Анотація до роботи:

Ахмед Мохамед Альсавеаі. Ефективність заходів захисту посівів люцерни від повитиці в правобережному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню впливу погодних умов на розвиток повитиці, її шкодочинність, розробці заходів захисту посівів люцерни від паразита, оцінці їх технічної, господарської, енергетичної та економічної ефективності, впливу опрацьованих заходів на якість урожаю.

Встановлений середній за силою зворотний кореляційний зв’язок між середньодобовою температурою повітря і тривалістю періоду розвитку повитиці від з’явлення її сходів до фази цвітіння (r = –0,68) надає можливість прогнозу часу настання цієї фази та визначення оптимальних строків захисних заходів.

Середня шкодочинність повитиці польової на посівах люцерни, визначена в польових дрібноділянкових дослідах 2002-2004 рр., становить 1 ц/га зеленої маси в розрахунку на наявність упродовж вегетації повитиці в кількості пагонів 1 шт/м², або 1,3 ц/га зеленої маси в розрахунку на масу повитиці 1 г/м².

Для ефективного захисту посівів люцерни від повитиці знайдені нові засоби – фітогербіцид алметид з нормою 0,1 кг/га і гербіцидна композиція мінеральних добрив у формі водного розчину карбаміду 120 кг/га і хлористого калію 100 кг/га в об’ємі 500 л/га. Обприскування цими засобами стерні люцерни через 7 днів після зкошування забезпечує зменшення ураженості посівів повитицею на 94-96% і маси бур’яну на 82-84%, не поступаючись еталону, гербіциду раундап.

Вивчені заходи дозволяють одержувати урожайність люцерни на рівні чистих від паразита посівів, мають високу окупність та енергетичну доцільність, не погіршуючи якості урожаю.

В дисертації викладені експериментально опрацьовані нові технологічні заходи ефективного захисту посівів люцерни від повитиці польової, визначені оптимальні, економічно, біоенергетично та екологічно обґрунтовані регламенти їх застосування, які запобігають втратам урожаю і зниженню якості зеленої маси.

Проведені дослідження з оцінки технічної, господарської, енергетичної та економічної ефективності заходів контролювання повитиці на посівах люцерни дозволяють зробити наступні висновки:

1. Встановлений середній за силою зворотний кореляційний зв’язок між середньодобовою температурою повітря і тривалістю періоду розвитку повитиці від сходів до цвітіння. На основі цієї кореляційної залежності створена регресійна модель, яка дозволяє з ймовірністю 95% передбачити час настання фази цвітіння повитиці і приймати рішення про оптимальні строки захисних заходів.

2. Визначення середньої шкодочинності повитиці польової на люцерні показало, що основними її напрямами являється істотне зрідження посівів і зменшення маси культурних рослин. За сильного ураження посівів урожайність люцерни зменшується на 70-90%.

3. Враховуючи карантинний статус повитиці польової, її здатність до швидкого поширення і велику шкодочинність, доцільним слід вважати захист посівів люцерни при наявності стебел паразита більше 1 шт/м² або їх маси 0,8 г/м².

4. Для ефективного контролювання повитиці польової на посівах люцерни знайдені нові засоби – фітогербіцид алметид в нормі 0,1 кг/га і гербіцидна композиція мінеральних добрив в формі водного розчину карбаміду 120 кг/га і хлористого калію 100 кг/га в об’ємі 500 л/га. Обприскування цими засобами стерні люцерни через 7 днів після зкошування забезпечує зменшення ураженості посівів повитицею на 94-96% і маси бур’яну на 82-84%, не поступаючись еталону, гербіциду раундап.

5. Усунення шкодочинності повитиці вивченими винищувальними засобами дозволяє зберігати урожайність зеленої маси на рівні чистих від бур’яну посівів.

6. Вивчені заходи контролю повитиці польової в посівах люцерни не мали негативного впливу на показники якості її зеленої маси – вміст сухої речовини і протеїну.

7. Вміст нітратів в зеленій масі люцерни в дослідних варіантах захисту посівів від повитиці не перевищував величини ГДК.

8. Найбільшою енергетичною доцільністю серед вивчених заходів захисту люцерни від повитиці відрізняється внесення гербіцидної композиції мінеральних добрив з участю карбаміду, а також варіант застосування фітогербіциду алметиду в нормі 0,1 кг/га.

9. Найбільша окупність витрат на всю технологію вирощування люцерни серед вивчених варіантів захисту посівів від повитиці властива застосуванню раундапу, а також алметиду і гербіцидної композиції мінеральних добрив з участю карбаміду. Ці ж варіанти відрізняються і найбільшою окупністю додаткових витрат на їх виконання.

Публікації автора:

1. Манько Ю.П., Ахмед Мохамед Альсавеаі Шкодочинність повитиці польової (Cuscuta Campestris Junck) в посівах багаторічних бобових трав // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К. – 2002. – Вип. 57. – С. 237-240 (участь у дослідженні, аналізі результатів, написанні статті).

2. Манько Ю.П., Орел Л.В., Ахмед Мохамед Альсавеаі Порівняльна ефективність засобів захисту посівів люцерни від повитиці // Проблеми бур’янів і шляхи зниження забур’янення орних земель. – К.: Колобіг, 2004. – С. 60-64 (проведення польових дослідів, написання статті).

3. Манько Ю.П., Ахмед Мохамед Альсавеаі, Левченко Д.Ф. Теплозабезпеченість повитиці польової. Залежність розвитку злісного карантинного бур’яну від середньодобової температури повітря // Карантин і захист рослин. – 2004.– № 10. – С. 30-31 (участь у спостереженнях і написанні статті).

4. Манько Ю.П., Ахмед Мохамед Альсавеаі Не поступаючись еталону. Оцінка ефективності засобів захисту посівів люцерни від повитиці // Карантин і захист рослин. – 2005. – № 2. – С. 14 (проведення досліджень, участь у підготовці статті).