Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Екологія


Зайцева Ганна Юріївна. Екологічна роль популяцій дендрофільних гризунів (на прикладі лісових біогеоценозів Кам'янецького Придністров'я) : Дис... канд. наук: 03.00.16 - 2009.



Анотація до роботи:

Зайцева Г.Ю. Екологічна роль популяцій дендрофільних гризунів (на прикладі лісових біогеоценозів Кам’янецького Придністров’я). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія – Інститут агроекології УААН, Київ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню екологічної ролі дендрофільних гризунів у лісових біогеоценозах Кам’янецького Придністров’я. Досліджено регіональні особливості та сезонну динаміку вікової, статевої та етологічної структури популяцій вовчка горішкового (Muscardinus avellanarius) і мишака жовтогорлого (Sylvaemus tauricus). З’ясовано характер перебігу репродуктивного періоду M. avellanarius у відповідності до природних умов регіону. Проаналізовано топічні зв’язки між дендрофільними гризунами та птахами-дуплогніздниками в результаті гніздобудування у штучних гніздівлях Встановлено роль дендрофільних гризунів у раціоні хижих птахів-міофагів і визначено трофічні зв’язки між ними. Досліджено фабричні зв’язки між дендрофільними гризунами й дубом звичайним (Quercus robur) і грабом звичайним (Carpinus betulus). З’ясовано біотопні преференції та кормовий раціон дендрофільних гризунів на території Кам’янецького Придністров’я. Визначено їхню роль у структурі угруповань мікромамалій та дендрофільних тварин лісових біогеоценозів регіону. Проаналізовано значення дендрофільних гризунів у збереженні різноманітності цих біогеоценозів. Визначено роль вовчків у процесі біоіндикації повноцінності та природності стану лісових екосистем Кам’янецького Придністров’я. Оскільки усі види дендрофільних гризунів уключені до природоохоронних списків європейського рівня, було проаналізовано їхній природоохоронний статус та запропоновано рекомендації щодо збереження їхніх популяцій.

Уперше на підставі комплексного застосування еколого-фауністичних, популяційно-екологічних та експериментально-теріологічних методів досліджено структуру популяцій та біоценотичні зв’язки дендрофільних гризунів у лісових біогеоценозах Кам’янецького Придністров’я; проаналізовано їхню екологічну роль у підтриманні біорізноманіття регіону; дана оцінка можливості використання популяцій дендрофільних гризунів як потенційних індикаторів стану екосистем; проаналізовано їхній охоронний статус.

  1. У лісових біогеоценозах Кам’янецького Придністров’я угруповання дендрофільних гризунів сформовані шістьма видами. Чотири з них: вовчки горішковий (Muscardinus avellanarius) і сірий (Glis glis), а також мишаки жовтогорлий (Sylvaemus tauricus) та лісовий (S. sylvaticus) були виявлені під час досліджень, інші два – вовчки лісовий (Dryomys nitedula) і садовий (Eliomys quercinus) – відзначені лише за літературними джерелами.

  2. Встановлено, що структура популяцій досліджених дендрофільних видів подібна й відображає їх пристосування до відповідних умов лісового біогеоценозу. На території Кам’янецького Придністров’я у віковій структурі популяцій дендрофільних гризунів переважають дорослі особини: M. avellanarius – 48,7%, S. tauricus– 54,4%; у статевій структурі популяцій переважають самці: 50,8% і 60%, відповідно; більшість особин спостерігали у групах: 65% і 80%, відповідно.

  3. У штучних гніздівлях гнізда дендрофільних гризунів становлять значну частину – 25,8%. Під час використання штучних гніздівель між популяціями дендрофілів і дуплогніздників формуються непрямі топічні зв’язки – міжвидова конкуренція за сприятливе середовище. Але взаємодія між птахами-дуплогніздниками й дендрофільними гризунами мінімальна завдяки наявності альтернативних способів гніздобудування і розмежуванню періодів розмноження. Істотний вплив M. avellanarius чи S. tauricus на птахів-дуплогніздників проявляється у випадку значного збільшення чисельності популяцій цих гризунів.

