1. Рослинний покрив Криворізького залізорудного басейну представлений антропно трансформованими, регульованими і культивованими угрупованнями. До їхнього складу належать 42 види степового, 23 – лісового, 19 – лучного, 113 – бур’янового флороценотипів та 18 видів культурних рослин. Названі угруповання зберігають риси зональної степової флори з високим рівнем рудеральності, що пояснюється впливом великих площ порушених земель, на яких домінує бур’янова стадія природного заростання. Типологічні критерії О.Л.Бельгарда, доповнені показниками мікрорельєфу, змитості грунтів, ємкості насіннєвих банків адекватно описують їхній стан. 2. Антропно трансформовані рослинні угруповання представлені 123 видами з 37 родин. За кількістю видів родини розташовуються у наступному порядку – Asteraceae (29), Lamiaceae (10), Rosaceae (10), Fabaceae (9) Poaceae (9), Brassicaceae (8), Scrophulariaceae (5), Apiaceae (4). До складу антропно регульованих рослинних угруповань належать 53 види з 19 родин, з наступним порядком зменшення кількості видів: Asteraceae (16), Poaceae (8), Fabaceae (5), Brassicaceae (3), Rosaceae (2), Lamiaceae (2), Apiaceae (2), Euphorbiaceae (2), Polygonaceae (2). Культивовані угруповання мають найбільше число видів – 141 із 32 родин і формують такий ряд – Asteraceae (39 видів), Brassicaceae (14), Fabaceae (14), Poaceae (10), Polygonaceae (7), Boraginaceae (6), Lamiaceae (6), Caryophyllaceae (5), Chenopodiaceae (4). Запаси діаспор рослин у грунті в культивованих рослинних угрупованнях представлені 72 видами вищих рослин з 20 родин. 3. За загальною кількістю видів екоморф рослинність Кривбасу має такі особливості: а) в антропно трансформованих угрупованнях курганів – рудеранти (48,42% загальної кількості видів), степанти (30,53%), сільванти (11,58%), пратанти (8,42%); балок – рудеранти (41,38%), степанти (31,04%), сільванти (14,94%), пратанти (12,64%); б) в антропно регульованих – рудеранти (62,26%), степанти (15,09%), сільванти (13,22%), пратанти (9,43%); в) у культивованих – рудеранти (71,11%), степанти (12,23%), пратанти (8,89%), сільванти (3,33%). За виключенням культивованих угруповань, такі ряди фондів екоморф є гомологічними, але відрізняються за видовим складом. У цілому вони відображають екологічні умови місцевиростань. 4. Зміна грунтово-кліматичних умов з півдня на північ Кривбасу призводить до відповідних змін таксономічних і екоморфічних спектрів культивованих рослинних угруповань. При цьому спостерігається зменшення частки участі родин Asteraceae, Brassicaceae, зміни рангів родин, їхньої кількості, порушення співвідношення між багато- і моновидовими. Разом з тим відбувається збільшення частки участі пратантів, мезофітів, але зменшення криптофітів і ксеромезофітів. 5. На фоні підсилення антропного впливу, пов’язаного з регуляційними заходами спостерігається екологічна диференційованість рослинних угруповань, що супроводжується зростанням їхньої синантропізації і терофітності. Також відбуваються зміни у таксономічних і екоморфічних спектрах, екоморфічній ємкості родин і таксономічних фондах екоморф, співвідношень видів за способами їхнього поширення в вегетуючих і латентних комплексах цих угруповань (ало-, авто-, антропохорів різних типів). 6. Варіативність таксономічного і екоморфічного складу культивованих угруповань обумовлюється запасами діаспор, еродованістю ґрунтів, культиваційними заходами. 7. За ареалогічним складом у культивованих рослинних угрупованнях переважають види полірегіональної та голарктичної груп ареалів. До апофітів належить 71 вид. Адвентивні види представлені археофітами (41 вид), серед яких переважають види середземноморського й ірано-туранського походження. Кенофіти – 29 видами в основному північноамериканського та середземноморського походження. За ступенем натуралізації превалюють епекофіти. Серед видів, які мають корисні для людини властивості, найчисельнішими є лікарські, кормові, харчові. |