Анотація до роботи:

Лисенко С.М. Дислокації мозку у хворих з гліомами супратенторіальної локалізації та їх значення при хірургічному лікуванні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спе-ціальністю 14.01.05. – нейрохірургія. – Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена покращенню результатів хірургічного лікування хворих з гліомами супратенторіальної локалізації. Оптимізація методів діагностики, профілактики та лікування здійснювалась на основі прогнозування післяопераційних дислокаційних ускладнень.

Встановлена частота дислокаційних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих з гліомами півкуль великого мозку та визначена їх роль в структурі післяопераційної летальності.

Визначена прогностична цінність окремих факторів та їх сполучень, що впливають на ризик розвитку післяопераційних дислокаційних ускладнень на перед-, інтра- та післяопераційному етапах. На основі клініко-статистичного прогнозування розроблені та впроваджені в нейроонкологічну практику клініко-діагностичні стандарти та алгоритми профілактичних та лікувальних заходів у хворих з гліомами супратенторіальної локалізації, які спрямовані на мінімізацію ризику виникнення дислокаційних ускладнень, спричинених розвитком набряку мозку, гемо- та ліквороциркуляторними порушеннями. Запропонована методика прогнозування післяопераційних дислокаційних ускладнень, що дозволяє визначити ризик їх виникнення, встановити покази та протипокази до хірургічного лікування хворих з гліомами супратенторіальної локалізації.

Впровадження діагностичних та профілактичних алгоритмів, лікувальних стандартів, з урахуванням даних проведеного клініко-статистичного аналізу та прогнозування, дозволили мінімізувати ризик розвитку післяопераційних гемо-, ліквороциркуляторних ускладнень та пов‘язаних з ними дислокаційних явищ, що покращило результати лікування хворих та дозволило знизити показники післяопераційної летальності за останні п‘ять років – з 2000 по 2004 роки (2,1 %) порівняно з періодом з 1995 по 1999 роки (4,17 %) відповідно в 2,17 рази (р = 0,0006).

1. В роботі наведено нове рішення наукового завдання підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з гліомами супратенторіальної локалізації шляхом прогнозування, профілактики і лікування дислокаційних ускладнень.

2. Встановлено, що в структурі післяопераційної летальності у хворих з гліомами супратенторіальної локалізації церебральні ускладнення складають абсолютну більшість – 81,4 % (р = 0,01), а дислокаційні серед них становлять – 85,5 % (р = 0,01).

3. Виявлено, що основними причинами дислокаційних ускладнень в після-операційному періоді є: геморагічні (58,4 %), ішемічні (7,0 %), ліквороциркуляторні порушення (7,9 %) та набряк мозку (26,7 %) (р = 0,05).

4. Доведено, що геморагічні (85,6 %) та церебрально-набрякові (74,1 %) ускладнення найчастіше спостерігаються в найгострішому та гострому (до 3 діб) післяопераційному періодах, ішемічні (85,7 %) – в гострому та підгострому (2-7 доба) періодах, ліквородинамічні (75,0 %) – підгострому та відстрокованому (4-14 доба) післяопераційних періодах (р = 0,05).

5. Доведено, що «судинний» тип перебігу пухлинного захворювання є найбільш несприятливим в імовірності виникнення післяопераційних геморагічних ускладнень, що є основною з причин розвитку дислокаційного синдрому, а прорив крові до шлуночкової системи є абсолютно несприятливим щодо ризику смерті хворого (р = 0,05).

6. За даними ретроспективного аналізу та клініко-морфологічних співставлень встановлено основні механізми та типи дислокацій мозку (латеральний (15,9 %), аксіальний (22,8 %), змішаний (61,3 %)), що формуються вже на доопераційному етапі та поглиблюються чи взаємотрансформуються в післяопераційному періоді у разі виникнення геморагічних, ішемічних, набрякових та лікворо-динамічних ускладнень. Доведено, що при медіанній локалізації гліоми, незалежно від об‘ємних розмірів «патологічного вогнища», в переважає аксіальний тип (69,0 %) церебральної дислокації (р = 0,05).

7. Встановлено, що ризик розвитку післяопераційних дислокаційних ускладнень залежить від наступних прогностично значущих показників: локалізації, ступеня анаплазії пухлини, об‘ємних характеристик патологічного вогнища, статусу хворого за індексом Карновського, застійних явищ на очному дні, рівня напруженості ТМО, радикальності операції, об‘єму внутрішньої декомпресії, загальної крововтрати, методів забезпечення гемостазу та дренування після-операційної рани.

8. За принципами доказової медицини адекватна оцінка прогностичної значущості окремих показників можлива лише після визначення прогностичних коефіцієнтів (ПК) та їх суми, яка є об‘єктивним інтегральним показником тяжкості стану хворого. Якщо сума доопераційних ПК становить -16,0 та менше балів – ризик виникнення післяопераційних дислокаційних ускладнень, що закінчуються летально становить 100 % (р = 0,05), це обумовлює абсолютні протипокази до проведення хірургічного втручання у цієї категорії хворих. У разі суми доопераційних ПК від -15,9 до -8,0 – ризик виникнення післяопераційних дислокаційних ускладнень становить 84,1 %, з яких 75,9 % (р = 0,05) випадків закінчуються летально, це обумовлює відносні протипокази до операції та необхідність проведення інтенсивної передопераційної підготовки хворого.

