Мильнікова Тетяна Олександрівна. Ефективність комплексного лікування інфекцій нирок із використанням канефрону та хофітолу. : Дис... канд. наук: 14.01.37 - 2009.
Анотація до роботи:
Мильнікова Т.О. Ефективність комплексного лікування інфекцій нирок із використанням канефрону та хофітолу. – Рукопис.
Дисертаційна робота на здобуття ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.37. – нефрологія. – ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського, Тернопіль, 2008 р.
Дисертація присвячена вивченню ефективності лікування хронічного пієлонефриту шляхом застосування препаратів канефрон та хофітол з метою впливу на синдром ендогенної інтоксикації, процеси ПОЛ та АОСЗ, а також показники клітинного та гуморального імунітету.
Встановлено посилення ендотоксикозу, процесів перекисного окиснення та пригнічення клітинного імунітету при ускладненому хронічному пієлонефриті порівняно з неускладненим, а також зі збільшенням тривалості захворювання. Виявлено наявність тісних зв’язків між активацією процесів ПОЛ та ступенем пригнічення клітинного імунітету з одного боку та наростанням ендотоксикозу з другого, а також між вказаними процесами та активністю запального процесу при пієлонефриті.
Схеми лікування із застосуванням канефрону та хофітолу демонструють значно кращі результати у відношенні зворотнього розвитку симптомів загострення хронічного ПН та інтоксикації порівняно з традиційним лікуванням. Комплексне лікування із використанням канефрону в більшій мірі впливає на показники активності хронічного ПН, спостерігається швидша і виразніша позитивна динаміка аналізів сечі (зменшення лейкоцитурії, бактеріурії), зменшення больового синдрому та дизурії. Призначення хофітолу в складі комплексної терапії сприяє швидшому покращенню загального стану, зменшенню проявів інтоксикації, а також виявляє певний гепатопротекторний ефект. Застосування комплексного лікування із використанням обох препаратів забезпечує кращу динаміку показників ендотоксемії, справляє антиоксидантний та імуномодулюючий вплив. Усе це дозволяє скоротити тривалість стаціонарного лікування пацієнтів та зменшити частоту рецидивів недуги.
Отже, проведені дослідження дозволили обгрунтувати доцільність включення до складу лікувальної програми хворих на хронічний пієлонефрит у фазі загострення без порушення функції нирок рослинних препаратів канефрон та хофітол.
У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на хронічний пієлонефрит завдяки вивченню взаємозв’язку між метаболічними порушеннями, параметрами імунітету і активністю запального процесу в нирках, та обгрунтування включення до складу лікувальної програми препаратів канефрон та хофітол.
У хворих на хронічний ПН відмічено істотне зростання рівня середніх молекул в еритроцитах, а також підвищення показника ендогенної інтоксикації еритроцитів у порівнянні зі здоровими особами. Дані зміни більше виражені при ускладненому хронічному ПН порівняно з неускладненим (СМПер254нм 578,8±12,3 проти 547,8±7,8 ум.од., р<0,05), а також при збільшенні тривалості захворювання на хронічний ПН більше 5 та 10 років (СМП ер254нм до 5 років 491,1±8,3, від 5 до 10 років 540,9±6,4, більше 10 років 617,5±15,9 ум.од., р<0,01). При цьому рівень виділення середніх молекул зі сечею у досліджуваних групах практично не відрізняється від показників контрольної групи.
У хворих на хронічний ПН у фазі загострення відбувається посилення процесів мембранодеструкції за показником МДА та активація АОСЗ. Зі збільшенням віку відмічено достовірне наростання процесів ПОЛ (МДА 5,8±0,1 мкмоль/л в групі осіб похилого віку проти 5,3±0,2 мкмоль/л в групі молодого віку, р<0,05). При ускладненому хронічному ПН активність ПОЛ вища, ніж при неускладненому (5,9±0,1 проти 5,4±0,1 мкмоль/л, р<0,05), поряд із достовірним пригніченням АОСЗ (SH-групи 75,8±1,3 ммоль/л проти 83,5±1,3, р<0,01). Зі збільшенням тривалості захворювання на хронічний ПН більше 5 та 10 років зростає активація АОСЗ за показником ЦП, а за рівнем каталази найбільш істотне напруження АОСЗ спостерігається у пацієнтів, які хворіють від 5 до 10 років порівняно з тими, які хворіють менше 5 та більше 10 років.
У хворих на хронічний ПН відмічено пригнічення клітинної ланки імунітету за показниками загальної популяції Т-лімфоцитів (40,5±0,5 % проти 65,2±4,8 у здорових, р<0,001), Т-лімфоцитів хелперів та Т-лімфоцитів супресорів та активація гуморальної ланки головним чином за рахунок зростання концентрації всіх класів імуноглобулінів крові, а також рівня циркулюючих імунних комплексів (251,25±15,3 ум.од. проти 60,9±1,53 у здорових, р<0,001). Відмічено зниження рівня природних кілерів порівняно зі здоровими особами. Вказані зміни значніше виражені у хворих на ускладнений хронічний ПН порівняно з неускладненим, а також зі збільшенням тривалості захворювання на хронічний ПН більше 5 та 10 років.
