У дисертації наведено узагальнення теоретичних положень і розробка науково-практичних рекомендацій щодо ефективності екологізації радіоактивно забруднених земель у виробництві кормів на основі еколого-економічної оцінки застосування комплексу заходів, формування сталих агроекосистем та збереження родючості ґрунтів, що дозволяє зробити наступні висновки. 1. Найважливішою складовою національного багатства нашої держави є земля, стан і рівень родючості якої виступає визначальним фактором економічного розвитку аграрного виробництва. Деградація ґрунтового покриву, яка характеризується радіоактивним забрудненням, дегуміфікацією, порушенням балансу поживних речовин, розвитком ерозійних процесів зумовлює необхідність розробки і реалізації нових науково обґрунтованих підходів і принципів щодо екологізації земель в умовах радіоактивного забруднення. 2. Під “екологізацією радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві” слід розуміти процес впровадження комплексу заходів, які забезпечують виробництво кормів з найменшим вмістом радіонуклідів, сприяють збереженню й відтворенню родючості ґрунтів, запобігають порушенню екологічної рівноваги в навколишньому середовищі. 3. Відмічається низька ефективність використання сільськогосподарських угідь, забруднених радіоактивними речовинами. Зокрема, рівень збитковості у сільськогосподарських підприємствах досліджуваного регіону у 2007 році становив -0,4 %. Деякою мірою це викликано зменшенням внесення органічних і мінеральних добрив. Кількість мінеральних добрив, внесених під посіви сільськогосподарських культур, становила 8,7 кг д.р/га, органічних – у межах 1-2,3 т/га. З 2000 року ситуація дещо поліпшилася, хоча внесення добрив залишається ще на досить низькому рівні. Критична ситуація склалась із вапнуванням кислих ґрунтів: із 143 тис. га, які підлягають вапнуванню, фактично провапновано близько 1 тис. га. Унаслідок недостатньо науково обґрунтованого землекористування в регіоні спостерігається зменшення вмісту гумусу в ґрунтах порівняно з першим туром обстеження на 20,9%. 4. Аналіз свідчить, що у господарській діяльності аграрного сектора радіоактивно забрудненого регіону важливого значення набуває застосування еколого-економічної оцінки окремих технологій та технологічних операцій, яка дає можливість визначити найбільш ефективні варіанти з екологічної та економічної точки зору. Досить ефективним заходом екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві є внесення повного мінерального добрива N30P60K60 у поєднанні з вапном, що забезпечує на оранці зменшення вмісту радіоцезію у зеленій масі в 2,7 раза. 5. Для прийняття науково обґрунтованих організаційно-економічних рішень із збереження та відтворення земельних ресурсів, з урахуванням всіх природно- кліматичних та соціально-економічних факторів, доцільно застосовувати енергетичний підхід, як додатковий інструмент економічного аналізу, що сприятиме відтворенню родючості ґрунту, охороні навколишнього природного середовища, підвищенню ефективності використання природних ресурсів та раціональному застосуванню поновлювальної і непоновлювальної енергії. 6. Зменшення забрудненості продукції радіонуклідами, підвищення родючості ґрунтів, створення сприятливого клімату для ведення ефективного сільськогосподарського виробництва в умовах екологізації радіоактивно забруднених земель можна досягти шляхом удосконалення структури посівних площ з урахуванням спеціалізації господарства; насичення сівозмін бобовими і зернобобовими високобілковими рослинами (слід обирати лише ті, яким властиві порівняно незначні коефіцієнти переходу радіонуклідів); збільшення площ під багаторічними травами; впровадження в культуру землеробства малопоширених і нових господарських рослин (інтродуцентів); поліпшення системи удобрення за рахунок сидератів, сапропелю, біогумусу, органічних решток сільськогосподарських культур, місцевих агрономічних руд (фосфорити, апатити, глауконіт, цеоліт, вапнякові матеріали). 7. Висока ефективність заходів з докорінного та поверхневого поліпшення природних лук і пасовищ дає змогу в 1,5 – 2,5 раза знизити вміст радіонуклідів у кормах. Окупність витрат на докорінне поліпшення природних кормових угідь становить 1,7 року – для господарств населення та 2,7 року – для сільськогосподарських підприємств; окупність поверхневого поліпшення – відповідно 2,0 і 3,5 року. 8. Якість та екологічність продукції є важливим фактором підвищення конкурентоспроможності та рентабельності підприємств. Розрахований інтегральний показник конкурентоспроможності молока, виробленого на землях, забруднених радіоактивними речовинами, після проведення протирадіаційних заходів – Тк(ІІ)=1, свідчить, що таке молоко є конкурентоспроможним. 9. Встановлено, що механізм стимулювання сільськогосподарських товаровиробників щодо виробництва екологобезпечних продуктів харчування має включати елементи економічних методів регулювання (ціни, екологічне маркування, стимулювання попиту на екологічні продукти харчування, просування екологічної продукції і сировини на ринок, кредитування, страхування) та адміністративних методів (зниження податків за поліпшення показників екологічності продукції і, навпаки, штрафні санкції – за погіршення показників якості, контроль за якістю продукції через дотримання екологічних стандартів). Значну роль у цій справі має відігравати державна підтримка (дотації, цільові субвенції). |