Анотація до роботи:

Москаленко С.М. Ефективність комбінованої терапії в покращанні контролю перебігу захворювання у хворих на тяжку бронхіальну астму. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 – пульмонологія. – Державна установа “Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського Академії медичних наук України”, Київ, 2008.

На сьогоднішній день, не зважаючи на проведення терапії, рекомендованої національними та міжнародними узгодженнями, не вдається досягти контрольованого перебігу захворювання у певної частини хворих на тяжку персистуючу бронхіальну астму (БА).

У дисертації проведено вивчення ефективності лікування із застосуванням пролонгованого холінолітика тіотропіума броміду та N-ацетилцистеїну у комплексному лікуванні хворих на тяжку БА.

Показано, що додавання тіотропіума броміду або N-ацетилцистеїну призводить до позитивних змін клінічних симптомів, покращання функції зовнішнього дихання, зменшення гіперінфляції легень та ознак запального процесу.

Запропоновано спосіб лікування із додаванням тіотропіума броміду або N-ацетилцистеїну до середніх доз ІКС в комбінації із пролонгованим b₂-агоністом в комплексній базисній терапії хворих на тяжку персистуючу бронхіальну астму.

У дисертації представлено теоретичне обгрунтування і результати вивчення ефективності застосування пролонгованого холінолітика тіотропіуму броміду та препарату N-ацетилцистеїну, якому властива антиоксидантна дія, як доповнення до стандартної терапії (інгаляційний глюкокортикостероїд флютиказона пропіонат в середній добовій дозі (500 мкг) + пролонгований b₂-агоніст сальметерол) у хворих на тяжку бронхіальну астму із частково-контрольованим і неконтрольованим перебігом поза загостренням, вперше вивчено вплив представлених схем лікування на динаміку клінічних проявів, показники функції зовнішнього дихання, силу дихальних м’язів, системний та місцевий імунітет.

Запропоновано новий спосіб комплексного лікування із застосуванням тіотропіуму броміду чи N-ацетилцистеїну в базисній терапії тяжкої бронхіальної астми.

1. У хворих із тяжкою БА додавання пролонгованого холінолітика (тіотропіума броміду) до стандартної схеми лікування (середні дози інгаляційнного глюкокортикостероїду+пролонгований b₂-агоніст) вже через 1 місяць лікування призводить до достовірного зменшення клінічних симптомів астми: кількості нічних пробуджень із-за астми з (3,0 ± 0,2) балів до (2,1 ± 0,2) балів, денних симптомів з (3,4 ± 0,2) балів до (2,3 ± 0,2) балів, задишки з (3,3 ± 0,3) балів до (2,3 ± 0,3) балів, загального астма-рахунку з (14,2 ± 0,6) балів до (10,3 ± 0,5) балів, кількості застосування b₂-агоністу короткої дії за потребою з (6,6 ± 0,6) інгаляцій за тиждень до (4,8 ± 0,4) інгаляцій за тиждень, в той час як додавання N-ацетилцистеїну або збільшення дози інгаляційного глюкокортикостероїду до високої призводить до достовірного зменшення клінічних симптомів астми лише через 2 місяці лікування.

2. Усі запропоновані схеми лікування сприяють достовірному покращанню фунції зовнішнього дихання та сили дихальної мускулатури при вдиху через 2 місяці терапії, але додавання тіотропіуму броміду вже через 1 місяць достовірно збільшує ємність вдиху з (67,9 ± 4,0) % до (89,6 ± 5,2) %, зменшує залишковий об’єм легень з (159,0 ± 17,1) % до (132,2 ± 10,1) %, покращує бронхіальну прохідність – об’єм форсованого видиху за першу секунду з (43,6 ± 2,8) % до (55,1 ± 3,7) %, прохідність на рівні крупних та середніх бронхів: миттєві об’ємні швидкості видиху на рівні 50 % форсованої життєвої ємкості легень - з (19,5 ± 2,5) % до (33,7 ± 4,0) %, на рівні 25 % форсованої життєвої ємкості легень - з (21,5 ± 2,0) % до (33,2 ± 3,8) %, на рівні 25-75 % форсованої життєвої ємкості легень - з (54,0 ± 11,6) % до (86,6 ± 18,5) % та збільшує силу дихальної мускулатури як при вдиху, так і на видоху.

