На основі проведених досліджень використання оборотних засобів у дисертаційній роботі отримані нові обґрунтовані результати, що в сукупності вирішують конкретну науково-практичну задачу – забезпечення ефективного використання оборотних засобів метроремонтного виробництва в ринкових умовах господарювання, які мають суттєве значення для розвитку економіки транспорту, зокрема залізничного. Розроблені методичні підходи, принципи і способи організації оборотних засобів метроремонтного виробництва дозволили сформулювати такі висновки та рекомендації. 1. Виявлені тенденції розвитку метрополітенів як специфічних видів міського електротранспорту для перевезення пасажирів показують, що в умовах загострення конкурентної боротьби на ринку транспортних послуг, потрібно постійно удосконалювати їх роботу, спрямовану на структурну перебудову системи економіки та управління, складовою частиною якої є метроремонтне виробництво. 2. Розкрито сутність поняття “метроремонтне виробництво”, що трактується взаємодією ремонтних підприємств для безпечного та безперервного функціонування підземної залізниці. 3. Обґрунтовано функціональну структуру метроремонтного виробництва, що враховує перспективи розвитку метрополітену та залежить від видів ремонтних об’єктів і робіт, а також дає змогу більш глибокого пізнання сутності ремонтних об’єктів та підвищення економічного і технологічного розвитку міського підземного електротранспорту. 4. Доведена доцільність подальшого створення вагонних метроремонтних підприємств в містах, де існує метрополітен, як самостійного господарюючого суб’єкта, що займається оновленням та модернізацією діючого парку рухомого складу та його вузлових агрегатів. 5. Пропонується управління якістю ремонту на вагонному метроремонтному підприємстві розглядати поступово, поетапно, планомірно, яке впливає на організаційну, технологічну, економічну та соціальну діяльність. Ці принципи положенні в основу побудови комплексної системи управління якістю ремонтних робіт, що включає такі функції: аналіз, планування та оперативне управління якістю ремонту; технологічна підготовка виробництва; метрологічне забезпечення; контроль і стимулювання якості. 6. Досліджені основні етапи управління власними та залученими оборотними засобами підприємств, що враховують організаційно-економічні та правові фактори розвитку країни, які впливають на ефективність функціонування метрополітенів. 7. Розкрито сутність і зміст оборотних засобів, визначено їх роль, місце та функції серед базисних суміжних економічних категорій. При цьому оборотні засоби метроремонтного виробництва визначають функціональні форми, які послідовно приймають участь у процесі кругообігу: для сфери виробництва – у якості виробничих фондів, а сфері обігу – у формі товарних та грошових. 8. Організація оборотними засобами метроремонтного виробництва характеризується такими основними принципами – остаточної мети, зв’язності, модульності, ієрархії та функціональності; це дає можливість розкрити функціональні взаємозв’язки між елементами та впливати на прискорення процесу обіговості цих засобів. 9. Розрахунок фондовіддачі та рентабельності оборотних засобів сприяє поглибленому економічному аналізу змін показників ефективності використання оборотних засобів під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів, а також прогнозувати кінцеві показники діяльності вагонного метроремонтного підприємства. 10. Розроблена економічна модель швидкості обігу оборотних коштів вагонного метроремонтного підприємства, на базі якої були виявлені внутрішні фактори, що впливають на прискорення процесу обігу, основними з яких є: скорочення залишків незавершеного виробництва, зменшення дебіторської заборгованості з розрахунками, зростання валового обсягу виконаних та реалізованих ремонтних робіт (послуг), мінімізація засобів підприємства у запасах та витратах, а також збільшення коштів у вигляді вільних залишків на рахунках в банку. 11. Обґрунтовані основні способи ефективного використання оборотних засобів метроремонтного виробництва, що виражені в – оптимізації структури активів, ресурсному збалансуванні кругообігу оборотних виробничих фондів і фондів обігу, збільшенні величини і частки власних коштів в обороті, зменшенні витратомісткості обороту, оптимізації витрат, зведенні їх до економічно виправданого мінімуму, ефективному управлінні фінансовими ресурсами. Отримані результати та рекомендації є науково-методичною та практичною базою вдосконалення та підвищення ефективності використання оборотних засобів метроремонтного виробництва, що сприяє подальшому розвитку метрополітенів країни. | 