Проведене дослідження трансформації будівельного комплексу в умовах реформування економіки України дозволяє зробити такі висновки і пропозиції: 1. Наявний будівельний комплекс відтворює засоби виробництва усіх галузей економіки без врахування часу Т перетворення грошового потоку на всіх стадіях інвестиційного процесу, що призводить до втрати близько 20% ефективності проекту за його життєвий цикл. 2. Традиційний будівельний комплекс, з якого починається дослідження даної теми, за тієї ж причини (нехтування Т процесу відтворення) прискорив розпад адміністративно-планової економіки внаслідок зростання середніх обсягів річного незавершеного будівництва на 10-12% проти щорічних нових капітальних вкладень та зниження фондовіддачі застарілих наявних виробничих фондів. 3. В умовах ринкової рецесії розукрупнення індустріального за формою і економічно неефективного за змістом будівельного комплексу на різноманітні організаційні структури управління також не вплинуло на реформування економіки. Бракує реальних інвестицій, інновативних чинників, замовлення на будівництво та самонакопичення будівельних інвестицій. 4. Вирішальною умовою трансформації будівельного комплексу є теоретичні засади реструктуризації його елементів; узагальнення нових наукових і практичних підходів до неї; розвиток міжгалузевих відносини в економічному, регіональному і екологічному розрізах; залучення будь-яких інноваційних галузей до будівельної діяльності, прямих іноземних інвестицій, інновацій, засобів самоінвестування власних ресурсів і потоків коштів на будівництво об’єктів. 5. Теорія трансформації будівельного комплексу засновується на конструктивній підвалині розвинутих ринків капіталу, інвестиційних ресурсів та розподілу праці, кооперації інноваційної, будівельної та інших видів діяльності, структурних і непрофільних галузей економіки, що забезпечують досягнення найвищої норми прибутку і прискорення економічного зростання. Її елементи випливають з форм власності, соціальних та інституціональних механізмів, перетворення традиційних спеціалізованих зв’язків у системі будівництва на прогресивне комплексне й ефективне кооперування міжгалузевих економічних відносин в ринковому будівельному комплексі. Узагальнена наукова концепція його трансформації поліпшує виконання господарством властивих галузевих і регіональних функцій. 6. Суть трансформації будівельного комплексу полягає у створенні глобальної системи міжгалузевої будівельної діяльності і стабілізації економічного циклу. Ефективна змичка будівельної діяльності з іншими галузями економіки відбувається на засадах новітньої технології, що запобігає ризику і сприяє прогресивному зрушенню структури будівництва. 7. Трансформований будівельний комплекс класифікується за характерними функціональними ознаками: класи, типи і розряди. На цій основі узагальнюються результати інвестиційної, інноваційної і виробничої діяльності в інвестиційному процесі, вплив на них терміну між відпливом і припливом готівки до інвестора; перетворення інвестиційних затрат на поточні видатки будівельного виробництва; розгортається галузева і міжгалузева спеціалізації будівництва в інвестиційній сфері економіки. 8. Елементами інтегрованого методу оцінки ефективності інноваційного будівельного комплексу є: термін будівництва, вартість будівельних виробів та їх якість, соціальні та економічні вигоди, які узгоджують економічні інтереси інвесторів, генеральних підрядчиків та субпідрядників у напрямах ефективної організації будівництва об’єктів. 9. Пропонується використання інноваційних переваг з метою нагальної реструктуризації аграрного сектора економіки та обслуговуючого його інноваційного сільського будівельного комплексу, розгортання спільної комерційної діяльності та компетентного управління грошовими потоками. Окупність інвестиційних проектів скорочується до 2-3 років. 10. Вироблено практичні рекомендації залучення неструктурних інноваційних галузей до будівельної діяльності. Ефективність СБК визначається економією часу перетворення реальних інвестицій на нові виробничі потужності й основні фонди підприємств, яка регулюється попитом, пропозицією та конкуренцією на будівельному ринку, терміном перетворення капітальних затрат на нові інвестиційні споруди. Максимальні результати впровадження новизни досягають 20% БМР. 11. Виважено компроміс між витратами і вигодами в умовах трансформаційних змін, який досягається завдяки впровадженню інновацій, зменшенню будівельних інвестицій (БМР) на нові об’єкти та скороченню терміну їх будівництва, збільшенню додаткового замовлення на будівництво, яке виконується в межах вивільненого часу і обертається доходом від зростання обсягів БМР, що реалізуються за прогресивними технологіями. Стимули самоінвестування викликають спільні інтереси аграрного сектора і сільського будівництва, створення соціально-економічної інфраструктури, привілеї фундаторів і клієнтів. Коефіцієнт ефективності інвестиційних проектів досягає 0,3-0,45. |