В дисертації викладені експериментально опрацьовані нові технологічні заходи ефективного захисту посівів люцерни від повитиці польової, визначені оптимальні, економічно, біоенергетично та екологічно обґрунтовані регламенти їх застосування, які запобігають втратам урожаю і зниженню якості зеленої маси. Проведені дослідження з оцінки технічної, господарської, енергетичної та економічної ефективності заходів контролювання повитиці на посівах люцерни дозволяють зробити наступні висновки: 1. Встановлений середній за силою зворотний кореляційний зв’язок між середньодобовою температурою повітря і тривалістю періоду розвитку повитиці від сходів до цвітіння. На основі цієї кореляційної залежності створена регресійна модель, яка дозволяє з ймовірністю 95% передбачити час настання фази цвітіння повитиці і приймати рішення про оптимальні строки захисних заходів. 2. Визначення середньої шкодочинності повитиці польової на люцерні показало, що основними її напрямами являється істотне зрідження посівів і зменшення маси культурних рослин. За сильного ураження посівів урожайність люцерни зменшується на 70-90%. 3. Враховуючи карантинний статус повитиці польової, її здатність до швидкого поширення і велику шкодочинність, доцільним слід вважати захист посівів люцерни при наявності стебел паразита більше 1 шт/м2 або їх маси 0,8 г/м2. 4. Для ефективного контролювання повитиці польової на посівах люцерни знайдені нові засоби – фітогербіцид алметид в нормі 0,1 кг/га і гербіцидна композиція мінеральних добрив в формі водного розчину карбаміду 120 кг/га і хлористого калію 100 кг/га в об’ємі 500 л/га. Обприскування цими засобами стерні люцерни через 7 днів після зкошування забезпечує зменшення ураженості посівів повитицею на 94-96% і маси бур’яну на 82-84%, не поступаючись еталону, гербіциду раундап. 5. Усунення шкодочинності повитиці вивченими винищувальними засобами дозволяє зберігати урожайність зеленої маси на рівні чистих від бур’яну посівів. 6. Вивчені заходи контролю повитиці польової в посівах люцерни не мали негативного впливу на показники якості її зеленої маси – вміст сухої речовини і протеїну. 7. Вміст нітратів в зеленій масі люцерни в дослідних варіантах захисту посівів від повитиці не перевищував величини ГДК. 8. Найбільшою енергетичною доцільністю серед вивчених заходів захисту люцерни від повитиці відрізняється внесення гербіцидної композиції мінеральних добрив з участю карбаміду, а також варіант застосування фітогербіциду алметиду в нормі 0,1 кг/га. 9. Найбільша окупність витрат на всю технологію вирощування люцерни серед вивчених варіантів захисту посівів від повитиці властива застосуванню раундапу, а також алметиду і гербіцидної композиції мінеральних добрив з участю карбаміду. Ці ж варіанти відрізняються і найбільшою окупністю додаткових витрат на їх виконання. |