  4. S. tauricus і S. sylvaticus становлять 8% у раціоні сови вухатої (Asio otus) і вагомішу частку (33,4%) вони та M. avellanarius становлять у раціоні сови сірої (Strix aluco). Отже, між птахами-міофагами й дендрофільними гризунами формуються прямі трофічні зв’язки. Серед мікромамалій лісових біогеоценозів Кам’янецького Придністров’я мишаки відіграють додаткову роль у харчуванні птахів-міофагів, особливо взимку. Роль вовчків у трофічних ланцюгах є незначною, оскільки вони малочисельні.

  5. Виявлено високу пластичність дендрофільних гризунів у виборі гніздобудівного матеріалу (43 фракції). Відзначено залежність використання певних типів матеріалів від структури гнізда. У гнізді M. avel-lanarius захист від вологи та змін температури середовища досягається шляхом багатошаровості структури, а в S. tauricus і G. glis – завдяки фізичним особливостям компонентів гнізда. Спектри гніздобудівних матеріалів досліджених видів дендрофільних гризунів виявилися подібними, але відмінним є спосіб їх використання. Більшість гніздобудівних фракцій (71,4%) прямо чи опосередковано пов’язана з дубом звичайним (Quercus robur) і грабом звичайним (Carpinus betulus), що свідчить про наявність прямих фабричних зв’язків з цими видами дерев.

  6. З’ясовано що на території Кам’янецького Придністров’я S. tauri-cus є домінантом (32,4%), а S. sylvaticus – субдомінантом (27,2%) в лісових угрупованнях гризунів дубово-грабових лісів, а також у штучних насадженнях сосни та акації. M. avellanarius і G. glis є звичайними, але нечисленними елементами угруповань лісових гризунів середньовікових дубово-грабових лісів. Відсутність D. nitedula та E. quercinus протягом періоду досліджень зумовлена спорадичністю їх поширення у регіоні й критично низькою чисельністю у лісових біогеоценозах.

  1. Для лісових біогеоценозів Кам’янецького Придністров’я характерне значне видове багатство (DMg 2,37-3,19) й різноманіття (Н’ 1,14-1,35) угруповань мікромамалій, у складі яких S. tauricus і S. sylvaticus є домінантами. Вовчки є первинно малочисельними, але природно неодмінними елементами лісових біоценозів Кам’янецького Придністров’я, отже, вони формують їхні унікальні структуру й видовий склад, що є важливим для підтримання біорізноманіття цього регіону.

  2. Оскільки вовчки й мишаки включені до природоохоронних списків різного рівня (Червона книга України, Бернська та Боннська конвенції, Європейський червоний список, Червоний список МСОП), у контексті збереження біорізноманіття доцільним є застосування апробованої нами методики штучних гніздівель з метою підтримання стану їхніх популяцій в антропогенно трансформованих лісових екосистемах.

  3. Вовчки, як нечисленна, але типова й тісно пов’язана з лісовими екосистемами група мікромамалій, є індикатором рівня відповідності структури лісових угруповань регіону їх природним типам і можуть бути використані в системі комплексних біоіндикаційних досліджень лісових екосистем регіону.

Публікації автора:

  1. Зайцева Г. Чисельність та сезонна динаміка вовчків (Myoxidae) Поділля / Г. Зайцева // Вісник Львівського університету, серія біологічна. – 2002. – В. 30. – С. 65-69.

  2. Зайцева Г. Миші роду Sylvaemus у лісах Кам’янецького Придністров’я (Хмельницька обл.) / Г. Зайцева // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. – 2005. – В. 17– С. 144-146.

