1. В дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке полягає у виявленні ефективності використання інбридингу в селекції гречки на гетерозис шляхом створення інбредних ліній з різним рівнем депресії, яка дозволяє їх ізольоване розмноження. Експериментальні лінії забезпечують високий рівень кросбридингу та комбінаційної здатності при створенні сорто- та міжлінійних гібридів. Крім того, інбридинг використовується як формотворчий процес розширення поліморфізму генофонду гречки. 2. Використання інбридингу, як методу гомозиготації, дозволило розширити поліморфізм генофонду гречки – в результаті виявлені генотипи з рецесивними генами- детермінанти, еректоїди, карлики (514/98, 522/98, 529/98) та з новими комбінаціями неалельних генів (518/98, 523/98, 529/98, 535/98). 3. Встановлено, що популяції гречки гетерогенні за ступенем прояву ознаки самонесумісності - частка самонесумісних форм за роки досліджень в середньому складала 10-45%; частково самонесумісних - 35-75 %, самосумісних 5-20 % і залежала від генотипу, умов середовища та глибини інбридингу. 4. Виявлено, що рівень самонесумісності у гречки обумовлений генотипом і її доля коливалась в середньому у самосумісних форм від 3,0 до 14,2%; частково сумісних виявлено 71,9-90,0%; самонесумісних 2,5-18,1% і не залежала від будови квітки. З 14 виділених ліній у 7 ліній більша частка самосумісних форм спостерігалася у довгостовпчатих рослин. У 6 ліній перевагу за ознакою, що вивчалась мали короткостовпчаті форми. 5. Прояв ознаки самонесумісності залежав від умов середовища. В 1999 році, який характеризувався несприятливими погодними умовами в період запилення – запліднення, через досить високі температури в період цвітіння, частка самосумісних рослин склала 5,2%, а самонесумісних – 23.9%. Відсоток частково сумісних рослин склав при цьому 70,9. В умовах 1998 року, більш оптимальних для росту та розвитку рослин гречки, спостерігалась наступна закономірність; відсоток частково самосумісних рослин склав 75.0, а частка самосумісних форм – 15,0. У 2000 році кількість частково сумісних рослин знизилась до 35%, а кількість самонесумісних рослин збільшилась до 45%. При цьому частка самосумісних рослин склала 20%. 6. Визначено, що з поглибленням інбридингу від I1 до І3 частка самосумісних генотипів гречки знизилась від 37,8 до 7,3 %, а частка самостерильних форм збільшилась від 6,1 до 25,5 %. При більш глибокому інцухті частка самонесумісних рослин складала, відповідно, 6.1%, 10.0% та 8.95%. 7. Виявлено, що інбредна депресія за морфологічними ознаками - висотою рослин, кількостю гілок, міжвузлів, суцвіть - проявилась зміною коефіцієнтів інбредної депресії: висоти рослин від 0,97 до 0,62; кількость гілок - від 0,98 до 0,74 ; кількость вузлів - від 0,98 до 0,72. 8. Показано, що за 1 цикл інбридингу за елементами структури продуктивності - кількістю зерна, маси зерна, маси соломи та маси 1000 зерен, загальною біомаси - депресія суттєвіша і коефіцієнт інбредної депресії змінився, відповідно, за кількостю зерен від 0,95 до 0,44, за масою зерен з рослини від 0,92 до 0,33. В меншій мірі депресії підлягали загальна маса і маса соломи, де коефіцієнт інбредної депресії змінювався від 0,93 до 0,50 і від 0,92 до 0,52. За одним із технологічних показників (масою 1000 зерен) спостерігалась, в основному, несуттєва депресія, де коефіцієнт варіював від 0,97 до 0,88. 9. Експериментальні самосумісні інбредні лінії характеризувались різним рівнем кросбридингу (20,4-76,9%). Ступінь кросбридингу у самосумісних ліній при сортолінійній гібридизації складає 67,5 %, при міжлінійній –54,6 %. У потомств, отриманих від більш глибокого інцухту рівень кросбридингу складав 27,2-80,6%. 10. Встановлено, що рівень кросбридингу у інбредних ліній не пов’язаний з їх комбінаційною здатністю. Виявлені лінії з високим ступенем кросбридингу і комбінаційної здатності (лінія 596/98 та 594/94 ). 11. З участю ліній з високою Комбінаційною Здатністю в сортолінійних гібридах рівень гетерозису становив 5,7 - 87,9%, в міжлінійних гібридах - 36,4-266,7 %. Гібриди створені з участю цих ліній забезпечили перевищення за рівнем урожайності на 0,7-3,5ц/га над кращою батьківською формою – сортом Українка. 12. Підвищення врожайності порівняно зі стандартом є суттєвим і становить в середньому 3,5 ц/га, при цьому знижується собівартість продукції з 1201,8 до 986,15 грн/т, збільшується чистий прибуток з 1037 до 1684,5 грн., рівень рентабельності зростає в 1.6 раза, з чого і виявляється економічна доцільність створення і впровадження гетерозисних гібридів гречки. На 1 грн. витрат отримуємо 1,62 грн. прибутку. |
