1. У даний час інвестиційну діяльність (як суспільну діяльність підприємства) слід розглядати як діяльність, пов'язану з вибором, обґрунтуванням і реалізацією таких форм вкладання капіталу, що сприяють розширенню економічного потенціалу і довгостроковому збільшенню цінності підприємства для різних груп інтересів. Виходячи з цього можна виділити наступні види інвестицій: ті, що задовольняють інтереси інвестора (прямі, портфельні), що, задовольняють інтереси підприємства (пасивні, активні, ефективні), що задовольняють інтереси третіх осіб (екологічні, безпеки, соціальні). Привабливість інвестиційного проекту слід визначати як здатність конкретного інвестиційного рішення забезпечити визначену цінність підприємства для різних груп інтересів при існуванні визначеного рівня ризику не одержання заданого результату. 2. Основну увагу слід приділяти екологічному збитку. Цей показник дозволить перевести негативний вплив проектів на навколишнє середовище з розряду екологічних характеристик проекту в розряд його економічних характеристик. Запропоновано таку класифікацію інвестиційних проектів з точки зору оцінки екологічного збитку: виробничі проекти, що спрямовані на випуск продукції, проекти природоохоронного призначення. 3. Необхідність оцінки ефективності інвестиційних проектів в умовах розвитку ринкових відносин знаходить своє пояснення в цілому ряді обставин: зміні ролі різних соціальних груп в інвестиційних рішеннях, зміні пануючої ідеології, інститутах «держави добробуту», високому податковому тягареві, високому ступені ризику, пов'язаного з економічною діяльністю. Вона виявляється в особливостях українських проявів інтересів у процесі інвестиційної діяльності: відсторонення прямого інвестора від управління підприємством; «тіньовому» правлінні; боротьбі за владу між різними угрупованнями в керівництві підприємства. 4. У даний час усе ще досить низька інвестиційна активність супроводжується наростаючою вибірковістю інвестування. Недостатність засобів обумовлюється ще більш пильною увагою до оцінки і відбору тих проектів, що могли б сприяти як економічному зростанню об'єкта інвестування, так і зниженню соціальної напруженості, і розвитку суміжних галузей і суб'єктів господарювання. Сучасний стан інвестиційної діяльності в харчовій промисловості характеризується зменшенням ролі держави як безпосереднього інвестора і розвитком приватних інвесторів, появою нових інституціональних структур, формуванням інвестиційної інфраструктури: комерційних банків, спеціалізованих кредитно-фінансових інвестиційних інститутів. 5. З метою екологізації виробництва підприємств харчової промисловості, пропонуємо проводити сертифікацію з екологічних вимог, яка передбачає екологічний контроль при реалізації інвестиційних рішень через систему екологічного аудиту. Заключним етапом аудиту є видача екологічних паспортів для всіх суб’єктів-природокористувачів на базові технології та окремі види продукції. 6. Слід розширити існуючі методики оцінки економічної ефективності проектів урахуванням екологічної складової. Необхідно доповнити зміст екологічної експертизи методичними матеріалами по оцінці ефективності проектів, тобто об'єднати процедуру проведення екологічної експертизи з оцінкою економічної ефективності проекту і зробити це обов'язковою процедурою при розгляді будь-якого проекту. 7. Інвестиційні проекти, що реалізують підприємства харчової промисловості є, в основному, інноваційними. Це стосується тих, що враховують екологічні збитки і направлені на їх ліквідацію. Тому ми пропонуємо таким проектам надавати статус інноваційних. Виходячи з цього підприємства харчової промисловості, що реалізують інвестиційні проекти, слід віднести до тих, що користуються пільгами в оподаткуванні, визначеними Законом України “Про інноваційну діяльність”. 8. Для удосконалення методики оцінки економічної ефективності інвестицій з урахуванням екологічної складової необхідно розраховувати такі коефіцієнти еколого-економічної ефективності для різних типів проектів: чистий дисконтований дохід з урахуванням екологічного збитку; показник індексу доходності; внутрішня норма доходності з урахуванням екологічного збитку; строк окупності з урахуванням екологічного збитку. Апробація методики довела право на реалізацію інвестиційних проектів у ТОВ “Запорізький пивзавод № 1”. 9. Для удосконалення методики обліку ступеня зацікавлення залучених груп при оцінці ефективності інвестицій необхідно розраховувати такі коефіцієнти: коефіцієнт зацікавленості в зростанні ліквідності; коефіцієнт споживчої зацікавленості; коефіцієнт зацікавленості в зростанні витрат на оплату праці. В кінці розраховується коефіцієнт загальнозначущої цінності проекту та середній коефіцієнт зацікавленості. Держава зацікавлена в капітальних вкладаннях, що забезпечать, по-перше, значний бюджетний ефект, по-друге, значний економічний ефект, по-третє, значний соціальний ефект, і, по-четверте, значний екологічний ефект. Дані інтереси можна виразити відповідними коефіцієнтами зацікавленості. 10. Апробація запропонованої методики подана на прикладах розрахунку показників оцінки проектів ВАТ “ПБК” Славутич” і ТОВ “Запорізький пивзавод № 1”. Проведений аналіз свідчить, що застосування запропонованої методики при аналізі проектів може призвести як до погіршення результатів оцінки, так і до їх поліпшення. Таким чином, дана методика дозволяє більш обґрунтовано приймати інвестиційні рішення з урахуванням зацікавленості залучених груп і тим самим більш раціонально використовувати обмежені інвестиційні ресурси. |