  3. Зайцева Г. Ю. Історія дослідження ссавців Кам’янецького Придністров’я (Хмельницька область) / Г. Ю. Зайцева // Вісник Львівського університету, серія біологічна. – 2007. – В. 43. – С. 166-173.

  4. Зайцева Г. Ю. Роль мікромамалій у трофічному раціоні сови вухатої (Asio otus L.) на території Східного Поділля / Г. Ю. Зайцева, М. В. Дребет // Наукові записки Державного природознавчого музею. – Львів, 2007. – В. 23. – С. 205-214. Особистий внесок 70%: участь у збиранні й опрацюванні матеріалу, аналіз результатів і формулювання висновків.

  5. Зайцева Г. Cтруктура популяції миші жовтогорлої (Sylvaemus tauricus) у штучних гніздівлях на території Кам’янецького Придністров’я (Хмельницька обл.) / Г. Зайцева // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Серія Біологія. – Івано-Франківськ: Гостинець, 2007. – В. 7-8. – С. 249-252.

  6. Зайцева Г. Ю. Порівняльна характеристика життєдіяльності горішкового (Muscardinus avellanarius) та саванового (Graphiurus murinus) вовчків в умовах неволі / Г. Ю. Зайцева // Наукові основи збереження біотичної різноманітності: тематичний збірник. – Львів: «Ліга-Прес», 2006. – В. 6. – С. 210-216.

  7. Zaytseva H. Nest material of the common dormouse (Muscardinus avellanarius L.) used in nestboxes, Podilla (West Ukraine) / H. Zajtseva // Polish journal of ecology. – 2006. – Vol. 54, № 3. – P. 397-401.

  8. Зайцева Г. Характеристика попередніх досліджень Вовчкових (Myoxidae) фауни України та Хмельницької області / Г. Зайцева // Природа Хмельниччини: потенціал, охорона, проблеми: матеріали науково-практичної конференції. – Нетішин, 2003. – С. 90-93.

  9. Зайцева Г. Дендрофільні гризуни як структурний елемент лісових екосистем Східного Поділля / Г. Зайцева // Різноманіття природи Хмельниччини: Всеукраїнська науково-практична конференція «Ландшафтне та біологічне різноманіття Хмельниччини: дослідження, збереження та відтворення»: збірник статей за матеріалами конференції. – Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова, 2004. – С. 26-32.

  10. Зайцева Г. Різноманітність видового складу та біотопий розподіл лісових мікромамалій фауни Кам’янецького Придністров’я / Г. Зайцева, А. Гіголошвілі // Менеджмент екосистем природно-заповідних територій. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2006. – C. 105-116. Особистий внесок 70%: участь у збиранні й опрацюванні матеріалу, аналіз результатів й формулювання висновків.

  11. Зайцева Г. Роль НПП «Подільські Товтри» у збереженні видів родини Вовчкові (Myoxidae) / Г. Зайцева // Національні природні парки в екологічній мережі України: Всеукраїнська науково-практична конференція, яка проводилася з нагоди початку робіт зі створення в зоні Малого Полісся Хмельницької області Національного природного парку «Озеро Святе»: збірник наукових праць за матеріалами конференції. – Хмельницький-Славута, 2001. – С. 70-72.

  12. Zajtseva A. Nest material of the common dormouse (Muscardinus avellanarius L.) in nest boxes in Kamyanetske Pridnistrovya (Podilla, Ukraine) / A. Zajtseva // 6-th International Conference on Dormice (Gliridae). – Siedlce (Poland), 2005. – P. 26.

  13. Зайцева Г. Дендрофільні гризуни в лісових зооценозах Національного природного парку «Подільські Товтри» / Г. Зайцева // Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: ІІІ Міжнародна наукова конференція: тези доп. – Дніпропетровськ: изд-во ДНУ, 2005. – С. 471-472.

