1. У Закарпатті слива домашня (Prunus domestica L.) складає до 12 % всіх плодових насаджень. Помірно вимоглива до світла, вологолюбна, чутлива до родючості ґрунту й ґрунтової кислотності теплолюбна рослина, відносно морозостійка. 2. У сливових культурбіогеоценозах на терасованих і нетерасованих схилах системи утримання ґрунту, органічні і мінеральні добрива, сидерати, фосфатшлак, цеоліти і вапняк покращили функціональний стан рослин завдяки поліпшенню фізичних, фізико-хімічних, протиерозійних властивостей і родючості ґрунту. Позитивний середовищеперетворюючий вплив сливових фітоценозів при вирощуванні їх на схилах забезпечив одержання високих урожаїв плодів необхідних кондицій. Продуктивність плодових рослин на терасованих схилах при утриманні ґрунту під чорним паром із внесенням 40, 120 т/га гною і сидеральним паром в середньому за 1987 - 2000 pp. була на 22,9 - 42,2 % більше, ніж на ділянках довгострокового задерніння. При культурі сливових біогеоценозів на нетерасованих схилах продуктивність насаджень сорту Угорка звичайна була при внесенні фосфатшлаку в нормі Р300 кг/га і цеолітів 10 т/га відповідно більше на 18,6 і 8,9 % до контролю. Продуктивність сорту Ренклод фіолетовий при застосуванні фосфатшлаку і цеолітів 10 т/га становила, відповідно, 105,7 і 102,1 % в порівнянні з контролем. 3. Екологічна особливість окультурення з поганими фізичними властивостями, бідними на поживні речовини ґрунтів полотна терас свідчить, що із широкого спектру властивостей ґрунту за чутливістю до зміни середовища найбільш мобільні вологість, рН, гідролітична кислотність, уміст рухомого алюмінію. 4. Екологічні вимоги до систем утримання ґрунтом при культурі сливових біогеоценозів на терасах, направлена зміна ґрунтотворних процесів сприяли покращенню загальних фізичних властивостей ґрунту, структури, підвищенню його протиерозійної стійкості. На ділянках із внесенням гною 120 т/га і сіянні сидератів щільність складення ґрунту в шарі 0-40 см становила 1,21 - 1,24 г/см3, загальна пористість ґрунту - 54-55 %, пористість аерації - 28-32 %, а при внесенні гною 40 т/га і довгостроковому задернінні із скошуванням зеленої маси ці показники були гіршими - відповідно 1,32 - 1,35 г/см3, 49 - 51 % і 25 - 34 %, 5. Пригнічуючи ріст кореневої системи сливових культурбіогеоценозів і негативно впливаючи-на водний режим ґрунту, задерніння з відчуженням зеленої маси або відведенням її на сіно помітно погіршує ріст надземної частини плодових рослин на терасах. Дерева тут мали найменші: висоту (6,1 м), обхват штамба (48,2 см), сумарний приріст однорічних пагонів (759,3 см) і площу листкового апарату (16,8 см2). 6. У сливових культурбіогеоценозах на нетерасованих схилах при внесенні фосфатшлаку в дозі Р300 кг/га, цеолітів (5 і 10 т/га) і вапняку рН ґрунту в шарі 0-20 см збільшилося на 0,1-1,0, гідролітична кислотність зменшилася на 1,9-3,1 мг-екв на 100 г ґрунту, вміст рухомого алюмінію зменшився на 0,4-0,9 мг на 100 г ґрунту в порівняні з показниками до проведення досліду. Більш помітна зміна рН ґрунту відбулася у шарі 20-40 см - збільшення на 0,7-1,5, гідролітична кислотність знизилась на 2,8-4,0 мг-екв на 100 г ґрунту, вміст рухомого алюмінію зменшився на 2,5-3,3 мг на 100 г ґрунту. Найбільшою насиченістю основами в шарі 0-20 см характеризувалися ділянки з внесенням фосфатшлаку Р300 кг/га (91,9 %), цеолітів 10 т/га (93,0 %), повної норми вапняку за гідролітичною кислотністю (93,9 %) і півтори норми вапняку за гідролітичною кислотністю (95,2 %). На контрольних ділянках цей показник складав лише 75,0 %. 7. На нетерасованих схилах уміст водостійких агрегатів розміром 0,25-10,0 мм у шарі 0-20 см при внесенні гною 30 т/га і N120P75K90 кг/га, вапняку (півтори норми за гідролітичною кислотністю) зріс на 11,4 %, на ділянках з внесенням фосфатшлаку Р300 кг/га, цеолітів 5 і 10 т/га та вапняку (повна норма за гідролітичною кислотністю) - на 23,7-30,9 %. Водночас на контрольних ділянках цей показник зменшився на 4,4 % порівняно з результатами до закладки досліду. 8. У сливових культурбіогеоценозах екологічна роль поліпшення реакції кислих бурих лісових опідзолених і підзолисто-буроземних поверхнево оглеєних ґрунтів вапнуванням полягає в підвищенні ґрунтової родючості за рахунок більш повного використання мінеральних добрив, збільшення біологічної активності ґрунту. З екологічної точки зору досить цінною є властивість цеолітів вбирати, утримувати в ґрунтах і повільно витрачати воду, аміак, мікроелементи та інші необхідні поживні компоненти, створювати сприятливі режими рН, бактеріальної діяльності. Екологічна роль сидератів при вирощуванні плодових культур на схилових землях багатогранна і полягає передусім у покращенні фізико-хімічних властивостей ґрунту. Сидерати полегшують проникнення кореневої системи плодових культур у більш глибокі горизонти, підвищують ефективність органічних і мінеральних добрив. Вони зумовлюють надходження в ґрунт органічних решток, підвищують його біологічну активність. 9. Теоретичною основою використання схилових земель Закарпаття є направлена зміна функціональних властивостей еродованих ґрунтів, впровадження ґрунтозахисних ресурсоощадних технологій вирощування плодових культур, здатних більш повно використовувати у порівнянні з іншими сільськогосподарськими культурами екологічні умови, скорочення розриву між потенціальною і реальною продуктивністю рослин. 10. Сьогодні одним із найбільш реальних резервів розширення виробництва екологічно чистих плодів, насамперед для дієтичного і дитячого харчування, є відновлення вирощування плодових культур на схилових землях. А тому їх освоєння під високопродуктивні сливові культурбіогеоценози відповідає вимогам раціонального використання земельних і природних ресурсів. 11. Одна з найважливіших екологічних особливостей створення високопродуктивних сливових культурбіогеоценозів на кислих, бідних поживними елементами, особливо рухомим фосфором, буроземних ґрунтах передгірної зони Закарпаття полягає в необхідності проведення диференційованого передпосадкового окультурення едафотопів. 12. Екологічний підхід до опрацювання прийнятого використання еродованих земель під культуру сливи домашньої (Prumus domestica L.) є перспективним, всебічним та комплексним, що забезпечить підвищення біологічної продуктивності еродованих ґрунтів та одержання необхідних урожаїв високої якості. |