кумок (Bombina) в Українських Карпатах // Національні природні парки: проблеми становлення та розвитку: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Яремча, 14-17 вересня 2000 р.). – Яремча, 2000в. – С. 237-239.