У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення питання застосування азотних добрив під яру м’яку пшеницю на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України шляхом встановлення оптимальних доз і строків їх внесення з врахуванням даних ґрунтової і рослинної діагностики азотного живлення рослин, що виявляється в наступному: 1. Застосування азотних добрив у системі удобрення є головним чинником, який через мінеральне живлення впливає на реалізацію генетичного потенціалу продуктивності ярої м’якої пшениці. Особливістю ярої м’якої пшениці є те, що споживання азоту інтенсивно відбувається у першу половину вегетації і для оптимального живлення важливо створити необхідні запаси його у ґрунті. У період вегетації ярої м’якої пшениці доцільно проводити рослинну діагностику, що дає уявлення про її живлення азотом і вказує на доцільність проведення підживлення. Оскільки, проведення ґрунтової діагностики досить трудомістке, тому актуальним є розробка сучасних методів оперативної рослинної діагностики. 2. Залежно від погодних умов і доз азотних добрив уміст азоту мінеральних сполук у шарі ґрунту 0 – 60 см чорнозему опідзоленого у період сходів ярої м’якої пшениці змінюється від 57,6 до 91,5 мг/кг. Для отримання врожайності зерна на рівні 4,0 – 5,0 т/га його запаси перед сівбою у цьому шарі ґрунту повинні становити 150 – 200 кг/га (з урахуванням азоту добрив внесених під передпосівну культивацію). 3. Азотні добрива істотно не впливають на фосфорний і калійний режими ґрунту. Це свідчить про високі мобілізуючі властивості чорнозему опідзоленого і здатність його, при внесенні під основний обробіток ґрунту Р90К90, забезпечувати оптимальне живлення ярої м’якої пшениці фосфором і калієм. 4. У фазу колосіння, судячи за вмістом азоту в листках, оптимальні умови живлення ним ярої м’якої пшениці створюються лише у варіантах, де азотні добрива вносились у дозі вищій за N80, а також у варіантах з роздільним її внесенням. 5. Між вмістом азоту в рослинах ярої м’якої пшениці і показниками приладу N – тестер у фазу кущіння та колосіння існує сильний кореляційний зв’язок (r = +0,987), а між його вмістом у листках у фазу колосіння та вмістом білка і клейковини в зерні він характеризується як сильний і відповідно становив r = +0,711 і r = +0,952. 6. У господарському виносі елементів мінерального живлення ярою м’якою пшеницею зерном найбільше відчужується азот і фосфор, а соломою – калій. При внесенні одноразово N120 під передпосівну культивацію господарський винос всіх елементів живлення зростав, відповідно: N – до 140,6 кг/га, P2O5 – 45,1 і K2O – до 114,8 кг/кг, з них зерном відповідно виноситься 72%, 64 і 20%. 7. За умови відчуження соломи з поля при вирощуванні ярої м’якої пшениці із внесенням добрив у дозі P90К90 + N40-160 забезпечується лише позитивний баланс фосфору, а при залишенні її на полі бездефіцитний баланс основних елементів мінерального живлення забезпечується за одноразового внесення N120 під передпосівну культивацію. 8. Відносний винос основних елементів мінерального живлення на 1 т зерна і відповідну кількість соломи становить для N – 27,3 – 32,4 кг, P2O5 – 8,9 – 10,2 і K2O – 19,8 – 23,3 кг і залежить від рівня родючості чорнозему опідзоленого, що потрібно враховувати при розрахунку доз добрив у системі удобрення в сівозміні. 9. Внесення N120 одноразово (Фон + N120) і роздільно (Фон + N90 + N30) рівнозначне за коефіцієнтом використання азоту з добрив – відповідно 38 і 37%. 10. Сильніший вплив на коефіцієнт кущіння ярої м’якої пшениці має одноразове внесення N120 під передпосівну культивацію. За роздільного внесення азотних добрив (Фон + N90 + N30) кущистість рослин ярої м’якої пшениці знижується, проте кількість продуктивних стебел отримана на однаковому рівні. 11. Оптимальні показники індексу листкової поверхні у стадію стеблування рослин ярої м’якої пшениці 5,0 – 6,0 створюються при внесенні азотних добрив як одноразово, так і роздільно у варіантах (Фон + N120, Фон + N160, Фон + N60 + N60, Фон + N90 + N30, Фон + N30 + N60 + N30). 12. Азотні добрива сприяють підвищенню врожайності зерна ярої м’якої пшениці за рахунок покращення структури врожаю – збільшується кількість зерен у колосі та підвищується маса 1000 зерен. 13. За впливом на врожай зерна ярої м’якої пшениці найбільш оптимальним на фоні Р90К90 було одноразове внесення азотних добрив під передпосівну культивацію у дозі N120. Роздільне внесення азотних добрив в усі роки досліджень мало суттєву перевагу за впливом на показники якості зерна ярої м’якої пшениці. При цьому кращим є внесення N30 під передпосівну культивацію та N90 у фазу кущіння. 14. У сприятливі за погодними умовами роки яра м’яка пшениця за врожайністю зерна поступається озимій. Проте з підвищенням рівня родючості ґрунту максимальна врожайність ярої м’якої пшениці лише на 10% нижча за врожайність озимої м’якої пшениці, а за збором білка з площі посіву з підвищенням рівня родючості ґрунту переважає її. Враховуючи безперечну перевагу ярої м’якої пшениці за якістю зерна, її доцільно розглядати як резерв стабільного виробництва зерна сильних пшениць. 15. Агрохімічна, економічна та енергетична ефективність застосування добрив під яру м’яку пшеницю досить висока. Окупність 1 кг азоту добрив зерном найбільш оптимальна за одноразового (Фон + N120) і роздільного (Фон + N90 + N30) внесення, відповідно 9,6 і 8,5 кг. Найвищий умовно чистий прибуток з 1 га отримано за одноразового внесення N120 під передпосівну культивацію – 315,5 грн, а за роздільного внесення цієї норми добрив кращим було N90 під передпосівну культивацію та N30 у фазу кущіння – 230,0 грн. |