Анотація до роботи:

Легеза Д.Г. Ефективність виробництва плодово-ягідної у Південному Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2005.

У дисертації викладені теоретичні та методологічні основи ефективності виробництва плодово-ягідної продукції в ринкових умовах. На основі системного та комплексного підходів обґрунтована методика дослідження ефективності виробництва в умовах Південного Степу.

Проаналізовано рівень розвитку і розміщення виробництва плодово-ягідної продукції та систему збуту плодів і ягід, що дозволило визначити основні напрями підвищення ефективності виробництва продукції через поглиблення спеціалізації та концентрації галузі, удосконалення системи збуту плодово-ягідної продукції, підвищення рівня товарності та якості плодів і ягід.

Обґрунтований прогноз розвитку виробництва плодово-ягідної продукції на 2010-2015 роки. Запропоновано заходи щодо впровадження перспективних технологій вирощування плодово-ягідних культур для сільськогосподарських підприємств Південного Степу України. Визначені напрями удосконалення системи збуту плодів і ягід шляхом створення фірмової торгівлі та маркетингових служб у сільськогосподарських підприємствах, організації діяльності оптового ринку та ярмарку в області. Розроблений примірний Статут обслуговуючого кооперативу “Оптовий ринок “Черешня Мелітопольська”. Обґрунтовані основні напрями створення електронної торгівлі плодами та ягодами. Розроблені пропозиції щодо підвищення якості плодів і ягід в сільськогосподарських підприємствах на основі технологічних умов виробництва з урахуванням споживчого попиту.

Дослідження розвитку виробництва плодово-ягідної продукції у Південному Степу України та шляхів підвищення його ефективності дозволяють зробити наступні висновки:

1. Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції визначається взаємодією природних, технологічних, організаційних й економічних факторів, а також залежить від факторів зовнішнього середовища та функціонування ринку. Підвищення економічної ефективності забезпечується за рахунок концентрації виробництва і зональної спеціалізації галузі, оптимального розміщення виробництва, підвищення продуктивності садів у підприємствах різних форм господарювання за умов орієнтації їх на вимоги ринку.

2. За останні роки у Запорізькій області спостерігається тенденція зменшення як загальної площі плодово-ягідних насаджень, так і площ у плодоносному віці (майже в 1,5-2 рази). Сільськогосподарські підприємства області характеризуються низьким рівнем урожайності, який у 2003 р. коливався від 5 до 20 ц/га. Щорічне зменшення валового збору у сільськогосподарських підприємствах становить у середньому 13,7 тис. ц. Основними районами досліджуваної області, які вирощують плодово-ягідну продукцію, є Мелітопольський (49,1% від загального валового збору), Михайлівський (15,7%), Веселівський (7,5), Запорізький (6,9%).

3. Показник норми прибутку є одним з основних показників ефективності виробництва плодово-ягідної продукції, який розраховується за даними бухгалтерського обліку і включає вартість землі за грошовою оцінкою. Дослідженнями встановлено, що норма прибутку виробництва плодово-ягідної продукції не перевищує 10%.

4. Дослідження впливу основних організаційно-економічних чинників на ефективність виробництва плодово-ягідної продукції показали: з підвищенням рівня концентрації плодово-ягідних насаджень з 12 до 127 га у середньому на господарство собівартість реалізованої продукції і затрати праці на 1 ц знижаються відповідно у 1,7 та 2,4 рази, водночас урожайність продукції збільшується у 5,6 разів; з підвищенням спеціалізації виробництва від 0,2 до 12,7% затрати праці знижуються на 75%, собівартість 1 ц реалізованої продукції зменшується на 70%, прибуток на 1 га досягає 303,6 грн.; збільшення обсягів валової продукції з 102 до 7200 ц у середньому на господарство дозволяє зменшити затрати праці на 1 ц у 4,6 раза, знизити собівартість 1 ц реалізованої продукції у 3 рази та одержати 349,2 грн. прибутку на 1 га насаджень.

5. Основними факторами, які впливають на рівень споживання плодів і ягід, є рівень сукупного доходу населення, кількість членів сім’ї, сезонність виробництва, ціни та якість продукції. Основними споживачами плодів та ягід в досліджуваній області є населення, рівень доходу якого перевищує 300,0 грн. Більшість опитуваних віддають перевагу яблукам (83%) і черешні (58%), приділяючи при цьому увагу смаковим якостям (68%) та свіжості продукції (65%).

6. Основними концептуальними положеннями розвитку виробництва плодово-ягідної продукції мають бути: підвищення родючості ґрунтів, збереження та ефективне використання ресурсів, стабілізація і нарощування обсягів виробництва, зменшення собівартості, підвищення якості та розширення асортименту продукції, налагодження взаємозв’язків між сільськогосподарськими підприємствами і підприємствами ринкової інфраструктури. Обсяг виробництва плодів і ягід у 2010 р. становитиме 156,3 тис. тонн, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – 76,5 тис. тонн, у 2015 році – відповідно 180,5 і 98,5 тис. тонн.

