В результаті проведеного дослідження отримані нові результати, які за сукупністю можна кваліфікувати як розв`язання конкретної наукової задачі щодо формування парадигматичної моделі ефективного розвитку борошномельно-круп`яної і комбікормової промисловості в Україні, яка має суттєве значення для економіки промисловості як галузі економічної науки. Основні висновки, які випливають з отриманих результатів проведеного дослідження, зводяться до наступного. 1. Ефективний розвиток борошномельно-круп`яної і комбікормової промисловості – одна з важливих умов забезпечення сталого соціально-економічного зростання суспільства з огляду на спрямування кінцевої продукції (хлібопродуктів). Ефективність розвитку переробних галузей агропромислового комплексу і зокрема борошномельно-круп`яної і комбікормової промисловості – специфічна галузева форма прояву господарських відносин з приводу раціонального використання ресурсів з метою максимального задоволення потреб суспільства у продуктах харчування. Як економічне поняття в умовах ринкової економіки відображає якість господарювання в галузі, тобто досягнення кінцевої мети з найменшими затратами суспільної праці з урахуванням соціального та екологічного аспекту. Вибір та обгрунтування системи критеріїв і показників соціальної, економічної та екологічної ефективності розвитку галузі дозволив оцінити часові й просторові зміни у виробництві та споживанні борошна, крупів та комбікормів. 2. Аналіз розвитку борошномельно-круп`яної і комбікормової промисловості в Україні дозволив зробити висновки про наявність сприятливих умов для ефективного розвитку і функціонування переробних галузей та забезпечення загальнодержавних та регіональних потреб в хлібопродуктах. Борошномельно-круп`яна і комбікормова промисловість – важлива галузь продовольчого підкомплексу нашої країни, яка у 2000 р. виробила 1,5% загального обсягу промислової продукції. 3. Спостерігається тенденція до зменшення середньодушового споживання крупів, хліба, хлібобулочних виробів, макаронів та інших продуктів, до складу котрих входить борошно, однак навіть при такій ситуації споживання хліба значно перевищує рекомендовані норми; обсяги споживання залежать від рівня доходів населення; фактична ємність досліджуваного ринку хлібопродуктів забезпечується за рахунок власного виробника. Зниження платоспроможного попиту населення негативно вплинуло на виробництва продуктів зернопереробки, зокрема борошна, крупів та комбікормів. 4. В розвитку сировинної бази борошномельно-круп`яної і комбікормової промисловості України спостерігаються тенденції до зменшення та постійного коливання у кількісній та якісній формі обсягів зернової сировини. Обсяги валового виробництва зернової продукції у сільському господарстві в 2001 р. у порівнянні з 1990 р. скоротилися на 22,2%, як наслідок зниження рівня інтенсивності ведення виробництва, зменшення посівних площ, урожайності зернових культур, збитковості виробництва зерна, нееквівалентність відносин між сільськогосподарськими товаровиробниками та переробними підприємствами. 5. Структура виробничих потужностей та їх техніко-технологічний стан не відповідають вимогам ринкової економіки. Внаслідок порушення відтворювального процесу зношеність основних виробничих фондів у 2000 р. становила більш ніж 60%. Інвестиції в галузь порівняно з 1990 р. знизилися майже на 66%. Негативною є динаміка коефіцієнта завантаження виробничих потужностей. Все це призводить до наднормативних втрат сільськогосподарської сировини і корисних речовин в ній, високої трудо-, паливо- та енергомісткості продукції, зниження ефективності виробництва борошна, крупів та комбікормів. 6. Збільшення обсягів виробництва крупів, борошна і комбікормів, підвищення рівня ефективності їх виробництва має забезпечуватися за рахунок використання наявних резервів, що не потребують значних капіталовкладень: підвищення рівня експлуатації виробничих потужностей; збільшення обсягів та покращення якості сільськогосподарської сировини, раціонального її використання при переробці; збільшення виходу продукції з одиниці сировини; зниження втрат сировини на одиницю продукції; раціональне використання вторинних сировинних ресурсів. 7. Комплексна оцінка ефективності розвитку борошномельно-круп`яної і комбікормової промисловості України свідчить про необхідність створення законодавчого поля для забезпечення збільшення виробництва її продукції, функіонування системи регулювання внутрішнього і зовнішнього ринків, створення стимулюючої податкової та ефективної цінової політики у галузі, розробки і застосування дієвих заходів соціального захисту вітчизняних товаровиробників хлібопродуктів та організації матеріально-технічного забезпечення галузі. 8. Визначним чинником докорінного підвищення ефективного розвитку борошномельно-круп`яної і комбікормової промисловості в Україні має стати розробка і впровадження інноваційної науково-технічної моделі виробництва хлібопродуктів, основними складовими якої повинні бути: розроблення і використання ресурсо- та енергозберігаючих технологій; розроблення та використання принципово нових видів техніки і технології; формування науково-ємних виробничих процесів; створення конкурентоспроможних виробництв; створення досконалого механізму інноваційного розвитку борошномельно-круп`яної і комбікормової промисловості; забезпечення ефективного стимулювання інноваційної діяльності зернопереробних підприємств. Серед основних заходів підвищення інноваційної активності товаровиробників пріоритетного значення набуває створення умов для розвитку небюджетної мобілізації фінансових ресурсів. Одним із перспективних шляхів залучення коштів має стати вторинна емісія акцій підприємств борошномельно-круп`яної і комбікормової промисловості та забезпечення переходу прав в капіталі акціонерного товариства до ефективного власника, який зацікавлений у довгостроковому розвитку підприємства. Інший напрям полягає в необхідності раціонального поєднання прямих іноземних інвестицій та внутрішніх кредитів. Кредити дозволяють вирішити проблему поповнення обігових коштів на закупівлю сировини та матеріалів, інших матеріально-технічних ресурсів, оплату лізингу технологічного обладнання. Прямі іноземні інвестиції сприятимуть вирішенню стратегічних проблем – реконструкції та модернізації виробництва на основі впровадження мало- та безвідходних, ресурсозберігаючих технологій. 9. Перспективним напрямом розвитку зернопереробної галузі АПК є розширення інтеграційних процесів при виробництві сільськогосподарської сировини, її переробці, зберіганні та реалізації у вигляді готового продукту на основі створення акціонерних товариств відкритого типу за участю сільськогосподарських товаровиробників, переробних підприємств, банківських структур, транспорту, торгівлі, установ з науково-технічного та інформаційного обслуговування, що значно розширює можливості фінансування інвестиційних проектів. Реалізація пропонованих напрямів і резервів підвищення ефективності розвитку борошномельно-круп`яної і комбікормової промисловості в Україні, як свідчать проведені розрахунки, може забезпечити зростання виробництва борошна до 5,3 – 5,8 млн. т на рік, крупів – 0,8 – 1 млн. т, комбікормів – 10 – 15 млн. т. 10. Тільки за умови активної участі держави може бути сформоване ефективне зернопереробне виробництво в Україні вцілому та окремих її регіонах. Здійснення державної політики у галузі зернопереробки має вирішальне значення на рівні з такими чинниками її розвитку, як природні, економічні, соціальні, екологічні, науково-технологічні та організаційно-технічні. Всебічне використання цих факторів здатне забезпечити ефективний розвиток борошномельно-круп`яної і комбікормової промисловості в Україні на рівні кращих найсучасніших світових досягнень. |