Анотація до роботи:

Білик О.В. Ефективність функціонування птахопродуктового підкомплексу АПК Львівської області – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Львівський державний аграрний університет, Львів, 2008.

В дисертації розглянуто організаційно-економічні засади формування та ефективного функціонування птахопродуктового підкомплексу в умовах структурної перебудови АПК. Вироблено теоретичні підходи щодо сутності ефективності птахопродуктового підкомплексу та методичні засади її оцінки. Проведено аналіз соціальної, економічної та технологічної ефективності птахопродуктового підкомплексу, а також птахівництва в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах.

Розроблено шляхи вдосконалення ринкового механізму функціонування підкомплексу та його державного регулювання. Запропоновані організаційно-технологічні засади підвищення ефективності птахівництва. Обґрунтовано перспективні параметри співвідношення попиту та пропозиції на ринках яєць і м’яса, показники розвитку птахівництва в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах.

1. Птахопродуктовий підкомплекс АПК є складною економічною системою, яка формується в певних соціально-економічних умовах. В основі його виокремлення лежить науково-технічний прогрес в сільському господарстві та суміжних галузях промисловості. Цілісність птахопродуктового підкомплексу забезпечується наявністю різноманітних функціональних та територіальних взаємозв’язків між підприємствами, зокрема продуктово-сировинних, технологічно-стадійних, матеріально-постачальницьких, ресурсно-споживчих, фінансово-економічних, інфраструктурно-організаційних, зовнішньоекономічних, екологічно-рекреаційних тощо. Основними складовими частинами регіонального птахопродуктового підкомплексу є репродуктивні птахівничі підприємства; птахівничі підприємства, спеціалізовані на виробництві та переробці м’яса і яєць; торгово-постачальницькі підприємства; спеціалізовані підприємства з виробництва комбікормів для птиці; фермерські та особисті селянські господарства, які займаються вирощуванням птиці.

2. Критерієм ефективності птахопродуктового підкомплексу є ступінь досягнення тих цілей, які суспільство ставить перед ним. Функціональне призначення підкомплексу полягає в задоволенні потреб населення в якісних пташиних яйцях, м’ясі та продуктах їх переробки, забезпеченні їх доступності усім доходним групам населення, досягненні достатнього рівня грошових доходів зайнятих у ньому працівників, а також забезпечення екологічної безпеки виробництва. Якщо птахопродуктовий підкомплекс успішно вирішує ці завдання, його функціонування можна вважати ефективним.

3. Птахопродуктовий підкомплекс є єдиною системою, яка складається з соціальної, економічної та технологічної підсистем. Відповідно виділяються три види ефективності підкомплексу: соціальна, економічна, технологічна, а також три відповідних групи чинників ефективності. Ефективність функціонування птахопродуктового підкомплексу неможливо оцінити при допомозі одного, навіть найбільш узагальнюючого показника. Загальновизнаною є необхідність застосування системи показників, яка формується відповідно до уявлень про сутність категорії ефективності та чинників, що визначають її рівень та динаміку.

4. Впродовж 1999-2005 рр. середньодушове споживання яєць у Львівській області зросло з 15 до 20 штук на місяць. В міських поселеннях цей показник зріс з 15 до 22 штук, а в сільській місцевості – з 15 до 16 штук. Норма споживання яєць не досягнута ні в міських, ні в сільських сім’ях. В 2005 р. середньодушове споживання м’яса птиці за рахунок власного виробництва не перевищувало 8,5 кг, що значно менше від норми – 16,7кг. Показники споживання яєць у нижчих доходних групах значно гірші, ніж у вищих доходних групах населення. Найвищий показник перевищує найнижчий в 3,75 разів. Коефіцієнт диференціації споживання м’яса та м’ясопродуктів значно більший і становить 6,6 разів. Незважаючи на недостатній рівень споживання продуктів птахопродуктового підкомплексу, населення змушене витрачати на забезпечення ними значну частину своїх грошових та негрошових доходів.

5. Основними факторами, які визначають величину прибутку від реалізації пташиних яєць, є кількість реалізованої продукції, її собівартість та середня ціна реалізації. Загальна маса отриманих прибутків виробників яєць у Львівській області протягом 2000-2006 рр. знизилася з 26,0 тис. грн. до 3820,4 тис. грн. збитків. Рівень рентабельності виробництва за цей час знизився з 0,3% до -12,8%. Після різкого покращання показників в 2001 р. відбувалося поступове їх погіршення в наступні роки. Відбулися зміни у величині отриманих прибутків підприємствами-виробниками м’яса птиці. В 2000 р. загальна маса отриманих збитків становила 206 тис. грн., а рівень рентабельності становив –37,4%. В 2006 р. їх загальна маса становила 3209,3 тис. грн., а рівень рентабельності – 4,6%. Основними чинниками змін в ефективності виробництва м’яса птиці стали цінові тенденції на ринку продовольчих товарів та зміни у собівартості рпродукції.

