У дисертації висвітлена актуальна наукова проблема екологічної безпеки техноприродних геосистем адміністративних областей. Теоретичні та методичні дослідження виконані дисертантом з метою обґрунтування екологічної безпеки ТПГ, апробація, а також розроблені наукові і методичні основи розрахунку інженерного та екологічного ризику дають змогу зробити наступні висновки: - проаналізовано і узагальнено фактичний матеріал щодо організації геологічного і суміжних середовищ Львівської області. Виділені гірськоскладчастий, перехідний та платформний типи геологічного середовища у межах відповідних ТПГ; - досліджені умови і фактори розвитку небезпечних геологічних процесів та їх геодинаміка (зсуви, карст, ерозія, підтоплення); - обґрунтовані методологічні основи оцінки екологічної безпеки геологічного середовища у зв’язку із природними та техногенно зумовленими чинниками розвитку небезпечних геологічних процесів. Визначені умови геологічного забезпечення урядової інформаційно-аналітичної системи реагування на надзвичайні ситуації регіонального рівня; - обґрунтована система геодинамічного моніторингу, яка дозволить спостерігати, оцінювати, прогнозувати та управляти процесонебезпечними територіями, які знаходяться під впливом ендогенних та екзогенних процесів; - визначені принципи здійснення прогнозу змін стану навколишнього середовища на основі яких в системі екологічного моніторингу розробляються методики прогнозування; - зроблений ретроспективний аналіз процедури інженерно-геологічного районування процесонебезпечних територій на прикладах середньомасштабних картографічних моделей; - за результатами робіт виконане районування території досліджень за розвитком зсувних і карстових процесів, за можливістю виникнення НС, в результаті активізації НГП. Проведено геологічний супровід при вивченні та ліквідації наслідків катастрофічних явищ прояву НГП, визначені умови розвитку НГП та надані рекомендації з їх стабілізації. Особлива увага приділена зонуванню територій в місцях катастроф за ступенем придатності для господарського освоєння; - розрахований інженерний ризик у межах зсувонебезпечних територій Львівської області; - виконана регіональна оцінка карстонебезпечності та оцінка ризику катастрофічного розвитку карсту в результаті техногенного впливу на ділянці “Яворів – Шкло”, у зв’язку з експлуатацією сірчаних родовищ. Проведено районування ділянки за ступенем поширення небезпечних карстових явищ. Розроблені прогнозні сценарії змін стану геологічного середовища у зв’язку з затопленням Язівського сірчаного кар’єру та трансформацією гірничопромислового комплексу у рекреаційний; - визначені прогнозні параметри трансформації гірничопромислового комплексу у рекреаційний (на прикладі Язівського родовища сірки у межах колишнього Яворівського гірничопромислового району); - реалізовані практичний та аналітичний комплекс досліджень з відновлення проекту будівництва Стрийського протиповеневого водосховища, будівництво якого було зупинене в 90 роках минулого століття у зв’язку з розвалом колишнього СРСР; - розглянуті основні чинники екологічної безпеки при будівництві водосховища: інженерно-геологічні умови, умови розвитку зсувів, аналіз процесів переробки берегів та порівняльні параметри паводкового гідрологічного режиму. Визначені якісні та кількісні показники стійкості схилів при різних сценаріях техногенного впливу на нього; - науково обґрунтований позитивний результат відновлення будівництва Стрийського водосховища, виконана порівняльна характеристика з Солінським водосховищем, яке побудоване у 60 роках минулого століття в аналогічних інженерно-геологічних умовах. |