Анотація до роботи:

Іваницька В.М. Екологічні основи використання схилових земель під плодові культурбіогеоценози в умовах Закарпаття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. Дніпропетровський національний університет. Дніпропетровськ, 2007.

Викладено екологічні основи використання схилових земель під плодові культурбіогеоценози в умовах Закарпаття, одержання високих врожаїв плодів у сливових культурбіогеоценозах на терасованих і нетерасованих схилах, покращення у сливових фітоценозах функцій бурих лісових опідзолених ґрунтів на терасах і підзолисто-буроземних поверхнево оглеєних ґрунтів на нетерасованих схилах.

Показано екологічну роль системи утримання ґрунту, органічних і мінеральних добрив, фосфатшлаку, сидератів, цеолітів і вапняку. Вивчено й охарактеризовано екологічні та біологічні властивості сливи домашньої (Prumus domestica L.). Розроблено екологічні принципи підготовки схилових земель для вирощування сливових культурбіогеоценозів, екологічні та біогеоценологічні основи їх конструювання. Проаналізовано і теоретично обґрунтовано використання схилових земель Закарпаття, необхідності захисту грунтів від ерозії та їх раціонального використання.

Рекомендовані виробництву заходи по раціональному використанню схилових земель в умовах Закарпаття.

1. У Закарпатті слива домашня (Prunus domestica L.) складає до 12 % всіх плодових насаджень. Помірно вимоглива до світла, вологолюбна, чутлива до родючості ґрунту й ґрунтової кислотності теплолюбна рослина, відносно морозостійка.

2. У сливових культурбіогеоценозах на терасованих і нетерасованих схилах системи утримання ґрунту, органічні і мінеральні добрива, сидерати, фосфатшлак, цеоліти і вапняк покращили функціональний стан рослин завдяки поліпшенню фізичних, фізико-хімічних, протиерозійних властивостей і родючості ґрунту. Позитивний середовищеперетворюючий вплив сливових фітоценозів при вирощуванні їх на схилах забезпечив одержання високих урожаїв плодів необхідних кондицій.

Продуктивність плодових рослин на терасованих схилах при утриманні ґрунту під чорним паром із внесенням 40, 120 т/га гною і сидеральним паром в середньому за 1987 - 2000 pp. була на 22,9 - 42,2 % більше, ніж на ділянках довгострокового задерніння.

При культурі сливових біогеоценозів на нетерасованих схилах продуктивність насаджень сорту Угорка звичайна була при внесенні фосфатшлаку в нормі Р₃₀₀ кг/га і цеолітів 10 т/га відповідно більше на 18,6 і 8,9 % до контролю. Продуктивність сорту Ренклод фіолетовий при застосуванні фосфатшлаку і цеолітів 10 т/га становила, відповідно, 105,7 і 102,1 % в порівнянні з контролем.

3. Екологічна особливість окультурення з поганими фізичними властивостями, бідними на поживні речовини ґрунтів полотна терас свідчить, що із широкого спектру властивостей ґрунту за чутливістю до зміни середовища найбільш мобільні вологість, рН, гідролітична кислотність, уміст рухомого алюмінію.

4. Екологічні вимоги до систем утримання ґрунтом при культурі сливових біогеоценозів на терасах, направлена зміна ґрунтотворних процесів сприяли покращенню загальних фізичних властивостей ґрунту, структури, підвищенню його протиерозійної стійкості.

На ділянках із внесенням гною 120 т/га і сіянні сидератів щільність складення ґрунту в шарі 0-40 см становила 1,21 - 1,24 г/см³, загальна пористість ґрунту - 54-55 %, пористість аерації - 28-32 %, а при внесенні гною 40 т/га і довгостроковому задернінні із скошуванням зеленої маси ці показники були гіршими - відповідно 1,32 - 1,35 г/см³, 49 - 51 % і 25 - 34 %,

5. Пригнічуючи ріст кореневої системи сливових культурбіогеоценозів і негативно впливаючи-на водний режим ґрунту, задерніння з відчуженням зеленої маси або відведенням її на сіно помітно погіршує ріст надземної частини плодових рослин на терасах. Дерева тут мали найменші: висоту (6,1 м), обхват штамба (48,2 см), сумарний приріст однорічних пагонів (759,3 см) і площу листкового апарату (16,8 см²).

