Анотація до роботи:

Косолапова Е.В. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЗАБРУДНЕННЯ ЗЕМЕЛЬ РІЗНОГО ВИКОРИСТАННЯ ВОЛИНСЬКОГО І ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ ЦЕЗІЄМ-137. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія.

Наведена оцінка забруднення північних районів Рівненської області цезієм-137 внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. В результаті чорнобильської аварії значному радіонуклідному забрудненню підлягла половина Рівненської області. Специфічні природні умови регіону – кисла реакція грунтів, бідність їх глинистими і слюдистими мінералами, висока зволоженість території, наявність великої кількості лісів, боліт і торфовищ сприяють міграції радіонуклідів з грунту в рослини та по трофічних ланцюгах далі. Як наслідок навіть по проходженні більше десяти років спостерігаються високі рівні забруднення продуктів харчування. Простежена міграція радіонуклідів у ланцюгу “грунт – корми – молоко”. На основі даних багаторічних досліджень показані особливості вертикальної міграції ¹³⁷Cs на грунтах різних угідь, а також розрахована кратність зниження валового вмісту ¹³⁷Cs у грунтах різних угідь за дванадцятирічний період.

Виходячи з того, що на різних угіддях зниження рівнів радіонуклідного забруднення з часом проходить з різною інтенсивністю, запропонована методика оцінки радіоекологічної безпеки територій забруднених районів Рівненської і Житомирської областей за співвідношенням на них площ різних угідь. Виявлено, що найбільш несприятливим для проживання в Рівненській області є Рокитнівський район. В цьому районі зафіксовані найвищі з уражених територій паспортні дози опромінення населення. Тому комплекс заходів, спрямованих на отримання чистої продукції, в першу чергу необхідно проводити саме в ньому.

1. Вивчена радіологічна ситуація в північних районах Рівненської області. За результатами обробки великого статистичного матеріалу з високою достовірністю можна сказати, що в Дубровицькому і Рокитнівському районах відмічені перевищення допустимих рівнів вмісту ¹³⁷Cs у молоці порядку від 2 до 40 разів. З часом забрудненість зменшується, але в більшості випадків вміст цезію все одно залишається вищим за допустимий.

Надзвичайно високий вміст радіонуклідів у лісовій продукції – ягодах, грибах і лікарських рослинах. Вміст ¹³⁷Cs в деяких видах грибів в окремих випадках перевищує допустимий рівень у 40 разів. Найбільш небезпечним є те, що у деяких видах продукції (чорницях і лікарських травах) вміст радіоцезію з роками збільшується (з 3.1 до 5.2 кБк/кг з 1993 по 1996 роки у чорницях та з 2.5 до 5 кБк/кг з у лікарських травах).

2. Досліджена динаміка радіонуклідного забруднення земель різного способу використання. Встановлено, що вертикальний перерозподіл ¹³⁷Cs на різних угіддях іде таким чином: на ріллі – рівномірно в межах орного шару; на природних луках – основна частина знаходиться в межах шару 0-10 см, а в нижні шари переходить зовсім незначна кількість ¹³⁷Cs; в лісі відмічається надходження ¹³⁷Cs з підстилки в мінеральну товщу грунту. Виявлено, що вміст радіонуклідів у шарі 8-20 см у 1998 році порівняно з 1991 роком збільшився втричі (305 Бк/кг порівняно з 101 Бк/кг відповідно на ділянці у смт. Лугини).

3. Визначена кратність зниження валового вмісту радіоцезію в грунтах різних угідь в межах шару 0-20 см з 1986 по 1998 роки. Вона складає: на ріллі – 3.1, на природних луках – 1.95, у лісі – 1.81.

4. Розраховано, що через 40 років після аварії (у 2026 році), вміст ¹³⁷Cs у дерново-підзолистих грунтах знизиться на 83.9% від початкової кількості і складатиме 223.2 – 271.2 Бк/кг в межах орного шару, на торфових – 98.9 - 165.5 Бк/кг.

5. Аналіз горизонтального перерозподілу радіонуклідів показує, що з часом вміст радіонуклідів підвищується на понижених ділянках рельєфу. На сьогоднішній день найбільш забрудненими є ліси, торфово-болотні та болотні землі, понижені місцевості – заплави рік, прибережна смуга озера Білого, що пояснюється наявністю водної та вітрової ерозії. Менш забрудненими є незаліснені землі – пасовища та орні, на яких зниження радіонуклідного забруднення найбільш відчутне.

