Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Екологія


Василенко Ольга Миколаївна. Екологія живлення ставковиків (Mollusca, Pulmonata, Lymnaeidae) Центрального Полісся : Дис... канд. наук: 03.00.16 - 2008.



Анотація до роботи:

Василенко О. М. Екологія живлення ставковиків (Mollusca, Pulmonata, Lymnaeidae) Центрального Полісся. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2008.

Дисертація являє собою аутекологічне дослідження впливу на живлення ставковиків абіотичних чинників антропогенного походження (іони важких металів водного середовища) і чинника біотичного (трематодна інвазія молюсків). Як тест-функцію використано основні трофологічні показники цих тварин. Проаналізовано якісний склад кормової грудочки у 10 видів ставковиків роду Lymnaea. Відзначено, що її склад залежить від типу водойми і підпадає сезонній мінливості. У лабораторних дослідах визначено, що слабка трематодна інвазія не викликає змін кількісних трофологічних показників ставковиків. Помірна інвазія в усіх випадках супроводжується зростанням більшості з цих показників. Натомість важка інвазія спричиняє різке їх зниження порівняно з неінвазованими тваринами. Результати екотоксикологічних досліджень свідчать, що найбільший негативний вплив на процеси живлення і травлення ставковиків здійснюють іони кадмію, викликаючи у них за всіх, використаних у дослідах концентрацій (0,5 ГДКр – 3 ГДКр), фазу депресії. Менш токсичними є іони хрому (ІІІ), котрі споводовують розвиток у молюсків фази підвищення активності (за дії 0,5 ГДКр – 2 ГДКр), а за концентрації 3 ГДКр – фази депресії. Натомість, іони цинку за концентрацій 0,5 ГДКр – 3 ГДКр стимулюють життєву активність ставковиків. Слабка трематодна інвазія не впливає на патологічний процес отруєння молюсків йонами важких металів, помірна та важка – поглиблюють його.

У дисертаційній роботі вперше показано особливості впливу на живлення ставковиків абіотичних чинників антропогенного походження (іони важких металів водного середовища) і чинника біотичного (трематодна інвазія молюсків). Як тест-функцію використано основні трофологічні показники цих тварин.

1. За складом кормових грудочок ставковиків з’ясовано, що їх раціон складається з тканин вищих квіткових рослин, нитчастих, діатомових, одноклітинних зелених водоростей, бактерій, різноманітного алохтонного матеріалу (пилок, насіння, листовий опад), рослинного і тваринного детриту. Найбільшим ступенем наповнення шлунка відзначаються види: L. balthica, L. auricularia, L. fontinalis, L. оvata. Склад кормової грудочки залежить від якісної різноманітності фітоценозу, кількісного розвитку окремих його компонентів, зумовлюється вибірковістю живлення і підпадає сезонній мінливості.

За показниками вибірковості живлення (ІЕ, ІР) для чотирьох видів корму ставковики віддають перевагу м’якому зеленому корму (листям частухи). Менш охоче вони споживають елодею, листя тополі, м’ясо жаби.

2. Встановлено значення основних трофологічних показників для 10 видів ставковиків (ВСР, ТПК, КЗК, ШДПЕ, ШДА). Найвищі значення усіх цих вище показників спостерігаються за споживання молюсками м’якого зеленого корму. Саме він у найбільших кількостях (порівняно з іншими кормовими об’єктами) споживається цими тваринами і швидше інших проходить через травний тракт, ефективніше засвоюється, а з неперетравлених його залишків швидше формуються екскременти.

3. Досліджені види ставковиків належать до трьох життєвих форм – радіксоподібної (L. оvata, L. balthica, L. fontinalis), амплаподібної (L. auricularia, L. peregra, L. patula) і стаґніколяподібної (L. palustris, L. gueretiniana, L. corvus, L. stagnalis). Кожна з життєвих форм відзначається характерним для неї кормовим спектром, зумовленим особливостями біотопів, до яких вона приурочена у своєму поширенні.

4. Найпомітнішу роль у продукційних процесах прісноводних екосистем Центрального Полісся з молюсків родини Lymnaeidae відіграють L. stagnalis і L. corvus, що зумовлено високими значеннями абсолютної чисельності, щільності населення і біомаси їх популяцій.

5. Рівень впливу біотичного чинника (трематодна інвазія) на значення основних трофологічних показників ставковиків зумовлений її інтенсивністю. Слабкий рівень зараження ставковиків партенітами та личинками трематод не позначається на їх значеннях. За помірного рівня інвазії відбувається інтенсифікація процесів живлення і травлення у цих тварин, через що значення ВСР, ТПК, КЗК, ШДА зростають, а ШДПЕ – зменшується. Генералізована інвазія супроводжується пригнобленням усіх життєвих функцій молюсків, що супроводжується зменшенням значень усіх, без виключення, трофологічних показників.

6. Іони важких металів (Zn2+, Cd2+, Cr3+) водного середовища за однакових концентрацій (0,5 ГДКр, ГДКр, 2 ГДКр, 3 ГДКр), спричиняють різного ступеня вплив на трофіку ставковиків, викликаючи при цьому прояв у них різних фаз патологічного процесу, викликаного отруєнням піддослідних тварин. Найбільш негативним впливом на процеси травлення відзначаються іони кадмію, викликаючи у молюсків за всіх використаних у дослідах концентрацій депресивну фазу. Менш токсичними є іони хрому (ІІІ): за 0,5 ГДКр – 2 ГДКр токсиканта вони стимулюють розвиток у ставковиків підвищення життєвої активності, і лише за дії 3 ГДКр – фази депресії. Іони цинку за дії 0,5 – 3 ГДКр сприяють підвищенню життєвої активності у ставковиків.

