Результати виконаних у дисертаційній роботі досліджень дали змогу сформулювати такі основні висновки і пропозиції: 1. У сучасних умовах формування ринкових відносин, значного спаду обсягів виробництва зростає роль і значення проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств як головної ланки економіки. Особливої актуальності вона набуває для підприємств-природокористувачів у зв’язку з тим, що реформування економіки України відбувається одночасно із загостренням екологічної та природно-ресурсної кризи, коли від роботи підприємств з використання природних ресурсів у значній мірі залежить не тільки їх збитковість чи прибутковість, але й умови життя населення. Успішна робота підприємств-природокористувачів дозволить вирішити проблеми зниження ресурсомісткості товарів і послуг та переходу економіки країни до сталого розвитку. 2. Дослідження діяльності підприємств-природокористувачів показали, що ефективність їх роботи залежить як від загальних факторів, що визначають результати роботи всіх промислових підприємств, так і від специфічних, обумовлених особливостями процесу природокористування та видом використовуваних природних ресурсів. Запропонована класифікація факторів ефективності діяльності та типів підприємств-природокористувачів збільшує можливості управління ними відповідно до стратегічних цілей кожного підприємства. З метою посилення впливу економічної оцінки природних ресурсів на захист їх від нераціонального використання, на стимулювання підвищення ефективності функціонування підприємств-природокористувачів запропоновано вдосконалення економічної оцінки природно-ресурсного об’єкта на основі рентної концепції. Запропоновано також метод оцінки рівня сталості використання підприємством природних ресурсів введенням категорії сталого і екодеструктивного використання об’єктів природно-ресурсного потенціалу та їх кількісної характеристики шляхом розрахунку інтегральних індексів сталості. 3. На основі аналізу оцінки результатів діяльності підприємств-природокористувачів із застосуванням розробленої системи критеріїв і показників ефективності доведено, що головною причиною спаду обсягів виробництва і зменшення ефективності їх роботи в умовах переходу до ринкової економіки стали макроекономічні кризоутворюючі фактори, а вплив специфічних регіональних факторів позначився тільки на глибині та темпах кризових явищ, а також виявлено основні недоліки і невирішені проблеми роботи підприємств та визначено шляхи і засоби підвищення результативності їх господарювання із врахуванням особливостей земле-, лісо-, надрокористування Закарпаття. Пріоритетними напрямками підвищення ефективності діяльності підприємств-природокористувачів області визначено: – запровадження ринкових конкурентних засад у розподілі лісосічного фонду, використання підприємствами лісового комплексу новітніх еколого безпечних у гірських умовах технологій заготівлі та поглиблення переробки деревини; – приведення структури сільськогосподарського виробництва підприємств-землекористувачів у відповідність з якісними та кількісними показниками земельних ресурсів області і новою кон’юнктурою аграрного ринку, надання переваги вирощуванню трудомістких сільгоспкультур; – виробництво екологічно чистої сільгосппродукції та державна підтримка підприємств-природокористувачів гірської природно-економічної зони області; – збільшення обсягів видобутку найпотужніших і єдиних з діючих в Україні родовищ цеолітів, перлітів, баритів, золотополіметалевих руд та використання мінеральних вод. Обгрунтовано необхідність вирішення проблеми створення рівних конкурентних умов функціонування підприємств-природокористувачів шляхом вилучення державою як власником природних ресурсів диференціальної ренти та впровадження різноманіття форм власності на них. 4. У дисертації запропоновано метод формування ефективного власника підприємства-природокористувача за критерієм відповідності структури співвласників приватизованого підприємства структурі його виробничо-господарських зв’язків у галузі та регіоні функціонування, коли розподіл прав власності на об’єкт приватизації здійснюється насамперед між суб’єктами підприємницької діяльності, пов’язаними між собою виробничою кооперацією, тісними взаємовигідними фінансово-економічними стосунками і зацікавленими в його успішній роботі. 5. На основі системного підходу до забезпечення ефективного функціонування підприємств-природокористувачів розроблено механізм комплексного управління ефективністю використання природних ресурсів, запровадження якого на підприємствах сприяє не тільки оптимізації використання природних ресурсів, але й поліпшенню всієї роботи підприємства, виявленню і задіянню резервів усіх підрозділів, кожного працівника підприємства. 6. Обґрунтовано, що оцінка ефективності діяльності підприємства, раціональності використання ним природних ресурсів є важливим засобом виявлення вузьких місць у роботі, резервів та напрямів підвищення ефективності, дає можливість оперативно реагувати на зміни результативності господарювання і вносити відповідні корективи в організацію виробництва та управління підприємством. З цією метою в дисертації розроблено методику комплесної оцінки ефективності діяльності підприємства-природокористувача, побудованої на основі індексів ефективності трьох груп показників: економічних, соціальних, екологічних. Запропоновано три види комплексної оцінки: за рівнем показників ефективності, за приростом, інтегральну. |