Анотація до роботи:

Задорожня О.М. Ефективність схрещування баранів м’ясної породи олібс з матками дніпропетровського типу асканійської м’ясо-вовнової породи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут тваринництва УААН, Харків, 2005.

В дисертації теоретично і експериментально обґрунтовано використання баранів м’ясної породи олібс на матках дніпропетровського типу асканійської м’ясо-вовнової породи в умовах степової зони України.

Вперше проведені комплексні наукові дослідження і вивчені фенотипові ознаки, біологічні особливості чистопородного молодняку дніпропетровського типу та помісей першого покоління по олібсу. Дана порівняльна оцінка основним господарсько-корисним ознакам овець, визначені динаміка гістологічної будови шкіри і гематологічних показників, а також взаємозв’язок основних селекційних ознак в популяції дослідних тварин.

Встановлено, що помісний молодняк відрізняється доброю збереженістю і за показниками росту та розвитку, м’ясної продуктивності в усі вікові періоди значно перевищує своїх чистопородних однолітків, що дає можливість збільшити виробництво продукції вівчарства та підвищити рентабельність галузі.

1. Дослідженнями встановлена доцільність використання баранів-плідників породи олібс при схрещуванні з матками дніпропетровського типу асканійської м’ясо-вовновової породи в степовій зоні України, що дає можливість збільшити виробництво продукції вівчарства.

2. Вищою плодючістю відрізняються вівцематки, яких схрещували з баранами-плідниками породи олібс. Так, від 100 маток отримано 130,8 ягнят, а від вівцематок спарених із баранами дніпропетровського типу – 126,9 що відповідно на 3,1 % менше. При цьому кращу життєздатність та збереженість до відлучення мали помісні ягнята, які перевищували своїх чистопородних одноліток за даним показником на 4,4 %.

3. Помісний молодняк відрізнявся високою інтенсивністю росту. Середньодобовий приріст помісних баранців та ярок за період від народження до відлучення склав відповідно 237,3 та 188,3 г, що на 33 і 16 % вище ніж у молодняку дніпропетровського типу, а жива маса в річному віці складала 57,75 і 48,65 кг проти 48,50 і 41,35 кг у чистопородного. За екстер’єрними особливостями напівкровні ярки в усі вікові періоди мали краще розвинені груди, були більш розтягнутими, масивними, у порівнянні з молодняком дніпропетровського типу, що свідчить про їх скоростиглість та ухилення в бік м’ясності.

4. Помісні баранці характеризуються високою скоростиглістю і можливістю реалізації на м’ясо в більш ранньому віці. При порівняльній оцінці м’ясних якостей в 4-, 6- та 12-місячному віці помісні баранці за забійною масою перевищують одноліток дніпропетровського типу відповідно на 33,9, 38,5 і 28,7, масою туші – 33,8, 39,2, 27,9 %. Показники площі “м’язового вічка” і товщини м’язових волокон найдовшого м’яза спини у помісей також були вищими

5. За калорійністю м’яса помісі переважають своїх чистопородних одноліток в 4 місяці на 10,6 %, в 6 місяців – 19,5, а в річному віці – на 18,6 %, за рахунок більш високого вмісту білка та жиру. При цьому м’ясо помісних овець відрізняється вищою концентрацією незамінних амінокислот і являється більш повноцінним. За вмістом важких металів м’ясо овець дослідних груп відповідає основним санітарно-гігієнічним вимогам, які пред’являються до м’яса і м’ясних продуктів.

6. Вовнова продуктивність помісних ярок виявилася нижчою, в порівнянні з однолітками дніпропетровського типу. За настригом немитої вовни (4,25 кг) вони достовірно (Р>0,95) поступалися чистопородним яркам (4,52 кг) на 6,4 %, а за настригом митої – на 7,8 %.

