Анотація до роботи:

Кочик Г.М. Ефективність агротехнічних заходів боротьби з бурянами в посівах сільськогосподарських культур в умовах Полісся. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01- загальне землеробство. Інститут землеробства УААН, Київ, 2005.

У дисертації викладено результати досліджень з встановлення закономірностей формування бур’янової рослинності в умовах достатнього зволоження зони Полісся України залежно від основних агротехнічних факторів: тривалого проведення різних способів основного обробітку грунту, систем удобрення, строків сівби, норм висіву, фітоценотичної стійкості культур.

На базі проведених досліджень встановлено, що шкодочинність бур’янів в посівах культур польової сівозміни можна ефективно контролювати агротехнічними прийомами: в системі основного обробітку грунту проводити оранку з використанням загальноприйнятої системи удобрення, за сівби в оптимальні строки з підвищеними нормами висіву, використовуючи конкурентні спроможності культур.

Встановлено та рекомендовано комплекс екологічно безпечних агротехнічних заходів контролю бур’янів, які спрямовані на створення фітоценотично стійких посівів, підвищення врожайності польових культур, застосування яких дає можливість зменшити обсяг хімічного захисту посівів і досягти підвищення рівня загальної культури землеробства.

У дисертації наведені наукові узагальнення дослідних даних і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні в умовах Полісся України комплексу екологічно безпечних агротехнічних заходів контролю бур’янів, які спрямовані на створення фітоценотично стійких посівів, підвищення врожайності польових культур, зменшення обсягів використання хімічних засобів. Встановлені закономірності формування бур’янової рослинності залежно від способів основного обробітку грунту, систем удобрення, строків сівби, норм висіву, фітоценотичної стійкості культур.

1. Потенційна забур’яненість орного (0-20 см) шару грунту зерно-просапної сівозміни знаходиться в межах 1,1-1,4 млрд. шт., в шарі 0-5 см - 374-640 млн. шт. насінин бур’янів різних видів на 1 га. Такий вміст насіння бур’янів у грунті призводить до фактичної забур’яненості в допосівний період 41-400 шт/м², у посівах на початку вегетації культур - 141-381 шт/м². За вегетаційний період бур’яни формують масу - 11,8-38,8 ц/га.

2. Тривалий протягом двох ротацій сівозміни, обробіток дисковими та плоскорізними знаряддями призводить до збільшення потенційної забур’яненості ґрунту в шарі 0-5 см на 38,9-52,7 % порівняно з традиційною оранкою.

3. За способів безполицевого обробітку загальна забур’яненість посівів культур сівозміни була більшою в 1,8-2,2, її маса- в 2,0-2,3 раза, ніж за оранки. Темпи появи сходів бур’янів за безполицевих способів обробітку також вищі. За перші 30 днів за способів безполицевого обробітку проростає бур’янів 35,2-39,5 % від загальної кількості, тоді як після оранки - 23,6-25,2%.

4. Загальноприйнята система удобрення (7,8 т/га гною + N₅₇Р₆₃К₇₀ на 1 га сівозмінної площі) сприяє зменшенню потенційної забур’яненості грунту в шарі 0-5 см на 12,4 % порівняно з фоном без добрив. За альтернативної системи удобрення (3,9 т/га гною+ N₂₈Р₃₂К₃₅ на 1 га сівозмінної площі +5 т/га соломи +10 т/га післяжнивного люпину на сидерат під просапні культури) спостерігається збільшення кількості насіння бур’янів в грунті на 17,6 % порівняно з неудобреним фоном. На удобрених ділянках в посівах культур сівозміни кількість бур’янів зменшується в 1,2-1,3 раза та посилюється пригнічення їх культурними рослинами.

5. Тривалий безполицевий обробіток грунту зумовлює розповсюдження в посівах культур сівозміни пирію повзучого. На варіантах дискування та плоскорізного обробітку довжина його кореневищ була в 2,7-3,6 , а маса їх в 3,1-4,0 рази більшою, ніж по оранці.

6. За безполицевих способів обробітку винос бур’янами азоту збільшується в 1,8-2,5, фосфору - 1,4-2,3, калію - 2,2-2,8 раза порівняно з оранкою. За щорічної оранки бур’яни виносять з грунту елементів живлення 8,1-11,9% від виносу їх культурними рослинами, тоді як на варіантах безполицевого обробітку - 17,0-34,2%.

7. За систематичних способів безполицевого обробітку відбулося зниження продуктивності культур сівозміни на 4-10% порівняно з оранкою, внаслідок підвищеного рівня загальної забур’яненості посівів культур сівозміни. За загальноприйнятої системи удобрення вихід кормових одиниць з 1 га сівозмінної площі підвищується в 1,6 раза, за альтернативної - в 1,3 раза порівняно з фоном без добрив. При заміні загальноприйнятої системи удобрення альтернативною продуктивність культур сівозміни знижується на 17,8-19,2%, що пов’язано з напруженішим поживним режимом, оскільки норми мінеральних добрив були нижчими вдвічі.

8. Проведення досходового розпушування грунту плоскорізними знаряддями в посівах вівса, вико-вівсяної, пелюшко-вівсяної сумішок призводить до зменшення рівня забур’яненості їх в 10,4-12,0 разів на початку і в 1,8-2,4 раза в кінці вегетації культур. Рівень урожайності за рахунок досходового розпушування підвищується на 16,0-18,8 %.