9. Розроблені та впроваджені в практику діагностичні, профілактичні, лікувальні алгоритми створюють умови до диференційованого підходу в обранні оптимальної тактики лікування кожного хворого залежно від ступеня ризику роз-витку післяопераційних гемо-, ліквороциркуляторних і набрякових ускладнень та пов‘язаних з ними дислокацій мозку, що покращило результати лікування хворих з гліомами супратенторіальної локалізації і дозволило знизити показники післяопераційної летальності за останні п‘ять років – з 2000 по 2004 роки (2,1 %) порівняно з періодом з 1995 по 1999 роки (4,17 %) відповідно в 2,17 рази (р = 0,0006).

Публікації автора:

1. Лисенко С.М. Активне дренування операційної рани як метод попередження утворення епідуральних і підапоневротичних гематом при лікуванні хворих з гліомами супратенторіальної локалізації // Укр. нейрохірург. журн. – 2004. – № 2. – С.30-33.

(дисертант особисто запропонував методику дренування післяопераційної рони, провів аналіз клінічних випадків, узагальнив результати дослідження)

2. Лисенко С.М., Шевельов М.М. Застосування „Surgicel” в профілактиці геморагічних ускладнень після виконання нейроонкологічних операцій // Укр. нейрохірург. журн. – 2005. №1. – С. 16-20.

(особистий внесок автора полягає в проведенні аналізу клінічних випадків, узагальненні клініко-інтраскопічних даних)

3. Україна. Пат. №71389А, UA, МПК А61В5/03. / Главацький О.Я., Хмельницький Г.В., Камінський А.О., Лисенко С.М. – №20031212603; Заявл. 26.12.2003; Опубл. 15.11.04, Бюл. №11. – Спосіб вимірювання внутрішньочерепного тиску при лікуванні хворих нейроонкологічного профілю. – 4 с.

(особистий внесок дисертанта полягає в розробці способу вимірювання внутрішньочерепного тиску, безпосередньому вимірюванні внутрішньочерепного тиску, здійсненні патентного пошуку, обговоренні результатів проведеного дослідження та формулюванні висновків праці).

4. Україна. Пат. №68736А, UA, МПК А61В17/00. / Главацький О.Я., Хмельницький Г.В., Лисенко С.М. – №2003109346; Заявл. 16.10.2003; Опубл. 16.08.04, Бюл. №8. – Спосіб профілактики епідуральним та м‘якотканинних гематом в післяопераційному періоді при хірургічному лікуванні хворих з пухлинами головного мозку. – 8 с.

(особистий внесок дисертанта полягає в розробці способу дренування післяопераційної рани, безпосередній участі у встановленні активно-аспіруючої системи, здійсненні патентного пошуку, проведенні клініко-статистичного аналізу матеріалу, обговоренні результатів, формулюванні висновків праці).

5. Лисенко С.М. Хірургічні аспекти післяопераційного набряку мозку і дислокаційних ускладнень при лікуванні хворих з гліомою супратенторіальної локалізації // Лікарська справа. – 2005. – №7. – С.26-31.

(особистий внесок автора полягає в проведенні літературного огляду з проблем, що розглядаються в статті, аналізу клінічних випадків та статистичній обробці матеріалу, узагальненні даних).

6. Главацький О.Я., Хельницький Г.В., Лисенко С.М. Прогнозування найближчих результатів хірургічного лікування хворих з гліомами супратенторіальної локалізації. // Матеріали ІІІ з‘їзду нейрохірургів України. (23-25 вересня 2003 – Крим, Алушта): Тез. доп. – С.133-134.

7. Главацький О.Я., Лисенко С.М., Кулик О.В. Методи профілактики післяопераційних інтракраніальних гематом при лікуванні хворих з гліомами супратенторіальної локалізації. // X Конгрес світової федерації українських лікарських товариств (26-28 серпня 2004 – Чернівці-Київ-Чікаго): Тез. доп. – С. 323.

8. Главацкий А.Я., Лысенко С.Н., Каминский А.А., Кулик А.В. Послеоперационные внутричерепные гематомы при лечении больных с глиомами супратенториальной локализации. Диагностика и профилактика. // Межрегиональная научно-практическая конференция „Новые технологии в лечении опухолей центральной нервной системы” (2004 – Новосибирск) Тез. доп.– С. 8-9.

9. Главацкий А.Я., Хмельницкий Г.В., Каминский А.А., Лисенко С.Н., Кулик А.В. Использование резервуара Оммауа в нейроонкологии. // ІІІ съезд онкологов и радиологов стран СНГ (25-28 мая, Минск – 2004): Тез. доп. (Ч.-ІІ.) – С. 256.

10. Главацький О.Я., Лисенко С.М., Камінський. Нейромоніторинг при хірургічному лікуванні хворих з гліомами супратенторіальної локалізації // „Актуальні питання неврології і нейрохірургії”. Друга західноукраїнська конференція. (15-16 квітня 2004 – Ужгород): Тез. доп. – С. 69.

11. Glavatsky A.Y., Khmelnitsky G.V., Lysenko S.N. Causes and determining factors of early postoperative lethality in patients with supratentorially localized gliomas. // Fourth Black Sea Neurosurgical congress (Republic of Moldova, Chisinau, 11-14 June – 2003) – P. 74.

12. Glavatsky A., Lysenko S., Kulik A., Khmelnitsky G. Preventive maintenance and diagnostics of postoperative inrtacranial hematomas at treatment patients with supratentorially localized gliomas // 13^th World Congress of neurological surgery (June 19-24. – 2005 – Marrakesh) – Р. 245.