За тониною вовни чистопородні ярки відносяться до 3-х основних класів (58, 56, 50 якість) і мають товщину волокон в середньому на рівні 27,29 мкм. Помісні ярки мають товщину волокон 25,95 мкм, що підтверджується класами тонини від 60 до 56 якості. За природною (15,84 см) і істинною довжиною (19,20 см) вовни чистопородні ярки достовірно переважали помісних одноліток відповідно на 8,5 та 2,1 %. У вовні чистопородних ярок вміст жиру і поту був більшим у порівнянні з помісними відповідно на 1,9 і 0,7 %, а відношення жиру до поту коливалося від 0,84:1 до 0,93:1 на користь чистопородних.

7. Товщина шкіри у помісей при народженні складала 2388,0 мкм, у віці 4 місяців – 2543,5, у річному – 2684,0 мкм, і за цим показником вони поступалися чистопородним одноліткам відповідно на 10,6; 20,6 та 8,2 %. При цьому помісні ярки відрізнялися більшою густотою первинних та вторинних фолікулів на 1 мм² площі шкіри: при народженні – на 24,3, в річному віці – на 4,4 %, а відношення ВФ/ПФ було відповідно 12,72:1 та 12,03:1 проти 11,30:1 і 11,85:1 у чистопородних.

8. В крові дослідних овець відхилень від фізіологічної норми і порушень в обміні речовин не спостерігалось. Висока продуктивність помісного молодняку обумовлена підвищеним вмістом в крові еритроцитів, гемоглобіну, загального білку, що свідчить про вищий рівень обмінних процесів, а також про достатню адаптацію організму помісей до місцевих кліматичних умов.

9. Між більшістю господарсько-корисних ознак дослідних овець спостерігається позитивна кореляція. Так, між живою масою і настригом вовни у помісей кореляція складає +0,21, у чистопородних дніпропетровського типу – +0,15. Між такими ознаками, як довжина-настриг вовни, товщина-настриг вовни кореляція складає +0,44-0,51 і +0,42-0,27 відповідно.

10. В результаті більш високої м’ясної продуктивності помісних овець, господарством на 1 голову додатково отримано в 4-місячному віці 49,5 грн, в 6-місячному – 75,3 грн, в 12-місячному – 84,1 грн.

Публікації автора:

1. Шуваев В.Т., Похил В.И., Калиниченко А.А., Задорожняя Е.Н. Гистоструктура кожи и качество овчин мясо-шерстных овец // Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету. – Луганськ. – 1999. – № 4. – С. 162–165 (Здобувач проводила дослідження гістологічних препаратів).

2. Шуваєв В.Т., Похил В.І., Микитюк В.В., Калиниченко О.О., Задорожня О.М. Ефективність використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу // Науково-технічний бюлетень інституту тваринництва Української академії аграрних наук. – Харків. – 2002. – № 81. – С. 152–154 (Здобувач досліджувала вовнову продуктивність).

3. Шуваєв В.Т., Похил В.І. Задорожня О.М. Нові напрямки в селекції галузі вівчарства України // Вівчарство: стан, проблеми, перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Кам’янець-Подільський: Подільська державна аграрно-технічна академія, 2004. – С. 71–72 (Здобувачем проведені дослідження, написана стаття).

4. Задорожня О.М. Продуктивність чистопородних ягнят асканійської м’ясо-вовнової породи та їх помісей з породою олібс // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 4. – С. 57–59.

5 Задорожня О.М., Похил В.І. Порівняльна характеристика м’ясних якостей овець різних генотипів // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 5. – С. 38–39. (Здобувачем проведені дослідження, оброблені матеріали, написана стаття).

6. Похил В.І., Задорожня О.М. Ефективність використання баранів-плідників породи олібс в степовій зоні України // Тваринництво України. – 2005. – № 8. – С. 17-19 (Здобувачем проведені дослідження, оброблені результати).

7. Задорожня О.М. Вовнова продуктивність ярок асканійської м’ясо-вовнової породи та їх помісей з породою олібс // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 8. – С. 79-80.