Теоретичний аналіз та узагальнення практики формування, використання і розвитку трудового потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості дали можливість виокремити положення та висунути пропозиції щодо здійснення ефективного використання трудового потенціалу і сформувати наступні загальні висновки. 1. Враховуючи розбіжності науковців в трактуванні поняття трудового потенціалу підприємства, ототожнення його з такими поняттями як: «людський капітал», «людський потенціал», «трудові ресурси», «робоча сила», «персонал», «кадри», автором було запропоновано його ідентифікувати як синтез інтелектуальних, психофізіологічних та особистісних здібностей працівників підприємства, що використовуються та/або можуть бути використані для досягнення цілей його діяльності. 2. Зважаючи на невизначеність єдиних класифікаційних ознак для характеристики трудового потенціалу підприємства та з метою більш повного розкриття його змісту, автором доповнено класифікацію за такими ознаками: 1) за функціональними групами, згідно яких слід виокремлювати трудовий потенціал управлінської групи, інженерно-технічної та інших фахівців, торгівельної групи, групи виробничих та допоміжних працівників; 2) за станом психофізіологічного потенціалу, згідно якого визначають задовільний, умовно добрий та добрий стан психофізіологічної складової трудового потенціалу; 3) за станом інтелектуального потенціалу, згідно якого трудовий потенціал перебуває у стані розвитку або старіння; 4) за рівнем використання трудового потенціалу функціональними групами, згідно якого трудовий потенціал поділяється на той, що використовується повністю та той, що використовується частково; 5) за рівнем доходу, отриманого на підприємстві, слід виокремлювати трудовий потенціал, реалізація якого забезпечує отримання високого, середнього або низького доходу. 3. З метою підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємства нами було запропоновано дотримуватись керівникам наступних принципів управління ним: системності управління, раціонального формування, відповідності системи мотивації потребам працівників, відкритості інформації щодо мети діяльності підприємства і очікуваної трудової поведінки працівника, окупності інвестицій в розвиток трудового потенціалу та рентабельності витрат на використання, цілеспрямованості напрямів розвитку, оптимізації рівнів ієрархії організаційної структури управління, формування корпоративної культури та організаційної структури управління «згори донизу». 4. Для розв’язання інформаційної проблеми, яка перешкоджає моніторингу стану та ефективності використання трудового потенціалу суб’єктів господарювання, нами було розроблено Паспорт трудового потенціалу підприємства – документ внутрішньої звітності, що містить відомості про структуру трудового потенціалу підприємства, характеристики його інтелектуальної, психофізіологічної та особистісної складових, чинників його формування, показників ефективності використання та напрямів його розвитку. 5. Враховуючи відсутність єдиного методичного підходу до оцінки ефективності використання трудового потенціалу підприємства, нами було запропоновано використати вартісний підхід. В межах даного підходу ринкова вартість трудового потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості, визначена як п’ята частина від різниці ринкової вартості підприємства і балансової вартості його активів, збільшена на інтегральний коефіцієнт інтелектуальної наповненості трудового потенціалу, інтегральний коефіцієнт результативності реалізації інтелектуальної складової трудового потенціалу, коефіцієнт вікової придатності трудового потенціалу, коефіцієнт психофізіологічної міцності трудового потенціалу, виступає результативним показником його використання. 6. З метою проведення комплексної оцінки ефективності використання реалізованої частини трудового потенціалу було запропоновано використати рейтинговий підхід до оцінки ефективності використання трудового потенціалу за відомими показниками ефективності використання трудових ресурсів, шляхом встановлення порогів їх нормативних значень для підприємств хлібопекарської промисловості України, співставлення з якими дозволяють визначити рівень ефективності його використання на певному підприємстві і виявити резерви її підвищення. 7. Для можливості керівників управляти ефективністю використання трудовим потенціалом було запропоновано модель управління трудовим потенціалом підприємств хлібопекарської промисловості, що побудована на основі взаємозв’язків між чинниками господарського середовища, механізмом державного та галузевого регулювання процесу використання трудового потенціалу та системою управління трудовим потенціалом підприємства. 8. В умовах високої плинності персоналу підприємств хлібопекарської промисловості підвищити ефективність використання трудового потенціалу було запропоновано шляхом реорганізації системи управління процесом його формування та через впровадження системи управління знаннями, інструментами реалізації якої є формування бібліотеки знань підприємства – сукупності баз даних і знань всіх напрямів діяльності підприємства та система управління розвитком трудового потенціалу. |