  14. Зайцева Г. Ю. Мікромамалії деревних насаджень міста Кам’янець-Подільський / Г. Ю. Зайцева // Молодь та поступ біології: Друга Міжнародна наукова конференція студентів і аспірантів: збірник тез. – Львів, 2006 – С. 250 - 251.

  15. Зайцева Г. Ю. Етологічна структура популяції вовчка горішкового в штучних гніздівлях на території Кам’янецького Придністров’я / Г. Ю. Зайцева // Екологія. Людина. Суспільство: ІХ Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених: збірка тез доповідей. – Київ, 2006. – С. 23.

  16. Зайцева Г. Ю. Вовчки (Gliridae, Rodentia) як біоіндикатори природності лісових екосистем на території Кам’янецького Придністров’я / Г. Ю. Зайцева, О. О. Кагало // «І-й Всеукраїнський з’їзд екологів»: Міжнародна науково-практична конференція: тези доповідей. – Вінниця: Універсум, 2006. – С. 120. Особистий внесок 50%: участь у збиранні й опрацюванні літературних джерел, аналізі матеріалів, формулюванні висновків.

  17. Зайцева А. Ю. Дендрофильные грызуны в искусственных гнездовьях на территории Каменецкого Приднестровья (Украина) / А. Ю. Зайцева // Териофауна России и сопредельных территорий» (VIII съезд Териологического общества): материалы международного совещания. – Москва: Товарищество научных изданий КМК, 2007. – С. 161.

  18. Zaytseva H. The arboreal mammals as nest-boxes inhabitants of deciduous forests on the territory of Podilla (West Ukraine) / H. Zajtseva // Розмаїття живого. Екологія. Адаптація. Еволюція.: ІІІ Міжнародня конференція молодих вчених, присвячена 100-річчю з дня народження видатного українського ліхенолога М.Ф. Макаревич: матеріали конференції. – Одеса: Печатный дом, 2007. – С. 143.

  19. Зайцева Г. Ю. Статева та вікова структура популяції вовчка горішкового в штучних гніздівлях на території Кам’янецького Придністров’я / Г. Ю. Зайцева // Сучасні проблеми біології, екології та хімії: Міжнародна конференція, присвячена 20-річчю біологічного факультету ЗНУ: збірка матеріалів конференції. – Запоріжжя, 2007. – С. 137-139

  20. Зайцева Г. Ю. Фабричні зв’язки в процесі гніздобудівної діяльності дендрофільних гризунів у штучних гніздівлях на території Кам’янецького Придністров’я (Хмельницька обл.) / Г. Ю. Зайцева // Біорізноманіття і роль тварин у екосистемах: IV Міжнародна наукова конференція: матеріали конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 482-484.

  21. Зайцева Г. Ю. Особливості поширення вовчка горішкового (Muscardinus avellanarius L.) на території Кам’янецького Придністров’я (Хмельницька обл.) / Г. Ю. Зайцева // Наукові основи збереження біотичної різноманітності: восьма наукова конференція молодих вчених, 5-6 листопада 2007 р., Львів: матеріали конференції. – Львів, 2007. – С. 90-92.

  22. Зайцева Г. Ю. Роль вовчків (Gliridae, Rodentia) у збереженні біорізноманіття лісових екосистем Кам’янецького Придністров’я / Г. Ю. Зайцева // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку: наукова конференція «Фактори загрози біотичному різноманіттю: їх індикація та способи зниження негативної дії», 21-23 вересня 2007 р., смт. Шацьк: матеріали конференції. – Львів: СПОЛОМ, 2007. – С. 95-97.

  23. Зайцева Г. Ю. Сезонна динаміка розмноження вовчка горішкового (Muscardinus avellanarius) на території Кам’янецького Придністров’я / Г. Ю. Зайцева // Еколого-фауністичні особливості водних та наземних екосистем: наукова конференція, присвячена 100-річчю від дня народження професора В. І. Здуна (12-13 лютого 2008 р.): матеріали конференції. – Львів, 2008. – С. 68-70.