У дисертації запропоновано нове вирішення наукового завдання, що знайшло відображення у розробці комплексу проблемних питань відносно ефективності використання та відтворення основного капіталу сільськогосподарських підприємств. За основними результатами дисертаційного дослідження зроблено такі висновки: 1. Виходячи з аналізу та узагальнення викладених в економічній літературі теоретичних поглядів на проблемне поле використання і відтворення основного капіталу сільськогосподарських підприємств, виявлено, що дані питання потре-бують поглибленого вивчення й уточнення окремих економічних категорій та термінів у відповідності з вимогами ринкової економіки. 2. У наукових дослідженнях і на практиці доцільно використовувати запропоноване визначення капіталу, основного капіталу та його відтворення, які відповідають новій економічній ситуації. 3. Важливе значення у використанні основного капіталу має обґрунтування вимірювальної системи. Методологічно правомірно будувати її таким чином, щоб забезпечувалася комплексність оцінки. Відповідно до цього у дисертації запропоновано користуватися загальними та частковими показниками. До загальних відносяться показники, що характеризують ефективність використання основного капіталу, до часткових – його складових. 4. Сучасному процесу відтворення притаманні низькі темпи зростання та сповільнення оновлення основного капіталу. Звужений тип його відтворення, який спостерігався протягом останніх років, призвів до функціонування у виробництві морально і фізично застарілого обладнання, зростання пасивної частини основних засобів у структурі основного капіталу. Це сприяло зниженню ефективності його використання. 5. Нині основним джерелом фінансування відтворення основного капіталу є амортизація, розмір якої з кожним роком зменшується. Амортизаційні відрахування повністю не використовується за призначенням, тому це може спонукати до повної втрати основного капіталу найближчими роками. У результаті низьких темпів оновлення основних засобів порівняно з вибуттям, нагромаджуються зношені основні засоби, що призводить до переамортизації. 6. Прибуток як джерело розширеного відтворення основного капіталу сільськогосподарськими підприємствами не використовується. Це спричинено низькою дохідністю або збитковістю аграрного виробництва. Серед внутрішніх факторів, які негативно вплинули на прибутковість аграрних підприємств, слід виділити скорочення обсягу реалізації продукції та збільшення її собівартості. 7. При значному дефіциті фінансових ресурсів для відтворення основного капіталу необхідно забезпечити ефективне використання наявного. Запропонована економіко-математична модель оптимізації вирощування товарних культур дозволяє виявити й реалізувати резерви підвищення ефективності виробництва сільсько-господарської продукції та визначити економічно обґрунтовану потребу в основному капіталі. 8. Для вдосконалення простого відтворення основного капіталу запропоновано переглянути розподіл основних засобів на групи, враховуючи термін їх корисної експлуатації. Встановити на рівні держави орієнтовні терміни служби основних засобів з можливістю їх уточнення на рівні господарюючих суб’єктів. Витрати на ремонт основних засобів з метою оподаткування розглядати як інші витрати. Розробити й законодавчо закріпити методику переоцінки основних засобів, при виборі методу амортизації враховувати фактор часу. 9. Підвищенню прибутковості аграрного виробництва сприятиме застосування маркетингових прийомів (комплексне вивчення ринку, реклама, організація реалізації продукції, управління й планування її асортименту, ціноутворення, освоєння та впровадження нових видів продукції, матеріально-технічне забезпечення, система планів, договорів та контролю), доцільність яких обґрунтовано в дисертаційній роботі. 10. Для забезпечення сільськогосподарських підприємств кредитними ресурсами необхідно запровадити систему сільськогосподарського кредитування, прийнявши спеціальні закони про кредитування у сільському господарстві. 11. Підвищенню інтенсивності інвестування в аграрному секторі економіки сприятиме оздоровлення національної економіки, послаблення поляризації між реальним і фінансовим сектором, поліпшення ефективності роботи фінансово-банківської сфери, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, стимулювання з боку держави надання в лізинг основних засобів аграрним підприємствам та створення сприятливих умов для інвесторів, що спрямовують свої капітали в аграрний сектор економіки. |