У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в дослідженні сутності дисциплінарної відповідальності суддів, виявленні особливостей механізму її реалізації, формулюванні понятійного апарату правового інституту дисциплінарної відповідальності суддів. Головними науковими і практичними результатами роботи є наступні висновки: 1. Дисциплінарна відповідальність суддів є одним із засобів забезпечення і підтримання відповідності діяльності і поведінки суддів професійним стандартам (суддівської дисципліни). Під професійними стандартами суддів розуміється сукупність вимог, котрі ставляться до судді, покладених обов'язків і наданих прав, що утворює допустимий зразок їх поведінки і діяльності. Дисертант відзначає, що особливості суддівських стандартів обумовлені соціальною роллю суддів. 2. Неправильне застосування дисциплінарних заходів обмежує суддівську незалежність. Гарантіями обґрунтованої реалізації відповідальності повинні бути: точне визначення підстави, встановлення строків притягнення до відповідальності, належна процедура розгляду справи (особливий порядок формування і склад дисциплінарного органу, змагальність, можливість оскарження рішення). 3. Існує необхідність розмежування фактичної підстави відповідальності (вчинення дисциплінарного проступку) і суддівської помилки. Помилка детермінована переконаністю судді в правильності, законності, обґрунтованості прийнятого рішення і не є підставою дисциплінарної відповідальності. Судді мають індемнітет, що означає неможливість переслідування за думки, виражені при виконанні своїх посадових обов'язків, їх правову позицію по розглянутих справах, засновану на законі і відображену у відповідних процесуальних документах. 4. Дисциплінарний проступок судді – це винне, протиправне порушення суддею службових обов'язків, що виражається в обмеженні або порушенні прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві або перешкоджанні доступу до правосуддя, порушенні суддівських обмежень, а так само загальновизнаних моральних вимог. Проступками, що порочать звання (честь і гідність) судді, слід визнавати дії, що суперечать положенням Кодексу професійної поведінки та дають реальні і достатні підстави вважати неможливим виконання суддею незалежно, чесно та неупереджено своїх професійних обов'язків, а також дії, що тягнуть за собою стійку негативну думку про моральне обличчя судді. 5. Початковою стадією дисциплінарного провадження відносно суддів є дисциплінарна перевірка та порушення провадження. Дисциплінарна перевірка як етап даної стадії передує безпосередньому порушенню провадження. Законодавчо закріплений перелік стадій дисциплінарного провадження не є повним і підлягає доповненню такими стадіями, як: 1) виконання рішення по справі і 2) перегляд рішення по скарзі (факультативна стадія). 6. Із суб'єктного складу осіб, які мають право безпосередньо порушувати дисциплінарне провадження, доцільно виключити голів відповідних судів (їх заступників) з одночасним наданням їм повноважень по ініціюванню питання про відповідальність. Це дозволить зменшити вплив авторитету керівника суду в дисциплінарних питаннях. 7. Доцільно доповнити встановлений ст.32 Закону України «Про статус суддів» перелік дисциплінарних заходів такими: обговорення проступку, звільнення з посади голови суду (його заступника), тобто заходами дисциплінарного впливу; попередженням – заходом дисциплінарного стягнення, пов'язаним зі станом «покараності» (6 місяців). 8. Правовий інститут дисциплінарної відповідальності суддів необхідно закріпити в одному законодавчому акті – Законі України «Про статус суддів», що виключить його різночитання і забезпечить належне застосування. 9. Запропоновано структуру глави VI Закону України «Про статус суддів» – «Дисциплінарна відповідальність суддів»: стаття 31. «Підстава дисциплінарної відповідальності суддів»; стаття 32. «Види дисциплінарних заходів»; стаття 33. «Стадії дисциплінарного провадження»; стаття 34. «Суб'єкти ініціювання дисциплінарної відповідальності суддів»; стаття 35. «Перевірка ініціативного матеріалу»; стаття 36. «Порушення дисциплінарного провадження»; стаття 37. «Розгляд дисциплінарної справи»; стаття 38. «Оскарження рішення по дисциплінарній справі»; стаття 39. «Перегляд рішення по скарзі»; стаття 40. «Виконання рішення по дисциплінарній справі». | 