6. У сливових культурбіогеоценозах на нетерасованих схилах при внесенні фосфатшлаку в дозі Р₃₀₀ кг/га, цеолітів (5 і 10 т/га) і вапняку рН ґрунту в шарі 0-20 см збільшилося на 0,1-1,0, гідролітична кислотність зменшилася на 1,9-3,1 мг-екв на 100 г ґрунту, вміст рухомого алюмінію зменшився на 0,4-0,9 мг на 100 г ґрунту в порівняні з показниками до проведення досліду. Більш помітна зміна рН ґрунту відбулася у шарі 20-40 см - збільшення на 0,7-1,5, гідролітична кислотність знизилась на 2,8-4,0 мг-екв на 100 г ґрунту, вміст рухомого алюмінію зменшився на 2,5-3,3 мг на 100 г ґрунту.

Найбільшою насиченістю основами в шарі 0-20 см характеризувалися ділянки з внесенням фосфатшлаку Р₃₀₀ кг/га (91,9 %), цеолітів 10 т/га (93,0 %), повної норми вапняку за гідролітичною кислотністю (93,9 %) і півтори норми вапняку за гідролітичною кислотністю (95,2 %). На контрольних ділянках цей показник складав лише 75,0 %.

7. На нетерасованих схилах уміст водостійких агрегатів розміром 0,25-10,0 мм у шарі 0-20 см при внесенні гною 30 т/га і N₁₂₀P₇₅K₉₀ кг/га, вапняку (півтори норми за гідролітичною кислотністю) зріс на 11,4 %, на ділянках з внесенням фосфатшлаку Р₃₀₀ кг/га, цеолітів 5 і 10 т/га та вапняку (повна норма за гідролітичною кислотністю) - на 23,7-30,9 %. Водночас на контрольних ділянках цей показник зменшився на 4,4 % порівняно з результатами до закладки досліду.

8. У сливових культурбіогеоценозах екологічна роль поліпшення реакції кислих бурих лісових опідзолених і підзолисто-буроземних поверхнево оглеєних ґрунтів вапнуванням полягає в підвищенні ґрунтової родючості за рахунок більш повного використання мінеральних добрив, збільшення біологічної активності ґрунту.

З екологічної точки зору досить цінною є властивість цеолітів вбирати, утримувати в ґрунтах і повільно витрачати воду, аміак, мікроелементи та інші необхідні поживні компоненти, створювати сприятливі режими рН, бактеріальної діяльності.

Екологічна роль сидератів при вирощуванні плодових культур на схилових землях багатогранна і полягає передусім у покращенні фізико-хімічних властивостей ґрунту. Сидерати полегшують проникнення кореневої системи плодових культур у більш глибокі горизонти, підвищують ефективність органічних і мінеральних добрив. Вони зумовлюють надходження в ґрунт органічних решток, підвищують його біологічну активність.

9. Теоретичною основою використання схилових земель Закарпаття є направлена зміна функціональних властивостей еродованих ґрунтів, впровадження ґрунтозахисних ресурсоощадних технологій вирощування плодових культур, здатних більш повно використовувати у порівнянні з іншими сільськогосподарськими культурами екологічні умови, скорочення розриву між потенціальною і реальною продуктивністю рослин.

10. Сьогодні одним із найбільш реальних резервів розширення виробництва екологічно чистих плодів, насамперед для дієтичного і дитячого харчування, є відновлення вирощування плодових культур на схилових землях. А тому їх освоєння під високопродуктивні сливові культурбіогеоценози відповідає вимогам раціонального використання земельних і природних ресурсів.

11. Одна з найважливіших екологічних особливостей створення високопродуктивних сливових культурбіогеоценозів на кислих, бідних поживними елементами, особливо рухомим фосфором, буроземних ґрунтах передгірної зони Закарпаття полягає в необхідності проведення диференційованого передпосадкового окультурення едафотопів.

12. Екологічний підхід до опрацювання прийнятого використання еродованих земель під культуру сливи домашньої (Prumus domestica L.) є перспективним, всебічним та комплексним, що забезпечить підвищення біологічної продуктивності еродованих ґрунтів та одержання необхідних урожаїв високої якості.

Публікації автора:

1. Горбач М.М., горбач (Іваницька) В.М. Вплив цеолітів на фізичні властивості буроземно-підзолистого грунту // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Сер. Біологія. – 1998. - № 5. – С. 134-135 (Проведено експеримент, оформлено матеріал).

