У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підвищення ефективності інвестування виноробної галузі України. Для її вирішення автором визначено пріоритетні напрями інвестування, запропоновано складові механізму підвищення інвестиційної привабливості та розроблено інвестиційну стратегію розвитку виноробних підприємств. Дослідження даних питань дозволяє сформувати висновки теоретичного, науково-методичного і практичного характеру та внести наступні пропозиції та рекомендації: 1. Автор уточнює визначення категорії інвестицій шляхом включення до неї такої додаткової характеристики як трансформації капіталу підприємства у приріст матеріальних, нематеріальних і фінансових активів з метою отримання прибутку, а також доповнює класифікацію інвестицій за наступними ознаками: за формами відновлення основних засобів, за стратегією управління, за ринковою стратегією, за макроекономічним значенням. 2. Враховуючи, що існуюча система показників визначення ефективності інвестицій не достатньо відповідає вимогам функціонування ринку та існуючій системі обліку, слід використовувати систему показників оцінки ефективності реальних інвестицій, фінансових інвестицій і процесу інвестування. Пропонується при оцінці ефективності процесу інвестування застосовувати дві групи показників: економічної ефективності та соціального ефекту інвестиційного процесу. До показників економічної ефективності інвестиційного процесу відносяться: капіталовіддача, коефіцієнт оборотності інвестицій, коефіцієнт валової рентабельності інвестицій і коефіцієнт рентабельності інвестицій. У показники соціального ефекту інвестиційної діяльності пропонується включити наступні: приріст оплати праці працівників з розрахунку на 1 грн. сукупних інвестицій, приріст вартості об’єктів житлового фонду на 1 грн. сукупних інвестицій, приріст вартості об’єктів соціально-культурного призначення з розрахунку на 1 грн. сукупних інвестицій, приріст обсягу коштів, спрямованих на благодійні цілі з розрахунку на 1 грн. сукупних інвестицій. 3. Сучасні обсяги інвестицій виноробних підприємств незначні і не відповідають потребам розвитку. За аналізований період у складі сукупних інвестицій виноробних підприємств Одеської області найбільшу питому вагу займають реальні інвестиції, які майже повністю представлені матеріальними та значно меншу фінансові, при чому сума матеріальних інвестицій має тенденцію до збільшення, а нематеріальних і фінансових – до зменшення. 4. Економічна ефективність інвестиційного процесу виноробних підприємств Одеської області за період 1998 – 2001 рр. була найвищою у 2001 р. і має тенденцію до підвищення, хоч і знаходиться на задовільному рівні. Соціальний ефект інвестиційного процесу дуже низький і з року в рік погіршується. Тому на інвестиції у соціальний розвиток виноробним підприємствам слід звернути більшу увагу, оскільки саме вони дають синергетичний ефект, збільшуючи ринкову вартість підприємства і підвищуючи економічну ефективність інвестування. 5. Багатофакторним кореляційно-регресійним аналізом були виявлені внутрішні фактори структури капіталу, що впливають на економічну ефективність інвестиційного процесу. Дослідження показали, що використання кредитів виноробними підприємствами є вигідним, особливо, при здійсненні поточного інвестування. 6. Для досягнення виноробними підприємствами коефіцієнта рентабельності інвестицій 0,32 при формуванні інвестицій повинні бути досягнуті такі співвідношення: реальних і фінансових інвестицій як 2,3ё1; капітальних, інноваційних і поточних інвестицій як 3,3ё0,1ё1. Загальна потреба в інвестиціях виноробних підприємств Одеської області до 2006 р. складе 51,1 млн. грн., в тому числі в реальних інвестиціях – 35,8 млн. грн., (з яких у капітальних – 26,8 млн. грн., інноваційних – 0,7 млн. грн., поточних – 8,2 млн. грн.), у фінансових – 15,3 млн. грн. При цьому коефіцієнт рентабельності сукупних інвестицій буде у 2,5 разів вищим від середнього рівня показника за 1998-2001 рр. і у 2,0 рази – від рівня 2001 р. На основі оптимізації за двома критеріями: ефектом фінансового леверіджу та коефіцієнтом автономії рекомендується оптимальне співвідношення власних та позикових джерел фінансування інвестицій як 1,5ё1. 7. Для зниження собівартості виноградної сировини, збільшення ступеня завантаженості виробничих потужностей та підвищення ефективності інвестування для кожного виноробного підприємства перспективною буде організація власної сировинної зони. Пропонуються наступні пріоритетні напрями інвестування: покращення існуючих технологій (модернізація і оновлення основних засобів, інноваційне інвестування); диверсифікація виробничої діяльності (реконструкція, нове будівництво); диверсифікація інвестиційної діяльності (фінансове інвестування). Для поєднання потреб виноробних підприємств у новому технологічному обладнанні та сучасних розробок наукових установ пропонується створити інноваційні науково-технічні групи на двох рівнях: на державному рівні при Міністерстві агарної політики (вибір найкращих вітчизняних “ноу-хау” і організація їх реалізації) та на рівні підприємств (пропозиції щодо впровадження інновацій, вибір об’єктів інноваційних інвестицій та оцінка їх вартості, розробка плану їх реалізації). 8. З метою підвищення інвестиційної привабливості виноробства необхідно вчасно застосувати такі фіскальні методи: відрегулювати відповідність між розміром сплати фіксованого податку з 1 га. виноградників і 1 га. ріллі; для фінансування посадки виноробами нових виноградників залучати 50% акцизного збору; скасувати акцизний збір на марочні, сухі, ігристі столові вина; акцизний збір з 1 літру шампанських вин знизити з 1,6 грн. до 1 грн., а з 1 літру газованих – збільшити з 0,06 грн. до 1 грн. терміном на 1 рік; податок на додану вартість нараховувати лише на готову винопродукцію; створити новий спеціалізований банк для обслуговування АПК; забезпечити відшкодування не менше 50% втрат аграрних формувань страховими організаціями; законодавчо закріпити відповідальність за фальсифікацію вин і коньяків. |
