Анотація до роботи:

Пищур І.М. Екологічні особливості інтродукції представників мікробоценозу (Paenibacillus та Enterobacter) в кореневу систему культурних рослин в умовах застосування пестицидів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Дніпропетровський державний аграрний університет, м. Дніпропетровськ, 2005.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню і дослідженню екологічних особливостей поєднання інокуляції насіння сільськогосподарських культур асоціативними фосфатмобілізуючими і азотфіксуючими бактеріями з його протруєнням шляхом відбору резистентних та індиферентних до дії протруйників штамів бактерій. Це набагато розширює можливості застосування екологічно безпечних бактеріальних препаратів для підвищення врожайності сільськогосподарських культур та сприяє поліпшенню екологічного стану ґрунтів за рахунок зменшення доз мінеральних добрив.

Штами бактерій відбирали за такими критеріями: збереження життєздатності і агрономічно-цінних фізіологічних властивостей при дії технологічних концентрацій пестицидів; тривале збереження високої чисельності життєздатних клітин на протруєному насінні; приживання в ризосфері при висіві протруєного та інокульованого насіння в ґрунт; позитивний вплив на урожайність і якість врожаю.

Пропонується для створення бактеріальних препаратів, які можна було б застосовувати сумісно з протруєнням насіння, вести селекцію ефективних і резистентних штамів бактерій.

В дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально доведено можливість поєднання бактеризації насіння буряків цукрових і ячменю з його протруєнням, що значно розширює можливості застосування бактеріальних добрив – біологічно-безпечного заходу, який сприяє оптимізації екологічного стану ґрунтів, підвищенню врожайності сільськогосподарських культур та поліпшенню якості продукції без зайвого хімічного навантаження на агроекосистему. Проведені дослідження дають можливість стверджувати:

1. Серед агрономічно-цінних представників бактеріального ценозу грунту, а також епіфітної бактеріальної мікрофлори існують штами, які толерантні до дії відомих сучасних протруйників насіння: адіфур, гаучо, тачигарен, сульфокарбатіон, раксил, вінцит та фундазол.

2. Штами фосфатмобілізуючих бактерій Paenibacіllus polymyxa KB (біоагент препарату поліміксобактерин) і Achromobacter album 1122 (біоагент біопрепарату альбобактерин) резистентні до дії інсектициду гаучо та фунгіцидів тачигарен і сульфокарбатіон, що надає можливість їх сумісного застосування з протруєнням насіння буряків цукрових.

3. Встановлено, що біоагенти біопрепарату БПА Azotobacter chroococcum M-70 та Azotobacter vіnelandіі M-X зберігають життєздатність і функціональну активність в присутності інсектицидів адіфуру і гаучо на інокульованому насінні буряків цукрових більше 6-ти місяців.

4. Не виявлено негативного впливу при застосуванні протруйників адіфур і тачигарен на епіфітну бактеріальну мікрофлору насіння буряків цукрових. Після місячного терміну зберігання протруєного насіння спостерігається висока чисельність на ньому епіфітних бактерій (100-140 тис./насінину), які належать до родів Bacillus, Cellulomonas, Enterobacter, Erwinia, Microbacterium, Micrococcus, Pseudomonas та ін.

5. З поверхні насіння буряків цукрових, протруєного інсектицидом адіфур і фунгіцидом тачигарен, виділено резистентний до дії протруйників і ефективний штам фосфатмобілізуючих бактерій Enterobacter sakazakii T6A, який здатний мобілізувати фосфор з мінеральних та органічних фосфатів.

6. Протруйники адіфур і тачигарен, попадаючи в ґрунт з насінням, справляють помітний негативний вплив на чисельність амоніфікуючих, фосфатмобілізуючих та азотфіксуючих мікроорганізмів, які знаходяться на відстані до 3 мм від насінини та в ризосфері проростків. Проте, мікробне угрупування грунту повертається у вихідний стан за 3 тижні.

7. Протруєне насіння ячменю можна бактеризувати біопрепаратом ризоентерин, адже штам бактерій Enterobacter aerogenes 30Ф, як діюча основа біопрепарату ризоентерин, резистентний до дії фунгіцидів раксил, вінцит і фундазол.

8. Біопрепарат ризоентерин підвищує потенційну нітрогеназну активність на корінні ячменю насіння якого протруювалось фунгіцидами раксил, вінцит і фундазол. У фазу колосіння вона збільшувалася в 2-3 рази і знаходилася в межах 1600 – 5200 нмоль С₂Н₄/г коріння /годину.

9. Вразливими до дії протруйників раксил, вінцит і фундазол є клітини штамів бактерій Agrobacterіum radіobacter 204 (біопрепарат діазофіт), Flavobacterіum sp. Л-30 (біопрепарат флавобактерин). На останній негативно впливають також протруйники адіфур, гаучо і тачигарен, тому застосування цих бактеріальних препаратів на протруєному насінні ячменю і буряків цукрових є недоцільним.

10. Середній приріст урожайності зерна ячменю ярого при застосуванні мікробного препарату ризоентерин по протруєному насінню фунгіцидами раксил, вінцит і фундазол (за трирічними даними) знаходився у межах 1,6-2,3 ц/га (4,8-7,0%) при середній урожайності 33,0 ц/га в контрольному варіанті. Приріст урожайності буряків цукрових від застосування біопрепарату поліміксобактерин по протруєному насінню пестицидами адіфур, гаучо, тачигарен склав 26-33 ц/га (6,0-7,6%) при урожайності 410 ц/га в контрольному варіанті (в досліді на чорноземі вилугуваному легкосуглинковому), та 28-39 ц/га (8,2-11,5%) при урожайності 298 ц/га в контрольному варіанті (в досліді на чорноземі глибокому середньогумусному).

11. Умовно чистий прибуток від застосування біопрепарату поліміксобактерин сумісно з протруйниками адіфур, гаучо, тачигарен для буряків цукрових складав 412-527 грн./га, а для ячменю ярого при використанні біопрепарату ризоентерин сумісно з фунгіцидами раксил і вінцит коливався в межах 47-68 грн./га. Коефіцієнт енергетичної ефективності від застосування біопрепарату ризоентерин по протруєному насінні ячменю ярого складав 130,6, а від застосування біопрепарату поліміксобактерин по протруєному насінню буряків цукрових – 25,6-25,7.