Анотація до роботи:

Прихода І.В. Ефективність антигіпертензивної терапії у хворих на метаболічний синдром Х за даними добового моніторингу артеріального тиску та електрокардіограми. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. - кардіологія. – Харківський державний медичний університет, Харків, 2003 р.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності лікування артеріальної гіпертензії у хворих на метаболічний синдром Х (МСХ).

У роботі вивчаються особливості основних параметрів амбулаторного добового моніторингу артеріального тиску та електрокардіограми (АДМАТ та ЕКГ), структурно-функціонального стану міокарда і внутрішньосерцевої гемодинаміки, ішемії міокарда у хворих на МСХ у взаємозв'язку з головними показниками ліпідного та вуглеводного обміну, антропометричного обстеження під впливом монотерапії антагоністами рецепторів ангіотензину II першого типу (АРА II), інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ), комбінованої терапії АРА II та селективними постсинаптичними a1 - адреноблокаторами.

Показана необхідність широкого впровадження в клінічну практику АДМАТ та ЕКГ з метою виявлення особливостей добового профілю АТ та ішемії міокарда у хворих на МСХ, адекватного вибору антигіпертензивних препаратів. Установлено особливості впливу антигіпертензивної терапії на показники АДМАТ та ЕКГ, ліпідного та вуглеводного обміну. Опрацьовані найбільш оптимальні схеми антигіпертензивної терапії у хворих на МСХ.

1. Хворі на МСХ мають особливості клінічного перебігу АГ (переважно нічну гіпертензію, з порушенням добового ритму АТ, більш значні ознаки пошкодження ЛШ з вираженою концентричною ГЛШ та частими епізодами ішемії міокарда), що зумовлює необхідність використання антигіпертензивних препаратів, які забезпечують корекцію АТ протягом доби з нормалізацією добового ритму АТ, мають нейтральний або позитивний ефект відносно метаболічних процесів, та органопротекторну дію. Цим вимогам відповідають інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, особливо в комбінації з селективними постсинаптичними a₁ - адреноблокаторами.

2. Характерними рисами АГ у хворих на МСХ є переважне підвищення АТ (особливо ДАТ) в нічній час, з більш високим рівнем показників “навантаження міокарда тиском”: ІП, ІЧ, та підвищеною варіабельністю ДАТ.

3. Ступень підвищення АТ у хворих на МСХ залежить від вираженості порушень ліпідного та вуглеводного обмінів (рівню ТГ, ХС ЛПВЩ, КА, ІРІ натще, індексу ЧІ натще), про що свідчить наявність кореляційних зв’язків між деякими показниками метаболізму та АДМАТ.

4. У хворих на МСХ у порівнянні з хворими на есенціальну гіпертензію з ожирінням без синдрому інсулінорезистентності спостерігаються більш значні зміни параметрів ЛШ, про що свідчать результати ЕхоКГ – обстеження (більш виражена ГЛШ, переважно концентричного типу). Вираженість ремоделювання серця при МСХ залежить як від перебігу АГ, так і від ступеню порушень ліпідного та вуглеводного обмінів (рівню ТГ, ХС ЛПВЩ, КА, ІРІ натще, індексу ЧІ натще), що підтверджують встановлені кореляційні залежності між метаболічними показниками, результатами АДМАТ та ЕхоКГ – обстеження.

5. Результати АДМЕКГ свідчать, що при МСХ значно частіше, ніж у хворих на есенціальну гіпертензію з ожирінням без синдрому інсулінорезистентності, зустрічається як больова, так і безбольова (“німа”) ішемія міокарда, більш значно виражена за розповсюдженістю, тривалістю, кількістю епізодів та ступенем депресії сегменту ST.

6. Існує зв’язок між епізодами ішемії міокарда з одного боку та рівнем АТ протягом доби, метаболічними порушеннями і ЕхоКГ – показниками – з іншого. Найбільший вплив на розвиток і загальну тривалість ішемії міокарда протягом доби мають підвищення ДАТ вночі, про що свідчить встановлена пряма кореляційна залежність між кількістю епізодів ішемії міокарда, її загальною тривалістю та площиною і показниками АДМАТ (середнім ДАТ вночі, ІЧ та ІП ДАТ вночі, ДІ ДАТ). Частота та тяжкість ішемії міокарда при МСХ залежить від ступеню метаболічних порушень (рівня ТГ, КА, ХС ЛПВЩ, індексу ЧІ), та структурно-функціональних параметрів ЛШ (ІММЛШ, ВТСЛШ).

7. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, особливо в комбінації з доксазозином сприяють корекції АГ з нормалізуючим впливом на добовий профіль АТ, показники “навантаження міокарда тиском”. Відчутного впливу монотерапії на показники ліпідного та вуглеводного обміну не отримано, в той час як комбінація ірбесартану з доксазозином не тільки забезпечує найбільш виражений антигіпертензивний та антиішемічний ефект, але й сприяє поліпшенню метаболічних показників.

8. Комбінація антигіпертензивних препаратів з фібратами у хворих на МСХ сприяє покращенню показників ліпідного обміну: достовірному зниженню рівня ТГ та підвищенню рівня ХС ЛПВЩ. Найбільш суттєві позитивні зміни спостерігалися в групі хворих, що приймали комбінацію ірбесартана, доксазозина та ципрофібрата.

Публікації автора:

1. В.И. Целуйко, И.В. Прихода, Н.Е. Мищук. Особенности суточного профиля артериального давления и ишемии миокарда у лиц с метаболическим синдромом Х // Український терапевтичний журнал.- 2001. - Том 3, № 4 - С. - 30-35. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих, пошук літературних джерел щодо діагностики МСХ. Проводив АДМАТ та ЕКГ, ЕхоКГ, антропометричне обстеження, визначення показників вуглеводного та ліпідного обміну, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів.

2. В.И. Целуйко, И.В. Прихода, А.В. Ягенский. Влияние ирбесартана на показатели суточного мониторирования артериального давления и ЭКГ у больных с метаболическим синдромом Х // Український кардіологічний журнал.- 2002. № 2 - С. - 31-34. Автор проводив АДМАТ та ЕКГ до і після лікування в динаміці, ЕхоКГ, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, узагальнив висновки.

3. И.В. Прихода. Особенности липидного и углеводного обмена у больных с метаболическим синдромом Х // Український медичний альманах.- 2002.-Том 5, № 1 - С. - 140-143.

4. В.И. Целуйко, И.В. Прихода, А.В. Ляшенко. Эффективность антигипертензивной терапии у больных с метаболическим синдромом Х // Український терапевтичний журнал.- 2002.-Том 4,№ 21 - С. - 23-27. Автор проводив АДМАТ та ЕКГ до і після лікування ІАПФ та АРА II в динаміці, ЕхоКГ, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, узагальнив висновки.

5. В.И. Целуйко, И.В. Прихода. Суточный профиль артериального давления у больных с метаболическим синдромом Х // Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни: Материалы научных трудов республиканской научно-практической конференции. – Харьков, 2001. - С. -133. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих, пошук літературних джерел щодо діагностики МСХ. Проводив АДМАТ та ЕКГ, ЕхоКГ, антропометричне обстеження, визначення показників вуглеводного та ліпідного обміну, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів.

6. И.В. Прихода. Особенности липидного профиля у больных с метаболическим синдромом Х // «Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении». Материалы республиканской научно-практической конференции. – Харьков, 2002. - С. - 91-92.

7. В.И. Целуйко, И.В. Прихода, Н.Е. Мищук, В.А. Чернишов. Особенности течения артериальной гипертензии при метаболическом синдроме Х // „Прогнозування та профілактика артеріальної гіпертензії в дитячому та підлітковому віці”. Збірник доповідей симпозіуму. – Харків, 2001. -С. - 70-77. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих, проводив АДМАТ та ЕКГ, ЕхоКГ, антропометричне обстеження, визначення показників вуглеводного та ліпідного обміну, провів аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, узагальнив висновки.

8. В.И. Целуйко, И.В. Прихода, К.Ю. Киношенко. Ишемия миокарда у лиц с метаболическим синдромом Х // „Нові напрямки профілактики та лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії” // Матеріали об'єднаного пленуму правління українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів - інтерністів. – Київ, 2001.- С. - 155-156. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих за допомогою АДМАТ та ЕКГ, пошук літературних джерел з питання діагностичних можливостей даного методу для виявлення АГ та ішеміі міокарда у хворих на МСХ, провів аналіз та статистичну обробку отриманих результатів.

9. И.В. Прихода. Особенности гипертензивного сердца у больных с метаболическим синдромом Х // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні у рамках реалізації Програми: Матеріали Української науково-практичної конференції. – Київ, 2002.-С. - 88.

10. И.В. Прихода. Особенности липидного обмена у больных с метаболическим синдромом Х // Нові технології в медицині: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти. – Харків, 2001.- С. - 63.