В дисертації викладено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукового завдання щодо ефективного використання соломи озимої пшениці, зеленої маси післяжнивного сидерального посіву редьки олійної та їх поєднання як органічного добрива під цукрові буряки на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України, що наведено нижче: 1. За нестачі традиційного органічного добрива – гною вирішальним у створенні оптимальних умов для формування високих урожаїв коренеплодів цукрових буряків у польовій сівозміні є комплексне застосування соломи озимої пшениці і зеленої маси післяжнивного сидерату (редьки олійної) на фоні внесення мінеральних добрив (N120Р120К120) . 2. Введення в сівозміну сидерального післяжнивного посіву редьки олійної після збирання врожаю зерна озимої пшениці збільшує щорічне надходження органічного матеріалу в ґрунт на 2,2 т/га сухих речовин. За умови сумісного заорювання зеленої маси редьки з соломою цей показник зростає до 6,3 т/га. 3. Тенденцію до збільшення в орному шарі ґрунту вмісту гумусу відмічено при застосуванні гною, соломи озимої пшениці та її поєднання із зеленою масою сидерату, а заорювання зеленої маси самої редьки олійної лише стабілізувало його вміст. Внесення одних лише мінеральних добрив негативно впливало на вміст запасів гумусу в ґрунті. Відмічені зміни в його вмісті відбувались за рахунок лабільної частини – детриту. 4. Застосування як органічних добрив соломи, зеленої маси післяжнивних посівів редьки олійної або їх поєднання позитивно впливало на поживний режим ґрунту, збільшуючи вміст у 50-сантиметровому його шарі мінерального азоту на 2,9– 4,5 мг/кг, рухомих сполук фосфору на 1–8 мг/кг та обмінного калію на 6–14 мг/кг. При цьому рівень змін був такий же, як і при застосуванні еквівалентних за азотом доз гною. 5. Позитивним при застосуванні під цукрові буряки різних видів та доз органічних добрив був баланс у ґрунті азоту і фосфору, а також калію за виключенням варіанту фон + солома 5 т/га + N60. 6. Агро- і водно-фізичні властивості чорнозему опідзоленого покращувались під дією застосування різних видів та доз органічних добрив. Зокрема, перед сівбою цукрових буряків і їх збиранням збільшувались водостійкість і шпаруватість на 1,2–2,3 і 3,1–5,2 абс. % та на 13–28 мм зростали весняні запаси продуктивної вологи в 0–160 см шарі ґрунту, порівняно із внесенням лише мінеральних добрив. При цьому в більшій мірі тенденція покращання даних показників спостерігалась при застосуванні альтернативних видів органічних добрив. 7. Заорювання в ґрунт соломи, зеленої маси сидерату або гною сприяло раціональнішому використанню рослинами вологи. Коефіцієнт водоспоживання на формування коренеплодів цукрових буряків був у межах 122–132, а в розрахунку на цукор 815–874, проти відповідно 134 і 908 за умов застосування одних лише мінеральних добрив. 8. Всі органічні добрива, що вивчались, позитивно впливали на біологічні показники родючості ґрунту. За загальною чисельністю мікроорганізмів, інтенсивністю мінералізації органічних речовин та за продукуванням ґрунтом вуглекислого газу найкращим виявився варіант поєднання внесення соломи з зеленою сидеральною масою післяжнивної олійної редьки. 9. При компостуванні соломи в поєднанні із зеленою масою редьки олійної здатність до гумусонакопичення зростала з підвищенням вмісту гумусу в чорноземі опідзоленому від 2,86 до 3,68%. Це може бути підставою для більш ефективного використання цих видів органічних добрив на ґрунтах високої родючості. 10. Використання одних лише мінеральних добрив забезпечило одержання врожайності коренеплодів цукрових буряків в межах 34,5 т/га та вміст у них цукру 14,8%, а їх поєднання з різними видами та дозами органічних добрив відповідно 37,1–41,6 т/га та 15,0–15,2%. 11. У післядії першого року від застосування під цукрові буряки різних видів та доз органічних добрив відмічено покращення поживного режиму та збільшення продуктивності ярого ячменю. Врожайність зерна ячменю ярого при цьому перевищувала контроль на 6–17%. В другій післядії віддача врожаєм зерна кукурудзи зменшувалась до 1– 6%. 12. Заміна внесення в ґрунт гною застосуванням подрібненої соломи озимої пшениці і зеленої маси післяжнивної редьки олійної економічно та енергетично обґрунтована, оскільки за рівнем рентабельності та коефіцієнтом енергетичної ефективності переважала відповідно на 2–13 і на 11–48% показники варіантів із внесенням гною. |