Анотація до роботи:
Альтман А. Д., Хазан Я. М. Метод сглаживания фронта для решения задач об эволюции фазово–неоднородных структур Земли // ДАН УССР. Сер. Б. — 1984. — № 10. — С. 3—6. Альтман А. Д., Хазан Я. М. Тепловая эволюция двухфазных систем. Постановка задачи // Геофиз. ж. — 1987. — 9, № 4. — С. 82—88. Альтман А. Д., Хазан Я. М. Некоторые аспекты численного решения задачи о тепловой эволюции двухфазных систем // Геофиз. ж. — 1988. — 10, № 1. — С. 58—66. Альтман А. Д., Хазан Я. М. Частичное плавление в астеносфере и приливные вариации силы тяжести / Астеносфера по комплексу геофизических методов. Киев: Наукова думка. 1988. — С. 173-175. Альтман А. Д., Хазан Я. М. Численное моделирование конвективного теплопереноса в магматической камере // ДАН УССР. Сер. Б. — 1989. — № 8. — С. 3—5. Альтман А. Д., Хазан Я. М. Геотермометр с непрерывной шкалой температур // ДАН Украины. — 1994. — № 11. — С. 110—112. Альтман А. Д., Хазан Я. М. Низкотемпературные интрузии: тепловые ореолы и времена охлаждения // Геофиз. ж. — 1998. — 20, № 1. — С. 91—101. Гутерман В. Г., Рахимова И. Ш., Хазан Я.М. Площадная и объемная скомпенсированность вертикальных движений поверхности Земли // Геофиз. ж. — 1993. — 15, № 6. — С. 27—31. Гутерман В. Г., Фиалко Ю. А., Хазан Я. М. Куполовидные структуры над коровыми интрузиями типа силла: количественная модель предсейсмического поднятия. 1. // Геофиз. ж. — 1996. — 18, №2. — С. 35—43. Гутерман В. Г., Фиалко Ю. А., Хазан Я. М. Куполовидные структуры над коровыми интрузиями типа силла: количественная модель предсейсмического поднятия. 2. // Геофиз. ж. — 1996. — 18, №4. — С. 62—69. Гутерман В. Г., Хазан Я. М. Реакция мантии, содержащей рассеянные включения расплавов, на изменения давления // ДАН УССР. Сер. Б. — 1984. — № 6. — С. 6—8. Гутерман В. Г., Хазан Я.М. Возможный механизм подготовки сильных мелкофокусных землетрясений // Геофиз. ж. — 1994. — 10, №1. — С. 22—29. Гутерман В. Г., Хазан Я.М. Может ли трещина гидро/магморазрыва породить трещину сдвига? // Геофиз. ж. — 2003. — №1. — С. 55—71. Хазан Я. М. О постановке и численном решении задачи Стефана в тектонофизике // Геофиз. ж. — 1983. — №5. — С. 83—87. Хазан Я. М. Трещина в полупространстве: сведение задачи к одному интегральному уравнению // Сб. научных трудов конференции, посвященной 90-летию со дня рождения академика А.Г.Назарова. — Гюмри, Изд-во НАН РА. — 1998. — С. 152—155. Хазан Я. М. Энергетика землетрясений интрузивного типа // Сб. научных трудов конференции, посвященной 90-летию со дня рождения академика А.Г.Назарова. — Гюмри, Изд-во НАН РА. — 1998. — С. 311—314. Хазан Я. М. Тепловая неустойчивость вблизи уровня инверсии плотностей расплава и твердой фазы: модель, основывающаяся на Релей—Тейлоровском приближении // Геофиз. ж. — 1999. — 21, № 3. — С. 91—99. Хазан Я. М. Релей—тейлоровская модель тепловой неустойчивости вблизи уровня инверсии плотностей расплава и твердой фазы: численные оценки и сопоставление с наблюдениями // Геофиз. ж. — 1999. — 21, № 6. — С. 40—50. Хазан Я. М. Сведение задачи о трещине в полупространстве к одному интегральному уравнению // Геофиз. ж. — 2000. — 22, № 1. — С. 77—81. Хазан Я. М. Напряжения, создаваемые двумерными трещинами гидро- магморазрыва различной формы в полупространстве: методы численного моделирования // Наукові праці Інституту фундаментальних досліджень / Відп. ред. В. О. Шумлянський. — К.: Знання України, 2001. — С. 125—136. Хазан Я. М., Фиалко Ю. А. Трещины растяжения и сдвига в модели Дагдейла—Баренблатта // Геофиз. ж. — 2001. — 23, №5. — C. 13-30. Хазан Я. М., Фиалко Ю. А. Трещины гидро- и магморазрыва в земной коре: зависимость эффективной прочности горных пород от всестороннего давления / Тектонофизика сегодня. — М.: ОИФЗ РАН. — 2002. — С. 