Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Екологія


Барабаш Олена Василівна. Екологія земноводних та плазунів Опілля: Дис... канд. біол. наук: 03.00.16 / Тернопільський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Т., 2002. - 144арк. - Бібліогр.: арк. 128-144.



Анотація до роботи:

Барабаш О. В. Екологія земноводних та плазунів Опілля.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук, за спеціальністю 03.00.16. – екологія. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2002.

Дисертація присвячена питанням біотопічного розподілу та екології популяцій земноводних та плазунів Опілля. На основі стаціонарних й експериментальних досліджень встановлені видовий склад, закономірності біотопічного розподілу, зміни чисельності, морфологічні особливості фонових видів та таксономічна структура угруповань земноводних і плазунів Опілля. Запропоновано кадастри до поширення видів.

1. Опілля характеризується різними кліматичними умовами, своєрідністю геологічної будови з унікальною рослинністю, багатим видовим складом тварин, а також впливом фауни із суміжних територій, зокрема Карпат. Земноводні і плазуни Опілля як біотичні елементи впливають на протікання біогеоценотичних процесів в біоценозах, у функціональному відношенні найбільш важливим є їх участь в ланцюгу трофічних зв’язків.

2. Чисельність земноводних і плазунів зазнає значних коливань за роками. Помітно зросла чисельність жаби деревної у 2001 р. (мінімальна температура повітря в літні місяці становила +18–+20оС), проти 2000 р. (мінімальна температура повітря спостерігалась +10–+15оС). Стабільною була чисельність кумки гірської, жаби озерної та ставкової протягом 1999–2000 рр., у 2001 р. помітно знизилась чисельність ропухи зеленої та жаби трав’яної. Зазначені особливості динаміки чисельності вказаних видів визначаються температурою води або повітря та впливом антропогенного фактору (меліорація, інтенсивне сільськогосподарське виробництво та ін.).

3. Найбільш чисельною серед плазунів на Опіллі є ящірка прудка та ящірка живородна. На такий стан чисельності впливає як температурний фактор так і посилення конкуренції та трофічні зв’язки (денні хижі птахи, лелеки та ін.), а також інтенсивне випасання худоби.

4. Дослідження фенології земноводних і плазунів підтвердило наявність сезонного ритму їх активності. Найдовший період літньої активності відмічений у обох видів кумок (8 місяців), найкоротший – у обох видів тритонів (6 місяців) та у мідянки та полоза лісового (5–6 місяців).

5. Встановлено, що в живленні різних видів земноводних, крім кумок звичайної та гірської, які надають перевагу личинкам комах (32,97%–51,44%), переважають представники ряду твердокрилих (Coleoptera) (28,57%–59,70%), особливо родини жужелиць (Carabidae). Земноводні найбільше споживають доступний для них корм – комах трав’яного та ґрунтового ярусів, які ведуть денний спосіб життя.

6. Аналіз живлення плазунів (підряду ящірки) показав, що в складі їх корму переважали імагінальні форми комах (35,0%–66,67%) та личинки і лялечки (31,0%–42,5%). При цьому переважали представники трав’яного ярусу денного способу життя.

7. Аналіз видового багатства фауни показав, що для земноводних найбагатшими типами угруповань, є різного роду непорушені ділянки з помірним і високим зволоженням (ліс і луки), для плазунів – непорушені відкриті ділянки з високим рівнем сонячної радіації (схили Дністра і луки). Аналіз таксономічного різноманіття фауни показав, що найвищими показниками таксономічного різноманіття характеризуються два типи угруповань для земноводних – агроценози і урбоценози, найнижчі показники властиві водоймам і схилам Дністра. Для плазунів найвищими показниками таксономічного різноманіття характеризуються ліс і урбоценози, найнижчі показники властиві порушеним біотопам – агроценозам, а також водоймам. Показник складності виявив, що найбільшою стабільністю абіотичного компоненту характеризуються угруповання лісу і луків для земноводних, та схили Дністра - для плазунів.

8. Видове різноманіття земноводних і плазунів Опілля як природний ресурс специфічних його ландшафтів вимагає створення заказника на горі Червоній (схили Дністра в околиці с.Берем’яни) для збереження і відтворення чисельності ропухи зеленої, жаби трав’яної (земноводні), ящірки зеленої, вужа водяного, мідянки та полоза лісового (плазуни).

Публікації автора:

1. Барабаш О. В. Плазуни Голицького ботаніко-ентомологічного заказника на Тернопільщині // Наук. зап. Тернопільського педунівер. ім. В. Гнатюка, сер. Біологія. – 1999. – 4 (7). – С. 13–16.

2. Барабаш О. В. Земноводні Голицького ботаніко-ентомологічного заказника на Тернопільщині // Наук. зап. Тернопільського педунівер. ім. В. Гнатюка, сер. Біологія. – 2000. – 1 (8). – С. 18–22.

3. Пилявський Б. Р., Барабаш О. В., Марушій І. О. Кумка гірська (Bombina variegata L.) на території Опілля // Наук. зап. Тернопільського педунівер. ім. В. Гнатюка, сер. Біологія. – 2001.– 1(12).– С. 38–40.

4. Барабаш О. В., Пилявський Б. Р. Екологічні особливості живлення представників родини справжні жаби //Науковий вісник Чернів.ун-ту: Збірник наук. праць. Вип.126. Біологія.– Чернівці: Рута, 2002.– С. 156–162.

5. Пилявський Б., Барабаш О. Краєзнавча робота зі студентами під час проведення польової практики з зоології хребетних // Матеріали наук.-метод. конф.: Краєзнавство в системі підготовки сучасного вчителя. – Тернопіль, 2000. – С. 16–20.

6. Пилявський Б. Р., Барабаш О. В. Земноводні і плазуни Голицького заказника загально-державного значення на Тернопільщині // Тези І міжнар. науков. конф.: Структура и функциональная роль животного населения в природных и трансформированных экосистемах. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 191–192.