6. Виявлений взаємозв’язок між співвідношенням площ різних угідь та сприятливістю умов проживання в забруднених районах Рівненської і Житомирської областей. Найменш сприятливі умови проживання відмічені у районах з великими площами лісів. Згідно з цим розроблена методика радіоекологічної оцінки територій, забруднених радіонуклідами за співвідношенням на цих територіях площ різних угідь.

7. Згідно з розрахунками найвищий показник ступеню радіоекологічної безпеки СРБ (0.71) відмічений у Березнівському районі, який відповідно до запропонованої градації являється відносно сприятливим. До відносно сприятливих відносяться також Володимирецький і Сарненський райони (СРБ = 0.70). Несприятливими є Дубровицький і Зарічненський райони (з СРБ відповідно 0.69 і 0.60). Найгірший показник СРБ у Рокитнівському районі (0.55) (де найбільші площі лісів), який відноситься до дуже несприятливих.

8. У Житомирській області до несприятливих районів відносяться Ємільчинський (0.63), Коростеньський (0.69), Лугинський (0.56), Малинський (0.66) райони, до дуже несприятливих – Народицький (0.55), Овруцький (0.51), Олевський (0.48).

Публікації автора:

1. Веремеєнко С.І., Косолапова Е.В. Особливості міграції радіонуклідів на різних видах угідь // Науковий вісник: Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства. Збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 1999. – Вип.9.7. – с.30-34.

2. Косолапова Е.В. Оцінка і прогноз радіонуклідного забруднення дерново-підзолистих грунтів і торфовищ // Вісник Рівненського державного технічного університету. Збірник наукових праць. – Рівне. – 1999. – Вип.2. – ч.1.- с. 65-69.

3. Косолапова Е.В. Математичні моделі вертикальної міграції радіонуклідів у грунтах на різних типах ландшафтів // Вісник Рівненського державного технічного університету. Збірник наукових праць. – Рівне. – 2000. – Вип.1. – ч.1. – с.11-16.

4. Косолапова Е.В. Радіоекологічна оцінка різних типів угідь // Вісник аграрної науки. – 2000. -№3. – с.72.

5. Косолапова Е.В. Динаміка забруднення радіонуклідами сільськогоспода-рської та лісової продукції Рівненської області за 1991-96 рр. // Вісник Рівненського державного технічного університету. Збірник наукових праць. – Рівне. –2000. – вип.2. – ч.4. – с. 32-36.

6. Косолапова Е.В., Веремеєнко С.І. Радіоактивне забруднення Рівненської області // Вісник Державної Агроекологічної Академії. Науково-теоретичний збірник. Спецвипуск Жовтень, 2000. – с.325-327.

7. Веремеєнко С.І., Косолапова Е.В. Екологічна оцінка території Полісся за ступенем самоочищення від радіонуклідів // Вісник Рівненського державного технічного університету. Зб. Наук. Праць. Вип. 3 (5). Ч.1. – Рівне. – 2000. – с.14-20..

8. Косолапова Е.В., Веремеєнко С.І. Забруднення харчових продуктів приватного сектору Рівненської області радіонуклідами//Вісник Рівненського Державного технічного університету. “Водне господарство: Економіка, екологія, менеджмент. Зб.наук. праць. Вип.4 (6). – Рівне. –2000. –с.54 – 60.

9. Косолапова Е.В., Кірієнко Т.М. Вплив умов навколишнього середовища на здоров’я населення // Екологічні проблеми Українського Полісся. Збірник наукових праць. – Рівне.- 1995. – с. 16.

10. Косолапова Е.В., Веремеєнко С.І. До питання моніторингу грунтів, забруднених радіонуклідами // Збірка тез доповідей учасників ІІ Всеукраїніської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство.” ( 13-14 травня) – К. : НТУУ “КПІ”. – 1999. – с.21-22.

11. Косолапова Э.В. Особенности загрязнения лесов радионуклидами // Лес. Наука. Молодежь. Материалы международной конференции молодых ученых. – Гомель. – 1999. – т.2. – с.34-36.

12. Веремеєнко С.І., Косолапова Е.В. Методика оцінки територій, забруднених радіонуклідами // Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів (м. Київ, 4-7 липня ). – К.:2000. – c. 5-6.