9. Оптимальним строком сівби для озимих зернових культур, що забезпечує високий рівень їх конкурентної спроможності, є початок другої декади вересня. При сівбі пізніше оптимальних стоків забур’яненість посівів збільшується на 32,0-53,7%. Урожайність зерна озимого жита й озимої пшениці через шкодочинність бур’янів знижується - за сівби 12 вересня на 9,5 і 11,8, 22 вересня - 12,4 і 17,8, 2 жовтня -17,9 і 32,1%.

10. Важливим фактором регулювання численності бур’янів є ущільнення посівів. Підвищення норм висіву озимого жита й озимої пшениці на 20%, вівса та ячменю на 15%, порівняно з встановленими, призводить до зменшення забур’яненості посівів на 21,4-33,3%, сприяє підвищенню урожайності озимих культур на 10,3-17,0 %, ярих - 7,4-12,6 %.

11. Зниження врожаю, викликане, шкодочинністю бур’янів, залежить від фітоценотичної стійкості культур і становить у ячменю 18,4-34,3, озимої пшениці- 14,3-25,3, пелюшко-вівсяної сумішки- 9,8-19,4, озимого жита- 6,5-15,1, ярого ріпака- 6,8-14,5%. Довжина кореневищ пирію повзучого в ґрунті під покривом озимого жита, вико-вівсяної і пелюшко-вівсяної сумішок та ярого ріпака зменшується на 43,6-57,4 %, їх маса - на 46,3-62,5 %, кількість стебел в посівах - в 3,3-4,7 раза порівняно з варіантами без покривної культури.

12. Проведення оранки, досходового розпушування ґрунту плоскорізними знаряддями, дотримання оптимальних строків сівби з підвищеними нормами висіву забезпечують протибур’янову ефективність, є економічно та енергетично доцільними в ресурсозберігаючих технологіях вирощування культур.

Публікації автора:

1. Ворона Л.І., Кочик Г. М. Комплексна дія обробітку ґрунту і добрив на забур’яненість посівів у зоні Полісся. Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН.-К.,2001.-Вип.1-2.- С. 61-66.

2. Ворона Л.І., Кочик Г.М., Мисловська О.І. Залежно від обробітку // Захист рослин.-2002.-№ 5.- С. 11.

3. Ворона Л.І., Кочик Г.М. Фітоценотична стійкість культурних рослин проти пирію повзучого в умовах Полісся //Захист рослин.-2002.- №9.- С.6.

4. Ворона Л.І., Кочик Г.М., Мисловська О.І. Зміна забур’яненості посівів і грунту під впливом тривалого застосування способів основного обробітку і систем удобрення// Міжвід. темат. зб. наук. праць Черкаського інституту АПВ, 2002.-Вип.3.- С.53-57.

5. Ворона Л.І., Гулковський В.В., Кочик Г.М., Мисловська О.І. Продуктивність озимої пшениці залежно від попередників, систем обробітку грунту і удобрення у Поліссі України //Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН.-К.: ЕКМО.-Спецвипуск, 2004.- С. 66-70.

6. Ворона Л.І., Кочик Г.М. Зміна забур’яненості під впливом тривалого застосування способів основного обробітку грунту в зоні Полісся // Науковий вісник НАУ.-К.,2001.-Вип 37.- С. 14-17.

7. Кочик Г.М. Раціональне використання і охорона земельних ресурсів, безпека агроландшафту та селітебних територій// Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Полісся і західного регіону України. Ред. М.В. Зубець. Розділ 3.5.8-3.5.12.- К.: Урожай, 2004.-С. 91-96.

8. Ворона Л.І., Кочик Г.М. Вплив різних способів основного обробітку грунту на забур’яненість вівса // Мат. наук.-практ. семінару “Вчимося господарювати” .- Київ-Чабани. -Нора-Прінт, 1999.-С.44-46.

9. Кочик Г.М., Ворона Л.І. Залежність забур’яненості від способів основного обробітку грунту в зоні Полісся // Мат. наук.-виробн. конф. “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів”. - К.: ДАІ, 2000.-С.133-134.

10. Ворона Л.І., Кочик Г. М., Мисловська О.І. Забуряненість посівів і грунту залежно від способів основного обробітку грунту і систем удобрення // Мат. 3-ї наук.-теорет. конф. Українського наук. товариства гербологів (5-6 березня 2002 р.) “Забур’яненість посівів та засоби і методи її зниження” К.: Світ, 2002.- С.33-36.

11. Ворона Л.І., Кочик Г.М., Нетреба Ю.М. Забуряненість озимих зернових культур залежно від строків сівби в умовах Полісся // Мат. наук.-практ. конф. “Проблеми сучасного землекористування”. - Київ-Чабани.-К.:Фітосоціоцентр, 2002.- С.33-34.

12. Ворона Л.І., Кочик Г.М. Вплив двохфазового обробітку грунту на шкодочинність бур’янів // Мат. наук-практ. конф. “Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології.-Київ-Чабани.- ЕКМО, 2003.-С.20-22.

13. Ворона Л.І., Кочик Г.М., Нетреба Ю.А. Особливості конкурентного взаємовпливу культурних рослин і бур’янів у різних агрофітоценозах// Мат. наук.-прак. конференції молодих вчених “Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво”. Чабани.- К.: ЕКМО, 2004. – С.8-9.