1. Вивчена радіологічна ситуація в північних районах Рівненської області. За результатами обробки великого статистичного матеріалу з високою достовірністю можна сказати, що в Дубровицькому і Рокитнівському районах відмічені перевищення допустимих рівнів вмісту 137Cs у молоці порядку від 2 до 40 разів. З часом забрудненість зменшується, але в більшості випадків вміст цезію все одно залишається вищим за допустимий. Надзвичайно високий вміст радіонуклідів у лісовій продукції – ягодах, грибах і лікарських рослинах. Вміст 137Cs в деяких видах грибів в окремих випадках перевищує допустимий рівень у 40 разів. Найбільш небезпечним є те, що у деяких видах продукції (чорницях і лікарських травах) вміст радіоцезію з роками збільшується (з 3.1 до 5.2 кБк/кг з 1993 по 1996 роки у чорницях та з 2.5 до 5 кБк/кг з у лікарських травах). 2. Досліджена динаміка радіонуклідного забруднення земель різного способу використання. Встановлено, що вертикальний перерозподіл 137Cs на різних угіддях іде таким чином: на ріллі – рівномірно в межах орного шару; на природних луках – основна частина знаходиться в межах шару 0-10 см, а в нижні шари переходить зовсім незначна кількість 137Cs; в лісі відмічається надходження 137Cs з підстилки в мінеральну товщу грунту. Виявлено, що вміст радіонуклідів у шарі 8-20 см у 1998 році порівняно з 1991 роком збільшився втричі (305 Бк/кг порівняно з 101 Бк/кг відповідно на ділянці у смт. Лугини). 3. Визначена кратність зниження валового вмісту радіоцезію в грунтах різних угідь в межах шару 0-20 см з 1986 по 1998 роки. Вона складає: на ріллі – 3.1, на природних луках – 1.95, у лісі – 1.81. 4. Розраховано, що через 40 років після аварії (у 2026 році), вміст 137Cs у дерново-підзолистих грунтах знизиться на 83.9% від початкової кількості і складатиме 223.2 – 271.2 Бк/кг в межах орного шару, на торфових – 98.9 - 165.5 Бк/кг. 5. Аналіз горизонтального перерозподілу радіонуклідів показує, що з часом вміст радіонуклідів підвищується на понижених ділянках рельєфу. На сьогоднішній день найбільш забрудненими є ліси, торфово-болотні та болотні землі, понижені місцевості – заплави рік, прибережна смуга озера Білого, що пояснюється наявністю водної та вітрової ерозії. Менш забрудненими є незаліснені землі – пасовища та орні, на яких зниження радіонуклідного забруднення найбільш відчутне. 6. Виявлений взаємозв’язок між співвідношенням площ різних угідь та сприятливістю умов проживання в забруднених районах Рівненської і Житомирської областей. Найменш сприятливі умови проживання відмічені у районах з великими площами лісів. Згідно з цим розроблена методика радіоекологічної оцінки територій, забруднених радіонуклідами за співвідношенням на цих територіях площ різних угідь. 7. Згідно з розрахунками найвищий показник ступеню радіоекологічної безпеки СРБ (0.71) відмічений у Березнівському районі, який відповідно до запропонованої градації являється відносно сприятливим. До відносно сприятливих відносяться також Володимирецький і Сарненський райони (СРБ = 0.70). Несприятливими є Дубровицький і Зарічненський райони (з СРБ відповідно 0.69 і 0.60). Найгірший показник СРБ у Рокитнівському районі (0.55) (де найбільші площі лісів), який відноситься до дуже несприятливих. 8. У Житомирській області до несприятливих районів відносяться Ємільчинський (0.63), Коростеньський (0.69), Лугинський (0.56), Малинський (0.66) райони, до дуже несприятливих – Народицький (0.55), Овруцький (0.51), Олевський (0.48). |