193—203. Khazan Ya. M., Fialko Yu. A. Fracture criteria at the tip of fluid driven cracks in the Earth // Geophys. Res. Lett. — 1995. — 22. — P. 25412544. Khazan Ya. M. Thermal instability in the upper mantle: effect of the melt-solid density crossover // Proc. of the Int. Conf. The Earth Thermal field and related research methods (Moscow, 19-21 may, 1998). Eds. Yu.Popov, V.Pimenov. — Moscow: Moscow academy of geological prospecting, 1998. —P. 116-119. Fialko Y., Khazan Y., Simons M. Deformations due to a pressurized horizontal circular crack in an elastic half-space, with applications to volcano geodesy // Geophys. J. Int. — 2001. — 146. — P. 181—190. Fialko Y., Simons M., Khazan Y. Finite source modeling of magmatic unrest in Socorro, New Mexico, and Long Valley, California // Geophys. J. Int. — 2001. — 146. — P. 191—200. Kulik S., Burakhovich T., Khazan Ya. Electrical conductivity anomalies in the crust and upper mantle of Ukraine // Acta Geophys. Polonica. — 2002. — 50, No. 4. — P. 1198—1215. Я. М. Хазан. Джерела внутрішньоплитового магматизму континентів і процеси транспортування розплавів у верхній мантії і корі Землі. – Рукопис. Дисертація на здобуття ученого ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 04.00.22 — Геофізика. Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України. Київ, 2003. Дисертація присвячена вивченню механізмів генерації розплаві у верхній мантії і умов їх розповсюдження в крихкій корі. Показано, що із спостережень, а також аналізу стійкості зон часткового плавлення неминуче витікає, що плавлення в верхній мантії супроводжується утворенням зон часткового плавлення, в яких густина розплаву перебільшує густину твердих порід. Крівля таких зон розміщується на глибині приблизно 250 км, що співпадає із рівнем інверсії густин (РІГ) розплаву і твердої фази. Досліджено стійкість таких зон і отримано оцінки характерних масштабів та часів нестійкості. Доказано, що джерелами кімберлітів є шари часткового плавлення, що майже цілком лежать нижче РІГ, і запропоновано геодинамічну модель походження кімберлітів. Отримано точні розв’язки для ДБ тріщин розтягу і зсуву в умовах високого всебічного тиску. Показано, що для ДБ тріщин можна ввести критичну довжину, що є природним масштабом їх розміру. Досліджено властивості макро- і мікротріщинуватості. Розроблено програму, що реалізує чисельне розв’язання задачі про напруження, що викликаються навантаженнями на внутрішній поверхні двовимірних тріщин різної форми у пружному напівпросторі. Метод є ефективним для будь яких тріщин, на контур яких одиничне коло відображується конформно раціональними функціями. Показано, що квазістаціонарна тріщина гідро/магморозриву завжди залишається тріщиною відриву. Кінцева тріщина зсуву може виникнути внаслідок флуктуацій тиску в джерелі, які призводять до перебільшення на кінчику одночасно як міцності на відрив, так і міцності на зсув. В природі така тріщина є сейсмогенною. Показано, що вірогідність сейсмогенних флуктуацій тиску зростає із збільшенням розміру тріщини. Запропоновано модель підготовки землетрусів інтрузивного типу. Всі характерні ознаки таких землетрусів, включаючи морфологію епіцентральної зони, специфічний механізм вогнища і сильну залежність сейсмічної енергії від глибини гіпоцентру, спостерігаються в природі. Отримано точні розв’язки для напружень і зміщень у пружному напівпросторі, що викликаються круглою, горизонтальною тріщиною гідро/магморозриву, які можуть бути використані для інтерпретації сучасних високоточних супутникових і наземних геодезичних спостережень областей сучасного магматизму. Можливості отриманих розв’язків продемонстровано на прикладі сучасних магматичних камер Сокорро (Нью Мексико) і Кампі Флегреї (Італія). |