Наявний тісний прямий кореляційний зв'язок між наростанням показників ендотоксикозу і посиленням процесів перекисного окиснення ліпідів (r=+0,548 між СМПер254нм та МДА, р<0,001), а також активацією антиоксидантної системи захисту за показником церулоплазміну при загостренні хронічного ПН. Виявлено тісний зворотній кореляційний зв'язок між показниками Т-клітинної ланки імунітету з посиленням ендогенної інтоксикації (r= -0,606 між CD3+ та СМПер254нм, р<0,001), а також прямий зв’язок збільшення концентрації імуноглобулінів класів А та G, циркулюючих імунних комплексів з наростанням ендотоксикозу (r=+0,561 між ЦІК та СМПер254нм, р<0,001).
Клінічні ознаки інтоксикації зменшуються при проведенні лікування за усіма схемами. Значно кращі результати у відношенні зворотнього розвитку симптомів загострення хронічного ПН та інтоксикації демонструють схеми лікування із застосуванням канефрону та хофітолу, а особливо обох препаратів у поєднанні порівняно з традиційним лікуванням (больовий синдром в групі ТКХ зберігається після лікування у 7,1 % хворих проти 30,8 % в групі ТТ, лейкоцитурія в групі ТКХ нормалізується в усіх, в групі ТТ утримується у 11,4 %, р<0,05). Канефрон в більшій мірі впливає на показники активності хронічного ПН, спостерігається швидша і виразніша позитивна динаміка аналізів сечі (зменшення лейкоцитурії, бактеріурії), зменшення больового синдрому та дизурії. Призначення хофітолу сприяє швидшому покращенню загального стану та зменшенню проявів інтоксикації.
Після лікування, проведеного за різними схемами, лабораторні показники ендотоксемії знижуються, а виділення середньомолекулярних токсинів зі сечею збільшується (СМПсеч254нм 332,3±11,3 ум.од проти 174,2±3,7 до лікування, р<0,001); відбувається достовірне зниження інтенсивності процесів ПОЛ (МДА 2,48±0,16 мкмоль/л проти 5,6±0,1 до лікування, р<0,001) та зміна активності системи антиоксидантного захисту (зростання СОД, зменшення каталази, SH-груп, церулоплазміну); відмічається активація Т-клітинної (CD3+ 57,7±1,1 % проти 41,3±0,3 до лікування, р<0,001), та зменшення активності гуморальної ланок (ЦІК 79,9±3,1 ум.од. проти 236,7±4,9 до лікування, р<0,001) імунного захисту. Вказані зміни виражені значніше в групах пацієнтів, яким в комплексному лікуванні хронічного ПН у фазі загострення призначали канефрон, хофітол та найкраще - обидва препарати в поєднанні.
Застосування в комплексному лікуванні хронічного ПН препарату хофітол забезпечує гепатопротекторний вплив, на що вказує зниження функціональних печінкових показників в групі хворих, яких лікували із застосуванням хофітолу (АсАТ 0,386±0,020 проти 0,521±0,035 до лікування, р<0,01), на відміну від аналогічних показників в групі хворих, яким не призначали даний препарат (АсАТ 0,509±0,009 мкмоль/часмл проти 0,463±0,010 до лікування, р<0,01).
За умови призначення в складі комплексної терапії загострення хронічного ПН канефрону, хофітолу, а особливо обох препаратів в поєднанні було відмічено швидшу позитивну динаміку клінічного стану пацієнтів, зменшення проявів інтоксикації (покращення апетиту, зменшення загального нездужання, нормалізацію температури), нормалізацію аналізів сечі та крові в коротший термін, що дозволило скоротити терміни стаціонарного лікування у вказаних групах пацієнтів (13,8±0,7 дня в групі ТКХ проти 18,3±0,8 дня в групі ТТ, р<0,05). Загострення хронічного ПН протягом найближчих півроку значно рідше спостерігались у вказаних групах у порівнянні з хворими, яких лікували за традиційним алгоритмом.
Публікації автора:
1. Мильнікова Т.О. Синдром ендогенної інтоксикації при пієлонефриті і його корекція на етапі стаціонарного лікування / Т.О. Мильнікова // VІІІ Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, приурочений до 150-річчя від дня народження І.Я.Горбачевського : матеріали конгресу. – Тернопіль, 2004. – С. 26. (Здобувачу належить збір матеріалу, обробка результатів дослідження, аналіз та співставлення результатів, підготовка тез до друку).
