1.Установлено, що МС є рухомим, багатокомпонентним і багатоша-ровим організмом, при проектному впровадженні якого необхідно врахову-вати різні характеристики середовищних просторів: типологічні, компози-ційно-планувальні, змістовні (ціннісні), семантичні (змістовні). В історичних містах загальна спрямованість відповідних проектних дій - підтримка, збере-ження й збагачення складеного архітектурно-дизайнерського вигляду за раху-нок удосконалювання переважно предметного середовища в рамках концепції дбайливого відношення до історичного контексту. 2.Доведено, що проектні заходи належать до сфери дизайну середовища і складають 5-10 % від загального обсягу і вартості робіт інших дій з реконст-рукції. Вони включають в основному перетворення в області шарової “плаз-ми” предметно-просторового середовища міста, торкаються її “тканини” і по-бічно впливають на “каркас”, тобто відносяться і до часткових змін функцій споживання МС. Являючись відносно поверхневими в загальному числі мож-ливих перетворень формально-зорового й функціонально-організаційного ха-рактеру, вони помітно змінюють не тільки вигляд середовища, але і спосіб життя історичного міста. 3.Аналіз форм міського устаткування, його характеристик, варіантів взаємозв’язків, особливостей впливу соціального, технічного й економічного розвитку міського організму на модифікації і стилістику об’єктів МД дозво-ляє визначити специфіку використання цих засобів у процесі відновлення cе-редовища, що дозволяє зробити наступні висновки: предметне наповнення (елементи і комплекси МД) відносяться до самого рухомого з трьох шарів ма-теріально-просторової структури міського середовища, що відрізняються ста-більністю і стійкістю “плазми”, і у, свою чергу, підрозділяється на три части-ни відповідно до власного руху і довговічності (“арматура”, “оснащення”, мобільне “наповнення”). З цих позицій проектні класифікації елементів МД повинні переважно розрізняти їх не за розміром, призначенням, а за мобіль-ністю і ступенем зв’язку з роботою інших шарів загальноміської структури. 4.Показано, що в зв’язку з ростом інформативної насиченості і комуні-кативності міської культури, в центральних зонах історичних міст відбува-ється перенесення основного функціонально-семантичного навантаження з каркасного шару міста, з його планувальної структури й архитектури в повер-хневий шар сприйняття міського середовища, формується взагалі, елемента-ми благоустрою, міського і графічного дизайну. 5.Установлено, що зберегти (з позицій cпадкоємности) і пристосувати для сучасного стану центральні простори історичних міст (дозволяючи проти-річчя між сформованими формами середовищної дійсності і бажаними пара-метрами її функціонування) можливо, тільки спираючись на концепцію мак-симального використання активності дизайнерского шару МС і беручи до уваги тенденції розвитку елементів МД з урахуванням змін у системі “спожи-вач-середовище”. 6.Визначено, що найбільш “музейні” (історичні за виглядом) стаціона-рні й стабільні, статичні форми міського дизайну, а “сучасні” - динамічні імобільні. В історичному місті ті й інші повинні утворювати єдину дизайнер-ську систему, зв’язану показниками масштабу, ритму, характером членувань і інших візуальних ознак, властивих даному історичному середовищу. Саме це забезпечить будь-яким предметно-просторовим включенням стилістичну від-повідність візуальному контексту, адаптаціонну динамічність існування і гар-монічність середовищного сприйняття в цілому. 7.Установлено, що проектні заходи щодо удосконалення якості середо-вища центра історичного міста поділяються на дві групи: активно-перетво-рювальні й адаптаційні, які підрозділяються на формально - зорові і функ-ціонально-організаційні. Їхнє застосування напряму зв’язане зі змістовним аналізом характеру діяльності в даному місті і його відповідності сформова-ним предметно-просторовим характеристикам міста. Тому в основі розробки способів вирішення проблем сучасної організації середовища відкритих про-сторів історичних міст повинне лежати зонування і ранжирування територій центра за їх змістовністю і рівнем динаміки й інтенсивності використання. При цьому диференціація термінів існування дизайнерських об’єктів усере-дині шарового речового наповнення середовища дозволить максимально на-близити очікуємий результат проектних утручань до оптимального. 8.Дослідження дозволяє зтверджувати, що елементи і комплекси місь-кого дизайну, цієї істотної, самостійної частини архітектурного середовища (у т.ч. у історичних містах), являють собою особливу і надзвичайно важливу сферу візуальної культури сучасного міста. Вона відрізняється своєю особис-тою системою додатків - матеріально-художніх компонентів, своїми шляхами розвитку, насамперед, активною і багатошаровою динамікою існування цих компонентів, нарешті, специфічними цілями і можливостями участі в житті міського організму. 9.Запропонована методика моделювання поєднує модель процесу пере-творення, банк даних і модель процесу проектування. Вона є логічним резуль-татом дослідження, базується на типологізації фактичного й емпіричного матеріалу, виведених алгоритмах зв’язку між інваріантами різних блоків ін-формації. Її використання дозволить ефективно організовувати стадії оцінки, концептуальної розробки, проектування об’єкта дизайну, а також містобудів-не планування з застосуванням сучасних засобів програмування і комп’ю-терної графіки. Дана методика забезпечить наукове обґрунтування і коорди-націю проектних пропозицій, повноту і цілеспрямованість використання ін-формації, оперативність рішення ряду задач передпроектного і проектного циклів, залишивши головне місце творчому процесу. Публікації за темою дисертаційного дослідження 1.Нагорный П. Городская жилая застройка на современном этапе социально-го развития// Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб.на-укових праць вищих навчальних закладів художньо-будівельно-го профілю України та Росії. – Вып. 4-5. - 2000. - С.137-138. 2.Нагорный П.А. Структурно-типологические основы формирования объек-тов дизайна городской среды.- Коммунальное хозяйство городов. -Научно-технический сборник. Вып.36.-К.:Техника, 2002.- С.43-47. 3.Нагорный П.А.Особенности видоизменения и модификация форм городско-го дизайна// Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб.на-укових праць вищих навчальних закладів художньо-будівельного профілю України та Росії. – Вып. 4-5. - 2001. - С.137-138. 4.Мироненко В.П., Нагорный П.А. Современные проблемы дизайна архитек-турной среды.- Коммунальное хозяйство городов.- Научно-технический сбор-ник.- Вып.33.- К.:Техника, 2001. -С.3-10. 5.Мироненко В.П., Нагорный П.А. Стиль и мода в процессе формирования архитектурной среды города// Вісник харьківської державної академії дизай-ну і мистецтв.- №6.- Харків, 2002.- С.144-147. 6.Prof., DSc. Arch., V. Myronenko, M. Arch. P. Nahornyj. The Transformation and Design of Open Architectural Spaces in Historical City Areas (on Eхample of Charkiv in Ukraine).-Cracow, 2002.- S.14 7.Мироненко В.П., Василенко А.Б., Нагорный П.А. Особенности управления проектами в архитектурной деятельности.- Науковий вісник будівництва.-Вип. 18.- Харків, ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2002.- С.8-16. |