Публікації автора:

  1. Вискушенко Д. А., Минюк М. Є., Чорномаз Т. В., Василенко О. М. Вплив інвазії на деякі тест-функції молюсків // Наукові записки Тернопільського державного пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. – Сер.: Біологія, № 4 (15) Спец. вип.: Гідроекологія. – 2001. – С. 35 – 36. (Дисертант брала участь у зборі й обробці фактичного матеріалу. Загальний внесок – 25%.)

  1. Василенко О. М. Вплив трематодної інвазії на особливості трофіки ставковика воронного // Вісн. ДАУ. – Житомир, 2003. – Вип. 1. – С. 321 – 326

  2. Василенко О. М. Вплив трематодної інвазії на особливості трофіки Lymnaea balthica (Мollusca: Рulmonata) // Вісн. Львів. ун-ту. – 2003. – Вип. 33 – С. 147 – 152.

  3. Василенко О. М. Іони важких металів у раціоні Lymnaea palustris (Mollusca: Pulmonata) // Вісн. ДАУ. – Житомир, 2004. – Вип. 2.– С. 284 – 287.

  4. Василенко О. М. Вплив трематодної інвазії на особливості трофіки ставковика вухатого // Вісн. Житомир. пед. ун-ту. – Житомир, 2002. – №10. – С. 79 – 82.

  5. Першко I. О., Василенко О. М., Гарбар Д. А. Особливості екології та поширення деяких груп черевоногих молюсків Житомирського Полісся // Матер. І Міжнарод. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених „Проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу”. – Кривий Ріг: Мінерал, 2004. – С.46 – 48. (Дисертант брала участь у зборі й обробці фактичного матеріалу. Загальний внесок – 35%.)

  6. Василенко О. М. Часова динаміка показників елективності живлення Lymnaea stagnalis // Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, їх роль у біоіндикації стану навколишнього середовища. – Житомир: Волинь, 2004. – С. 22 – 24.

  7. Василенко О. М. Влияние партенит трематод на трофику инвазированных ими Lymnaea gueretiniana (Mollusca: Pulmonata) // Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, їх роль у біоіндикації стану навколишнього середовища. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. – Вип. 2. – С. 45 – 49.

  8. Вискушенко Д. А., Минюк М. Є., Чорномаз Т. В., Василенко О. М. Інвазія як обтяжуючий чинник при антропічному пресингу // Матер. IV Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених „Екологія. Людина. Суспільство” (14 – 16 травня 2001 р.). – К.: НТУУ КПІ, 2001. – С. 19.

  9. Вискушенко Д. А., Чорномаз Т. В., Василенко О. М. Зміни водного балансу у молюсків під впливом стресуючих факторів навколишнього середовища // V Міжнарод. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених „Екологія. Людина. Суспільство” (13 – 15 травня 2002 р). – К.: Політехніка, 2002. – С. 54 – 55.

  10. Василенко О. М. Вплив трематодної інвазії на особливості трофіки Lymnaea palustris // Тези доп. XІІ Конф. Українського т-ва паразитологів (Севастополь, 10 – 12 вересня 2002 р.). – К., 2002. – С. 21 – 22.

  11. Вискушенко Д. А., Першко І. О, Василенко О. М., Чорномаз Т. В. Малакологічний аспект вивчення біологічного різноманіття // Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф „Динаміка наукових досліджень” (28 жовтня – 4 листопада 2002 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002 – Т. 3: Біологічні науки. – С. 50 – 52.

  12. Vasylenko. O. Peculiarities of an average daily ration of family mollusc Lymnaea // XVIII Krajowe seminarium malakologiczne. – Szczecin-Lublin, 2002. – P. 5 – 6.

  13. Vasylenko. O. Peculiarities of an average daily ration of family mollusc Lymnaea // Folia Malacologica. – 2002. – Vol. 10 (1). – P. 35.

  14. Василенко О. М. Вплив партеніт трематод на трофіку інвазованих ними ставковиків воронних // Матер. VІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Наука і освіта 2003” (20 – 24 січня 2003 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – T. 3: Біологія. – С. 4 – 5.

  15. Василенко О. М. Особливості засвоюваності корму молюсками родини ставковикових // Матер. юбилейн. науч. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых, посвящ. 180-летию со дня рождения Л. С. Ценковского „Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация” (28 марта – 1 апреля 2003 г.). – Одесса, 2003. – С. 26 – 27.

  16. Василенко О. М., Вискушенко Д. А., Чорномаз Т. В. Вплив іонів цинку на фізіологічні показники прісноводних молюсків // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. „Гідробіологія, іхтіологія та радіобіологія” (Дніпропетровськ, 24 квітня 2003 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 28 – 29.

  17. Vasylenko. O. Wplyw invazji przywr na dzienne spoїycie pokarmu przez Lymnaea ovata // XIX Krajowe seminarium malakologiczne, – Sіupsk, 2003. – P. 52.

  18. Василенко О. М. Енергетична цінність та хімічний склад молюсків Lymnaea stagnalis (Мollusca: Рulmonata) // Матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Динаміка наукових досліджень 2003” (20 – 27 жовтня 2003 р.). – Т. 5: Біологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 34 – 35.