7. У підвищенні ефективності виробництва плодово-ягідної продукції пріоритетним напрямом повинне стати впровадження інтенсивних технологій вирощування плодово-ягідних культур. Економічна оцінка інтенсивної технології виробництва черешні в умовах Південного Степу показала, що при затратах праці 1103 люд.-год. та виробничих затратах 6011 грн. на один гектар урожайність досягне 80 ц/га, рівень рентабельності виробництва черешні становитиме 530,7%, що в 1,4 раза більше, ніж при існуючій технології.

8. Впровадження запропонованої схеми каналів реалізації плодів та ягід дозволить сільськогосподарським підприємствам швидко реагувати на зміни кон’юнктури ринку залежно від вибору каналів реалізації. Важливим питанням удосконалення системи реалізації продукції є формування власної торгівлі сільськогосподарськими підприємствами, реалізація плодово-ягідної продукції через місцеві ярмарки та електронну систему Internet. Так, через власні магазини у 2010 та 2015 рр. прогнозується реалізовувати відповідно 11,5 та 12,8 тис. тонн плодів та ягід, або 16,7 та 13,1% товарної продукції.

9. Участь в електронній торгівлі сільськогосподарськими підприємствами може здійснюватися залежно від розміру і спеціалізації господарств та коливатися від надання інформації в електронній мережі до реалізації продукції безпосередньо за допомогою мережі Internet. Нормативні витрати на створення електронного магазину та інформаційної сторінки в електронній мережі відповідно становлять 5,4 і 5,2 тис. грн.

10. Визначення оптимального співвідношення технологічних показників якості і споживчого попиту та адаптація моделі оцінки якості продукції на прикладі ДГ “Мелітопольське” Запорізької області свідчить, що найбільшу питому вагу в структурі комплексного показника якості займають смакові якості плодів (5,3%) та хімічний склад (4,8-5,2%). При плануванні виробництва для конкурентоспроможності продукції необхідно приділити увагу підвищенню таких показників якості як фізіологічні, нормативні та хімічний склад.

Публікації автора:

Фахові публікації

1. Легеза Д.Г. Роль плодової продукції в продовольчому забезпеченні населення //Науковий вісник Національного аграрного університету. Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. – К., Вип. 44. – 2001. – С. 112-114.

2. Легеза Д.Г. Проблеми якості та конкурентоспроможності плодової продукції //Агроінком. – 2002. - № 4-7. – С. 50-52.

3. Легеза Д.Г. Ефективність спеціалізації сільськогосподарських підприємств на виробництві плодово-ягідної продукції в зоні Степу //Науковий вісник Національного аграрного університету. Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. – К., Вип. 62. – 2003. – С. 129-133.

4. Легеза Д.Г. Удосконалення системи збуту плодово-ягідної продукції // Агроінком. – 2003. - № 5-8. – С. 71-75

5. Легеза Д.Г. Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах зони Степу // Економіка АПК. – 2003. - № 6. – С. 93-99.

6. Легеза Д.Г. Ринок збуту та конкурентоспроможність плодово-ягідної продукції // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. Вип. 1-2. – 2003. – С.145-149.

Інші публікації

7. Рульєв В.А., Легеза Д.Г. Відродження запорізького садівництва: Монографія/ За ред. к.е.н. В.А.Рульєва. – Запоріжжя: Дике Поле, 2001. – 146 с. (Особистий внесок: розкрито природно-економічні умови Запорізької області для розвитку і розміщення промислового садівництва, проаналізовано стан виробництва плодово-ягідної продукції у сільськогосподарських підприємствах області, визначені умови забезпечення населення плодами та ягодами).

8. Рекомендації щодо реформування земельних та майнових відносин власності в спеціалізованих сільськогосподарських підприємствах, які займаються вирощуванням продукції багаторічних насаджень // Криворучко В.І., Легеза Г.О., Легеза Д.Г. та ін. – Мелітополь: Таврійська державна агротехнічна академія, 2001. – 61с. (Особистий внесок: опрацьовано підходи щодо розподілу земельних ділянок під багаторічними насадженнями для їх спільного використання за сімейною і змішаними ознаками).

Науково-практичні конференції

9. Легеза Д.Г. Проблеми ефективності виробництва плодової продукції в сільськогосподарських підприємствах// Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК/ За ред. П.Т. Саблука, Ч. 2. – С. 192-196.

10. Легеза Д.Г. Основні регіональні фактори розміщення виробництва плодової продукції в сучасних умовах // Зб. наук. праць Харківського державного аграрного університету. Серія „Економіка АПК і природокористування”. – Вип.7. – Харків. – 2001. – С.234-237.

11. Легеза Д.Г. Основні особливості врегулювання земельних та майнових питань зони Степу на землях під багаторічними насадженнями // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Т. 3 /за ред. В.Г.Ткаченко. – Луганськ: Вид-во „Елтон-2”, 2002. - №14(26) – С. 278-282.

12. Легеза Д.Г. Світове виробництво та використання плодової продукції //Науковий вісник Національного аграрного університету. Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. – К., Вип. 51. – 2002. – С.100-102.