2. Іваницька В.М. Зміна властивостей підзолисто-буроземних поверхнево оглеєних грунтів при застосуванні добрив, цеолітів і меліорантів // Науковий вісник. – Львів: НЛТУ України. – 2006. – Вип. 16.6. – С. 23-28.

3. Іваницька В.М. Екологічні заходи окультурення полотна терас і їх вплив на навколишнє середовище та продуктивність плодових біогеоценозів // Науковий вісник. - Львів: НЛТУ України. - 2006. - Вип. 16.7. - С. 28-36.

4. Іваницька В.М. Забезпечення охорони навколишнього середовища при вирощуванні плодових культурбіогеоценозів на схилових землях // Ґрунтознавство. - 2006. - Т. 7, № 3-4. - С. 72-77.

5. Іваницька В.М. Теоретичне обґрунтування використання схилових земель Закарпаття, боротьба з ерозією ґрунтів та їх раціональне використання // Екологія та ноосферологія. - 2006. - Т. 17, № 3-4. - С. 61-63.

6. Іваницька В.М. Біолого-екологічні властивості сливи та її використання в лісовому господарстві // Науковий вісник. - Львів: НЛТУ України. -2007. - Вип. 17.1. - С. 78-83.

7. Іваницька В.М. Екологічно безпечні заходи вирощування сливових культурбіоценозів на схилах // Науковий вісник. - Львів: НЛТУ України. -2007. - Вип. 17.3. - С. 94-100.

8. Іваницька В.М. Екологічна роль застосування органічних добрив, вапнування і сидератів у сливових культурбіогеоценозах на терасованих схилах // Вісник Львівського аграрного університету. Агрономія. - 2005. - № 9. - С. 32-38.

9. Іваницька В.М. Екологічні і біолого-фізіологічні властивості сливи та шляхи підвищення її продуктивності в умовах Закарпаття // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. - 2005. - № 9. -С. 304-313.

10. Іваницька В.М. Зміна фізико-хімічних показників бурих лісових опідзолених грунтів при окультурюванні на терасованих схилах // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук. -Вип. 1-2.-2005.-С. 37-42.

11. Іваницька В.М. Продуктивність плодових культур за різних систем утримання грунту на терасах // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук. - Вип. 4. -2005. -С. 36-41.

12. Горбач М.М., Горбач (Іваницька) В.М. Вміст рухомого фосфору в садах на схилах при різних системах утримання грунту // Проблеми агропромислового виробництва: Міжвідомчий наук. зб. - Вип. 5. - Чернівці: Прут, 1995. - С. 186-189 (Проведено експеримент, оформлено матеріал).

13. Горбач М.М., Горбач (Іваницька) В.М. Вплив меліорантів на структурний склад і водний режим буроземно-підзолистого фунту на схилах // 36. наук. пр. Інституту землеробства УААН. - Вип. 1. - 1996. - С. 32-39 (Проведено експеримент, оформлено матеріал).

14. Іваницька В.М. Теоретичне обгрунтування використання схилових земель Закарпаття, боротьба з ерозією грунтів та їх раціональне використання // Проблеми лісової рекультивації порушених земель України: Матеріали Міжнародної конференції (Дніпропетровськ, 19-22 вересня 2006 р.). - Д.: ДНУ, 2006.-С. 38-41.

15. Іваницька В.М. Принципи покращення екологічних функцій еродованих фунтів у плодових біогеоценозах Закарпаття // Проблеми лісової рекультивації порушених земель України: Матеріали Міжнародної конференції (Дніпропетровськ, 19-22 вересня 2006 р.). - Д.: ДНУ, 2006. - С. 44-47.

16. Горбач М.М., Горбач (Іваницька) В.М. Вміст рухомого фосфору в садах на схилах // Тези доповідей 49-ї наукової конференції, присвяченої 50-річчю біологічного факультету УжДУ. -Ужгород, 1995. -С. 34 (Проведено експеримент, проаналізовано, оформлено матеріал).

17. Горбач М.М., Горбач (Іваницька) В.М. Підвищення продуктивності садівництва на схилах // Проблеми агропромислового комплексу України: стан і перспективи: Тези наукової конференції, присвяченої 140-річчю Львівського сільськогосподарського інституту. - Львів, 1996. - С. 187-188 (Зроблено аналіз, оформлено матеріал).