2. Мильнікова Т.О. Канефрон в корекції метаболічних зрушень у пацієнтів з пієлонефритом без порушення азотовидільної функції нирок / О.Й. Бакалюк, Т.О. Мильнікова // Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 4-5 листопада 2004 р., м. Тернопіль. – Тернопіль, 2004. – С. 17-19. (Здобувачу належить збір матеріалу, обробка результатів дослідження, аналіз та співставлення результатів, підготовка тез до друку).
3. Мильнікова Т.О. Показники синдрому ендогенної інтоксикації в оцінці перебігу пієлонефриту / Т.О. Мильнікова // ІХ Міжнародний конгрес студентів та молодих вчених : матеріали конгресу, 13-14 травня 2005 р. – Тернопіль, 2005. – С. 23. (Здобувачу належить збір матеріалу, статистична обробка результатів дослідження та їх аналіз, підготовка тез до друку).
4. Мильнікова Т.О. Синдром ендогенної інтоксикації у пацієнтів із пієлонефритом без порушення азотовидільної функції нирок і його корекція канефроном / О.Й. Бакалюк, Т.О. Мильнікова, М.П. Гаріян // Вісник наукових досліджень. – 2005. - № 1. – С. 86-87. (Здобувачу належить підбір хворих, обробка результатів дослідження, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, підготовка статті до друку).
5. Мильнікова Т.О. Канефрон в корекції мембранодеструктивних та імунологічних порушень у хворих на хронічний пієлонефрит без порушення азотовидільної функції нирок / О.Й. Бакалюк, Т.О. Мильнікова, І.Г. Якубишина // Х Міжнародний конгрес студентів та молодих вчених : матеріали конгресу, 11-13 травня 2006 р. – Тернопіль, 2006. – С. 27. (Здобувачу належить підбір пацієнтів, статистична обробка результатів дослідження та їх аналіз, підготовка тез до друку).
6. Мильнікова Т.О. Вплив хофітолу на функціональний стан печінки у хворих на хронічний пієлонефрит без порушення азотовидільної функції нирок / О.Й. Бакалюк, Т.О. Мильнікова, І.Г. Якубишина // Х Міжнародний конгрес студентів та молодих вчених : матеріали конгресу, 11-13 травня 2006 р. – Тернопіль, 2006. – С. 26. (Здобувачу належить збір матеріалу, обробка результатів дослідження та їх аналіз, підготовка тез до друку).
7. Мильнікова Т.О. Імунологічні особливості перебігу пієлонефриту без порушення азотовидільної функції нирок / О.Й. Бакалюк, Т.О. Мильнікова, І.Г. Якубишина, М.А. Погоріла, І.І. Бідюк //Здобутки та перспективи внутрішньої медицини : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 19-20 жовтня 2006 р. – Тернопіль, 2006. – С. 51-52. (Здобувачу належить збір матеріалу, обробка результатів дослідження та їх аналіз, підготовка тез до друку).
8. Мильнікова Т.О. Показники мембранодеструкції та стан антиоксидантного захисту при пієлонефриті без порушення азотовидільної функції нирок / Т.О. Мильнікова // ХІ Міжнародний конгрес студентів та молодих учених : матеріали конгресу, 14-15 травня, 2007 р. – Тернопіль, 2007. – С. 22. (Здобувачу належить підбір хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, підготовка тез до друку).
9. Мильнікова Т.О. Переваги комбінованої терапії хронічного пієлонефриту канефроном та хофітолом / О.Й. Бакалюк, Т.О. Мильнікова, Н.Ю. Шевченко, І.Г. Якубишина // Пленум Української асоціації нефрологів : тези доповідей, 1-2 жовтня 2007 р., м. Одеса. – Одеса, 2007. – С. 7. (Здобувачу належить підбір пацієнтів, обробка результатів дослідження та їх аналіз, підготовка тез до друку).
10. Мильнікова Т.О. Хофітол в лікуванні хворих на хронічний пієлонефрит без порушення азотовидільної функції нирок / Т.О. Мильнікова, О.Й. Бакалюк, Н.Ю. Шевченко // Вісник наукових досліджень. – 2007. - № 2. – С. 27-30. (Здобувачу належить збір матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, підготовка статті до друку).
11. Мильнікова Т.О. Можливості застосування Канефрону Н в комплексному лікуванні хворих на хронічний пієлонефрит без порушення азотовидільної функції нирок / Т.О. Мильнікова // Український терапевтичний журнал. – 2007. - № 4. – С. 47-49. (Здобувачу належить підбір хворих, обробка результатів дослідження, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, підготовка статті до друку).
12. Мильнікова Т.О. Ефективність комплексного застосування рослинних препаратів в лікуванні хронічного пієлонефриту у фазі загострення / Л.П. Мартинюк, Т.О. Мильнікова // Український медичний альманах. – 2008. - № 4. – С. 43-45. (Здобувачу належить аналіз літератури, формування пацієнтів у групи, обробка, аналіз та узагальнення результатів дослідження, підготовка статті до друку).
