Анотація до роботи:

Волошина В.В. Ефективність лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень та анемію. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.26 – фтизіатрія. – Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновского АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі фтизіатрії – підвищенню ефективності лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень та анемію.

Анемія несприятливо відбивається на проявах туберкульозу легень з наявністю у хворих вираженіших клініко-лабораторних та рентгенологічних змін. Встановлено, що розміри специфічної деструкції у легеневій тканині знаходяться у прямій залежності від ступеня дефіциту заліза сироватки крові. Виявлено істотне зниження ефективності лікування хворих на тлі анемії і науково обгрунтована необхідність її корекції. Призначення хворим антиоксидантів (токоферолу ацетат, аскорбінова кислота) й антигіпоксанту (рибоксин) протягом перших 3 міс. лікування сприяє появі тенденції до скорочення термінів припинення бактеріовиділення – на 0,65 міс., загоєння порожнин розпаду легеневої тканини – на 0,82 міс.

У дисертації представлені теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної науково-практичної задачі фтизіатрії, що полягає у підвищенні ефективності лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень та анемію з урахуванням виявлених особливостей перебігу туберкульозу у процесі лікування і результатів цілеспрямованої корекції анемії.

1. Наявність анемії несприятливо відбивається на клінічних проявах туберкульозу легень. У пацієнтів на анемію порівняно з тими, у кого вона була відсутньою, частіше спостерігається виражений інтоксикаційний синдром – в 2,51 рази, лімфопенія – в 2,05 рази, виявлення мікобактерій туберкульозу мікроскопічно – в 1,58 рази, множинні порожнини розпаду легеневої тканини – в 3,94 рази.

2. До початку лікування у пацієнтів на анемію концентрація заліза, активність каталази у сироватці крові й кислотна резистентність еритроцитів виявилися нижчими, а загальна залізозв'язуюча здатність і концентрація малонового діальдегіду у сироватці крові – вищими, аніж у хворих без анемії.

3. Між розміром деструкції легеневої тканини, з одного боку, і концентрацією заліза, малонового діальдегіду, активністю каталази у сироватці крові, з іншого, існує тісна кореляційна залежність. Чим більший розмір деструкції у легеневій тканині, тим нижча у сироватці крові концентрація заліза, активність каталази або вища концентрація малонового діальдегіду.

4. Корекція анемії токоферолом ацетату, аскорбіновою кислотою і рибоксином порівняно із застосуванням фероплексу прискорює темпи відновлення параметрів кислотної резистентності еритроцитів, зниження концентрації малонового діальдегіду та зміни активності каталази. Водночас нормалізація концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів, концентрації заліза і загальної залізозв'язуючої здатності сироватки крові в обох випадках відбувається з однаковою швидкістю.

5. Анемія негативно впливає на ефективність лікування хворих на туберкульоз легень. У пацієнтів за відсутності її корекції порівняно з пацієнтами без анемії через 6 міс. лікування зменшується частота припинення бактеріовиділення – в 1,32 рази, загоєння порожнин розпаду легеневої тканини – в 1,54 рази. Через 9 міс. лікування серед хворих на анемію частота рубцювання порожнин розпаду легеневої тканини залишається меншою – в 1,34 рази, а за частотою припинення бактеріовиділення виявляється лише тенденція до її зменшення – в 1,15 рази. Терміни припинення бактеріовиділення і загоєння порожнин розпаду легеневої тканини за наявності анемії подовжуються відповідно на 0,94 міс. і 1,22 міс.

6. Застосування антиоксидантно-антигіпоксантного комплексу у хворих на туберкульоз легень та анемію сприяє підвищенню ефективності лікування. Порівняно з пацієнтами, у яких антианемічна терапія не проводилася, через 6 міс. лікування це виявляється тенденцією до частішого припинення бактеріовиділення – в 1,22 рази, загоєння порожнин розпаду легеневої тканини – в 1,31 рази, а через 9 міс. відповідно – в 1,11 і 1,22 рази. Реєструється тенденція до скорочення термінів припинення бактеріовиділення – на 0,65 міс., загоєння порожнин розпаду легеневої тканини – на 0,82 міс.

7. Ступінь впливу антиоксидантно-антигіпоксантного комплексу на досягнення припинення бактеріовиділення (21,4 %) і загоєння порожнин розпаду легеневої тканини (16,2 %) виявився вищим порівняно з фероплексом, для якого він становив відповідно
18,7 % і 12,9 %.

Публікації автора:

1. Волошина В.В., Фомичева Н.И. Эффективность лечения больных с впервые выявленным деструктивным туберкулезом легких на фоне сопутствующей анемии // Пробл. туб. - 2002. - № 2. - С. 10 - 12.

Внесок здобувача: ідея дослідження, клінічне спостереження за хворими, проведення лікувального процесу, збирання матеріалу для статті, узагальнення й аналіз одержаних результатів, формулювання висновків, написання статті. Співавтор надав консультативну допомогу.

2. Волошина В.В., Фомичева Н.И., Александрова О.В., Волошин А.Н., Полякова В.Г. Динамика кислотной стойкости эритроцитов у больных с впервые выявленным деструктивным туберкулезом легких и сопутствующей железодефицитной анемией // Медицина сегодня и завтра. - 2001. - № 2. - С. 57 - 59.

Внесок здобувача: ідея дослідження, проведення лікувального процесу, контроль за забором крові, виконання лабораторних досліджень по визначенню кислотної резистентності еритроцитів, збирання матеріалу для статті, статистична обробка й аналіз одержаних результатів, написання статті. Співавтори надали консультативну та технічну допомогу при проведенні лабораторних досліджень.

3. Волошина В.В., Фомичева Н.И., Данченко Л.И. Активность перекисного окисления липидов у больных деструктивным туберкулезом легких в сочетании с железодефицитной анемией // Укр. пульм. журн. - 2000. - № 4. - С. 22 - 24.

Внесок здобувача: ідея дослідження, проведення лікувального процесу, контроль за забором крові, виконання лабораторних досліджень по визначенню концентрації малонового діальдегіду й активності каталази у сироватці крові, збирання матеріалу для статті, статистична обробка й аналіз одержаних результатів, написання статті. Співавтори надали консультативну допомогу.

4. Волошина В.В. Характеристика кислотного лизиса эритроцитов при сочетании впервые выявленного деструктивного туберкулеза легких с железодефицитной анемией // Експ. і клін. мед. - 2000. - № 1. - С. 71 - 72.

5. Волошина В.В. Аналіз показників обміну заліза у хворих із вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень та супутньою анемією // Укр. мед. альм. - 1999. - № 2. - С. 39 - 41.

6. Волошина В.В., Фомічова Н.І., Данченко Л.І. Стан червоної крові при туберкульозному процесі // Укр. мед. альм. - 1999. - № 1. - С. 168 - 171.

Внесок здобувача: узагальнення відомостей літератури за порушеною темою і визначення ключових положень роботи. Співавтори надали консультативну допомогу.

7. Волошина В.В. Некоторые вопросы патогенеза гипохромных анемией при туберкулезе легких // Матеріали наукових праць ІІ з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України. - Київ, 20 - 23 жовтня 1998 р. - С. 283.

8. Волошина В.В. Клинико-лабораторные особенности впервые выявленного деструктивного туберкулеза легких // Юбил. сб. тез. мол. уч. и специал. - Луганск, 1996. - С. 34 - 35.