1. Апробація ефективності та несуперечливості застосування існуючої в Україні системи класифікацій і нормативів для оцінки якості поверхневих вод показала, що для виконання екологічної оцінки і встановлення екологічних нормативів якості поверхневих вод Волинської області, враховуючи всю наявну вихідну інформацію, найбільш повною і достовірною є „Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями”, яка включає три блоки показників: блок показників сольового складу води, блок еколого-санітарних показників води, блок специфічних речовин води токсичної дії. 2. Для оцінки якості води річок Волинської області використано дані гідроекологічних і санітарно-гігієнічних спостережень за 2001 та 2004 роки, які одержані лабораторіями аналітичного контролю Мінекоресурсів, Держкомгідромету, Держводгоспу України. В результаті була одержана інформація з 76 пунктів гідроекологічних і санітарно-гігієнічних спостережень, яка дозволила виконати екологічну оцінку якості води річки Західний Буг з притоками (Луга, Студянка, Гапа, Ягодинка, Копаївка) та річки Прип’ять з притоками (Вижівка, Турія, Цир, Стохід, Стир,). 3. Екологічна оцінка якості води річок Волинської області виконана за трьома блоками показників: блок сольового складу, блок еколого-санітарних показників і блок вмісту специфічних речовин токсичної дії. Результати екологічної оцінки в даній роботі подаються у вигляді об’єднаної оцінки, яка грунтується на заключних висновках по трьох блоках. Дослідження якості поверхневих вод Волинській області в сучасний період за показниками сольового блоку засвідчують, що всі води досліджуваних річок відносяться до І і ІІ класів якості вод та оцінюються як „відмінні” і „добрі” за станом, „дуже чисті” і „чисті” за ступенем їх чистоти (забрудненості). Головною особливістю територіального розподілу показників сольового складу є чітка гідрохімічна зональність з півночі на південь, яка визначається фізико-географічними умовами. Підсумкові дані стосовно якості поверхневих вод Волинської області свідчать про те, що майже на всіх пунктах спостереження якість води як за найгіршими, так і за середніми значеннями показників еколого-санітарного блоку характеризувалася ІІІ класом якості вод („задовільні” за станом, „забруднені” за ступенем забрудненості). Виняток становить незначне покращення за середніми величинами якості води басейну р. Прип’ять в 2004 р. (ІІ-ІІІ класи – „добрі-задовільні” за станом, „чисті-забруднені” за ступенем чистоти). За найгіршими значеннями показників блоку специфічних речовин токсичної дії води річок басейнів Західного Бугу та Прип’яті охарактеризовані як „задовільні” за станом, „забруднені ”за ступенем чистоти (ІІІ клас). Розрахунки показника об’єднаної екологічної оцінки (ІЕ) якості поверхневих вод області за середніми і найгіршими значеннями блокових індексів показали, що стан водних об’єктів за період 2001 та 2004 років в басейні Західного Бугу залишається незмінним з незначним покращенням інтегрального індексу на 0,3 категорії, а якість води в басейні р. Прип’ять покращилася за найгіршими показниками з класу ІІІ „задовільна”, „забруднена” до класу ІІ вода „добра”, „чиста”. Що свідчить про нерівномірне забруднення поверхневих вод річок Волинської області. Результати екологічної оцінки якості поверхневих вод Волинської області представлені на карті, яка складена за сучасними комп’ютерними технологіями і виразно передає багатоплановість її побудови: від оцінки за окремими показниками якості води до їх синтезованого інтегрального значення. Така структура карти дає змогу оперативно визначити не тільки водні об’єкти з найбільш несприятливим гідроекологічним станом, а і дозволяє встановити, які зміни окремих показників якості обумовили цей стан. Крім того, карти надають просторову інформацію для порівняння і визначення пріоритетності інвестицій на водоохоронні заходи. 4. На основі розрахованих категорій якості поверхневих вод встановлено, що для річок басейну Західного Бугу ЕН(о) за сумою іонів слід прийняти відповідним категорії 1, з абсолютною величиною 500 мг/дм3, а ЕН(д) – в межах категорії 2, але не вище 600 мг/дм3; для річок басейну Прип’яті ЕН(о) і ЕН(д) за сумою іонів відповідає категорії 1, з абсолютною величиною від 250 до 500 мг/дм3. Оптимальні та допустимі величини ЕН для конкретних еколого-санітарних показників обох басейнів прийняті відповідними величинам категорій, які за блоковим значенням ЕН(о) характеризуються 3 категорією, а за блоковим значенням ЕН(д) – 4 категорією. ЕН якості води для окремих специфічних речовин токсичної дії прийняті в межах категорії 2 ЕН(о) і категорії 3 ЕН(д). Виняток становлять лише залізо і марганець, підвищені концентрації яких властиві поверхневим водам цього регіону. 5. Порівняння між сучасними та нормативними значеннями показників якості води свідчать про те, що вміст компонентів сольового складу води, в основному, відповідає ЕН. Виключення складають найгірші і середні концентрації хлоридів і сульфатів на деяких ділянках річок Західний Буг, Прип’ять, Стохід, Стир і Турія. За більшістю значень показників санітарно-екологічного блоку та блоку специфічних речовин токсичної дії якість поверхневих вод Волинської області гірша за нормативні. Причому різниця між сучасними і нормативними значеннями окремих показників двох блоків в кількісному відношенні складає від 0,5 до 5 категорій. 6. Відмічена невідповідність якості вод встановленим оптимальним і допустимим ЕН свідчить про необхідність здійснення цілеспрямованих заходів по покращенню екологічної ситуації і захисту екосистем річок Волинської області. В першу чергу ці заходи повинні бути направлені на зниження антропогенного евтрофування і забруднення водних об’єктів області специфічними речовинами токсичної дії. |