6. Визначальною ланкою створення сприятливої економічної ситуації для птахопродуктового підкомплексу повинен стати комплекс заходів, орієнтованих на довготривалий і стабільний кінцевий результат. Основними серед них є: зростання грошових доходів і попиту населення; підтримання паритетності економічних відносин підприємств птахопродуктового підкомплексу з економічними партнерами; покращання функціонування фінансово-кредитної системи; вдосконалення міжгалузевих економічних відносин на основі використання систем цільових та гарантованих цін; захист вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку від експансії імпортерів та недосконалої конкуренції; фінансове та організаційне сприяння прискореному розвитку інфраструктури ринку; сприяння розвитку маркетингової діяльності, створенню системи повноцінної і достовірної інформації, організації консультаційних центрів, дорадчої служби.

7. Забезпечення високих показників ефективності вимагає покращення функціонування регіональних органів управління АПК та управлінських структур птахопродуктового підкомплексу. Їхнім завданням є вироблення стратегії переведення регіонального птахопродукто-вого підкомплексу на умови роботи відповідно до принципів СОТ, які основані на функціонуванні високотоварного і ефективного птахівництва з оптимальною концентрацією птиці, використо-вуючого тварин високопродуктивних порід і високопродуктивні технології їх утримання.

8. Основні напрямами формування сучасного висококонкурентного птахівництва в умовах Львівської області є: покращення годівлі тварин за рахунок забезпечення птахофабрик кормами; вдосконалення племінної роботи; забезпечення збереження поголів’я; відтворення виробничого потенціалу та організації його ефективного використання; впровадження ресурсоощадних технологій виробництва продукції; поглиблення переробки птахівничої сировини, розширення асортименту і підвищення якості продукції; освоєння сучасних методів маркетингу, збуту, реклами. Успішна виробнича діяльність птахофабрик вимагає організації в них спеціалізованого відділу маркетингу. Основними принципами його функціонування повинні стати: виробництво якісної і конкурентоспроможної продукції на основі максимального задоволення потреб покупців (споживачів), знання ринкової кон’юнктури і платоспроможності населення, використання реальних і потенційних можливостей підприємства; формування споживчого попиту і стимулювання потреб; співвимірювання затрат і результатів маркетингової діяльності.

9. Прогноз основних параметрів ємності ринку пташиних яєць та обсягів їх виробництва в усіх категоріях господарств передбачає можливість повного забезпечення ними населення Львівської області. Відповідно до кореляційно-регресійної моделі, складеної на основі ретроспективних даних про попит на яйця по децильних доходних групах домогосподарств, передбачається, що середньодушове їх виробництво при умові досягнення передбачуваного рівня основних чинників в 2010 р. досягне 314 штук і буде забезпечено їх споживання за раціональною нормою. Ємність регіонального ринку пташиних яєць досягне 452,4 млн. штук. Основними постачальниками яєць на регіональний продовольчий ринок стануть сільськогосподарські підприємства, яким необхідно значно збільшити обсяги їх виробництва.

Публікації автора:

1. Білик О.В. Тенденції у споживанні яєць населенням Львівської обл.. //Збірник наукових праць: „Економіка: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: ДНУ – 2003. – вип..186 С.599-603.

2. Білик О.В. Птахопродуктовий підкомплекс та його розвиток //Вісник ЛДАУ – 2003. - №10 (2) – с.129-134.

3. Білик О.В. Регіональні відмінності в показниках економічної ефективності виробництва пташиних яєць //Вісник ЛДАУ – 2004. - №11(1). – С.173-176.

4. Білик О.В. Економічна ефективність виробництва курячих яєць в сільськогосподарських підприємствах країни //Збірник наукових праць: „Економіка: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: ДНУ – 2004. – вип..192 С.870-875.

5. Білик О.В. Ефективність виробництва м’яса птиці в сільськогосподарських підприємствах Львівської обл.. //Збірник наукових праць: „Економіка: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: ДНУ – 2004. – вип..197 С.17-23.

6. Білик О.В. Економічна ефективність виробництва продукції птахівництва сільськогосподарських підприємствах //Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції: наука і освіта 2004 – том І „Сучасні аспекти діяльності підприємства” – Дніпропетровськ; 2004. – С.155-156.

7. Білик О.В. Вдосконалення державного регулювання птахо продуктового під комплексу //Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених: Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ ст.: національна ідентичність та тенденції глобалізації – Тернопіль: Економічна думка, 2005. – С.121-123.

8. Білик О.В. Відродження галузі птахівництва у Львівській обл.. //матеріали міжнародної науково-практичної конференції: „Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” – Луцьк – 2004 – С.175-177.

9. Білик О.В. Інтенсифікація виробництва продукції птахівництва на основі техніко-технологічного переоснащення галузі //Вісник ЛДАУ – 2005. - №12 – С.359-361.