3. Додавання тіотропіуму броміду достовірно покращує переносимість фізичних навантажень – збільшення кількості пройденої дистанції за результатами шаттл-тесту з (227,0 ± 11,0) м до (259,0 ± 16,0) м.

4. Додавання до стандартної терапії N-ацетилцистеїна сприяє більш вираженному покращанню показників стану системного та місцевого імунітету: нормалізації гемограми та відновленню пригнічених показників Т-системи імунітету, покращанню клітинного складу індукованого харкотиння і функціонального стану гранулоцитів місцевого захисту, ніж додавання пролонгованого холінолітика, та ще в більшому ступеню, ніж подвоєння дози флютиказону пропіонату.

5. Додавання до комплексної терапії N-ацетилцистеїну призводить до достовірного підвищення рівню відновленого глутатіону з (1,47 ± 0,06) ммоль/л до (1,73 ± 0,08) ммоль/л.

Практичні рекомендації

1. Хворим на тяжку бронхіальну астму, особливо з вираженою гіперінфляцією легень, рекомендується додаткове призначення тіотропіума броміду (в дозі 18 мкг 1 раз на добу) до середніх добових доз інгаляційних глюкокортикостероїдів в поєднанні із пролонгованими b₂-агоністами (500/100 мкг).

2. З метою підсилення протизапальної дії інгаляційних кортикостероїдів у хорих на тяжку бронхіальну астму із підвищенними показниками оксидантного стресу, рекомендується додаткове включення N-ацетилцистеїну (в дозі 600 мг 1 раз на добу) до середніх добових доз інгаляційних глюкокортикостероїдів в поєднанні із пролонгованими b₂-агоністами (500/100 мкг).

Публікації автора:

1. Роль комбинированной терапии (ингаляционний глюкокортикостеро- ид + бронхолитик пролонгированного действия – два-в-одном) в достижении контроля бронхиальной астмы [Текст] / С. М. Москаленко, М. А. Полянская, А. Н. Туманов, Г. В. Сидун // Астма та алергія. – 2005. – № 1. – C. 57–64. (Здобувачем здійснено відбір хворих, їх клініко-лабораторне обстеження, статистичну обробку матеріалу, написання тексту статті; М.А. Полянская – консультативна допомога; А.Н. Туманов – консультативна допомога; Г.В. Сидун – клінічні дослідження).

2. Москаленко, С. М. Особенности этиологии, патогенеза, клинического течения и подходов к лечению тяжелой бронхиальной астмы [Текст] / С. М. Москаленко // Астма та алергія. – 2005. – № 2–4. – C. 5–13. (Здобувачем проведено обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, аналіз і узагальнення результатів).

3. Фещенко, Ю. І. Клініко-функціональна ефективність застосування тіотропія броміду в комплексному лікуванні хворих на тяжку персистуючу бронхіальну астму [Текст] / Ю. І. Фещенко, Л. О. Яшина, С. М. Москаленко // Астма та алергія. – 2006. – № 1–2. – C. 41–47. (Здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження, написання роботи; Ю.І. Фещенко – консультативна допомога; Л.О. Яшина – консультативна допомога).

4. Фещенко, Ю. І. Вплив комбінованої базисної терапії на стан системного та місцевого імунітету хворих на тяжку персистуючу бронхіальну астму [Текст] / Ю. І. Фещенко, Л. О. Яшина, С. М. Москаленко // Астма та алергія. – 2006. – № 3–4. – С. 28–35. (Здобувачем проведено відбір, клінічне обстеження хворих, редакція статті; Ю.І. Фещенко – консультативна допомога; Л.О. Яшина – консультативна допомога).

