Остапенко Володимир Іванович. Ефективність використання птиці резервного генофонду при чистопородному розведенні та міжпородному схрещуванні : Дис... канд. с.-г. наук: 06.02.01 / Херсонський держ. аграрний ун-т. — Херсон, 2003. — 145арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 101-111.
Анотація до роботи:
Остапенко В.І. Ефективність використання птиці резервного генофонду при чистопородному розведенні та міжпородному схрещуванні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальність 06.02.01 – розведення та селекція тварин. Херсонський державний аграрний університет. Херсон – 2003.
В роботі наведені результати досліджень з використання птиці резервного і перспективного генофонду в процесі створення нового м’ясо-яєчного кросу. Результати досліджень вказують на високу ефективність використання як батьківської форми породи юрловська голосиста та породи орпінгтон і курок фінальних гібридів м’ясних кросів Кобб-500 і Арбор-Айкерс – як материнських. Проведена порівняльна оцінка вихідних порід та їх помісей за основними селекційними ознаками: жива маса, несучість, маса яєць, відтворні якості. Дана інтегрована оцінка вихідних порід, помісей за індексами несучості, маси яєць, виходом м’яса на одну голову родинного стада.
Експериментально обґрунтовано, що використання птиці резервного генофонду (юрловських голосистих і орпінгтон) на курках-несучках фінальних гібридів Кобб-500 і Арбор-Айкерс, дозволяє в одержаних генотипах нащадків поєднати цінні ознаки місцевих курей (репродуктивні показники, збереженість, якість продукції) з підвищеною енергією росту бройлерних кросів, що відповідає цільовому стандарту м’ясо-яєчного типу, що створюється.
Максимальні показники заплідненості яєць і виводу молодняку встановлено для чистопородних орпінгтонів (відповідно 91,6 і 86,3%), що суттєво перевищує птицю інших груп (Р<0,01). За виведенням молодняку суттєва різниця виявлена між чистопородними юрловськими голосистими та помісями з орпінгтонами (прямі і зворотні схрещування).
Дисперсійний аналіз показав, що найбільший і суттєвий вплив на показники виводу молодняку мали материнські породи. Встановлено, що рівень несучості у птиці м’ясо-яєчного типу успадковується переважно за адитивним (проміжним типом).
Виявлено унікальні показники маси яєць у курей юрловської голосистої породи при чистопородному розведенні (74,4 г). У помісів, при адитивному успадкуванні, вони знаходилися в межах 63,6 – 64,4 г. Індекси несучості і маси яєць були максимальними при чистопородному розведенні (для юрловських голосистих 267,5 і 20,27, орпінгтонів – 273,13 і 20,01). Максимальний вихід яєчної маси був у курей юрловської голосистої породи.
Використання породи орпінгтон як батьківської форми у схрещуваннях з птицею м’ясних кросів сприяє високій енергії росту потомства. В прийнятому для забою віці птиці (6 – 7 тижнів) помісі орпінгтона палевого і Арбор-Айкерс мали живу масу відповідно 1419,15 і 1749,41 кг. Це дозволяє отримувати птицю м’ясо-яєчного типу при використанні курок-несучок фінальних гібридів.
Особливістю росту м’ясо-яєчної птиці є більш тривалий період інтенсивного росту. Істинний гетерозис за живою масою у 12 тижневому віці встановлений для поєднання де батьківською формою була птиця юрловська голосиста і орпінгтон палевий
Двохфакторним дисперсійним аналізом встановлено суттєвий вплив материнських і батьківських порід на живу масу помісного молодняку. Материнський вплив виявився досить значним (від 30,4 до 91,17 % (Р < 0,01)), а батьківські породи мали значно менший вплив (але вірогідний) на мінливість живої маси – від 0,43 до 7,15 %,
Птиця м’ясо-яєчного типу мала високі показники м’ясних якостей. Максимальний вихід обпатраної тушки від живої маси був у групах : юрловські голосисті х Арбор-Айкерс – 73,4 % та юрловські голосисті х Кобб-500 – 73,0 %. Найбільший вихід грудних м’язів був відзначений у групах : орпінгтон палевий х Кобб-500 та орпінгтон палевий х Арбор-Айкерс (відповідно 28,1 – 28,8 %).
Вперше отримано нову аутосексну комбінацію для птиці м’ясо-яєчного типу при схрещуванні порід орпінгтон палевий (з геном золотистості s) з юрловською голосистою (ген сріблястості S). Півники мають сріблясто-сіре забарвлення, а курочки золотисте. Така комбінація може бути використана для створення аутосексного кросу птиці.
Біохімічні показники крові піддослідної птиці знаходились у фізіологічній нормі, а для окремих з них відзначено високий позитивний зв’язок з живою масою птиці. Коефіцієнт кореляції – концентрація холестерину – жива маса був на рівні 0,879, а активність ферментів переамінування – від 0,349 (АЛТ) до 0,379 (АСТ). Це вказує на доцільність розраховування рівнянь регресії з метою прогнозування живої маси.
Для отримання птиці м’ясо-яєчного типу для фермерських та присадибних господарств доцільно використовувати резервний генофонд порід юрловська голосиста та орпінгтон палевий в реципрокних схрещуваннях, та як батьківську форму при схрещуваннях з курками фінальних гібридів кращих світових м’ясних кросів.
Публікації автора:
Остапенко В.І. Секрети птахівництва в приватному господарстві. – Львів, 2001. – 230 с.
Коваленко В.П., Остапенко В.І. Юрловські голосисті кури // Тваринництво України. - №5. – 2002. – С. 14.
Коваленко В.П., Остапенко В.І. Генетика забарвлення оперення та екстер’єрних ознак юрловських голосистих курей. – Таврійський науковий вісник. – Вип. 22 – Херсон, 2002. – С. 74-81.
Коваленко В.П., Остапенко В.І. Оцінка і використання резервного генофонду для створення нового кросу м’ясо-яєчної птиці. – Таврійський науковий вісник. – Вип. 23 – Херсон, 2002. – С. 41-46.
Остапенко В.І. Місцеві комогорські гуси // Тваринництво України. - №6. – 2002. – С. 20-21.
Коваленко В.П., Остапенко В.І., Вогнівенко Л.П. Біохімічні показники крові птиці перспективного і резервного генофонду. – Таврійський науковий вісник. – Вип. 25 – Херсон, 2003. – С. 94-96.
Коваленко В.П., Остапенко В.І. Створення птиці м’ясо-яєчного типу для присадибних і фермерських господарств. Збірник матеріалів третьої Міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів. – Вінниця, 2003. – С. 227-228.