5. Ігнатьєва, В. І. Фармакоекономічні характеристики різних методів лікування у хворих на тяжку персистуючу бронхіальну астму [Текст] / В. І. Ігнатьєва, Г. Л. Гуменюк, С. М. Москаленко // Збірник матеріалів 1-го Національного Астма Конгресу “Астма та алергія”. – 2007. – № 1–2. – С. 11–13. (Здобувачу належить відбір хворих та їх клінічне обстеження, редакція статті; В.І. Ігнатьєва – ідея дослідження, написання статті; Г.Л. Гуменюк – консультативна допомога).

6. Москаленко, С. М. Эффективность N-ацетилцистеина в коррекции оксидантного стресса в комбинированной терапии больных с тяжелой персистирующей бронхиальной астмой [Текст] / С. М. Москаленко // Збірник матеріалів 1-го Національного Астма Конгресу ”Астма та алергія”. – Київ, 2007. – № 1–2. – 126 с.

7. Клинико-функциональная эффективность тиотропия бромида в комплексном лечении тяжелой персистирующей бронхиальной астмы [Текст] / Ю. И. Фещенко, Л. А. Яшина, М. А. Полянская, С. М. Москаленко // Збірник матеріалів 1-го Національного Астма Конгресу “Астма та алергія”. – Київ, 2007. – № 1–2. – С. 189–190.

8. Спосiб лiкування хворих на тяжку персистуючу бронхiальну астму iз застосуванням N-ацетилцистеiну [Текст] / Л. О. Яшина, В. І. Ігнатьєва, Г. Л. Гуменюк, С. М. Москаленко // Збірник матеріалів 1-го Національного Астма Конгресу “Астма та алергія”. – Київ, 2007. – № 1–2. – С. 203–204.

9. Clinical-functional effectiveness of combination of different groups of prolonged broncholytics and ICS in poorly controlled severe bronchial asthma patients [Тext] / Y. Feschenko, L. Yashyna, M. Polyanska, S. Moskalenko, I. Dzhavad // 15th EAACI Congress: abstracts. – Vienna, 2006. – Р. 1179.

10. The antiinflammatory effect of combination therapy of severe difficult control asthma [Тext] / L. Yashyna, Y. Feschenko, I. Ilyinskaya, J. Matvienko, S. Moskalenko // 15th EAACI Congress: abstracts. – Vienna, 2006. – Р. 1180.

11. Yashyna, L. The influence of different shemes of basic treatment on functional indices in moderate–severe astma patients [Тext] / L. Yashyna, Y. Feschenko, S. Moskalenko // ERJ: abstracts 16th ERS Annual Congress. – Munich, 2006. – Vol. 28., Suppl. 50. – Р. 420.

12. Influence of combined antiasthmatic basic therapy on hyperinflation in patients with severe bronchial asthma [Тext] / Y. Feshenko, L. Yashyna, N. Gorovenko, M. Polianska, S. Moskalenko // ERS Congress: abstracts. – Stockholm, 2007. – Р. 3304.

13. Clinical-functional effectiveness of LABA+ICS vs LABA+ICS +N-acetylcystein in severe bronchial asthma patients [Тext] / L. Yashina, N. Gorovenko, M. Polianska, S. Moskalenko // XXVI EAACI Congress: abstracts. – Goteborg, 2007. – Р. 585.

14. Effectiveness of N-acetylcystein in correction of oxidative stress in combined therapy in patients with severe bronchial asthma [Тext] / L. Yashyna, Y. Feschenko, N. Gorovenko, V. Korjov, S. Moskalenko // ERS Congress: abstracts. – Stockholm, 2007. – Р. 281.

15. Патент 76915 UA, МПК А61K 31/198 (2006.01) A61P 11/06 (2006.01) Спосіб лікування хворих на тяжку персистувальну бронхіальну астму із застосуванням ацетилцистеїну [Текст] / Фещенко Ю. І., Яшина Л. О., Ігнатьєва В. І., Ільїнська І. Ф., Матвієнко Ю. О., Москаленко С. М., Сідун Г. В. ; заявник Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України. – а № 200503501 ; заявл. 14.04.2005 ; опубл. 15.09.2006, Бюл. № 9, 2006 р.