Анотація до роботи:

Гайналь Н.П. Дисфункція лівого шлуночка при дестабілізації ішемічної хвороби серця: клініко-патогенетична характеристика та оптимізація лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02. – внутрішні хвороби. – Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 2004.

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі, яка полягає у вивченні клініко-патогенетичних особливостей дестабілізації ішемічної хвороби серця, що дало можливість розробити підхід для оптимізації лікування таких хворих як зі збереженою систолічною функцією, так і із систолічною дисфункцією лівого шлуночка, шляхом включення до лікувального комплексу ловастатину та краталу. В дослідження подані результати клінічного, інструментального та лабораторного дослідження 176 хворих з розвитком гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST та 25 здорових осіб. Встановлено, що концентрації в сиворотці крові маркерів пошкодження міокарда у хворих із дисфункцією лівого шлуночка є вищими, ніж у пацієнтів при збереженій систолічній функції міокарда і тривало утримуються такими на фоні зниженої перфузії серцевого м’яза. Доведено, що дестабілізація ішемічної хвороби серця проявляється зростанням в крові рівня розчинних молекул адгезії та вираженим гіперагрегаційним синдром. Визначено, що застосування ловастатину створює умови для зменшення ознак дисфункції лівого шлуночка і покращує його скоротливість, корегує дисліпідемію, сприяє зменшенню агрегаційної здатності тромбоцитів, зменшує рівень розчинних молекул адгезії. Показано, що в період дестабілізації 40 мг ловастатину є більш ефективним, ніж призначення його в дозі 20 мг. Поєднаня ловастатину та тауриновмісного препарату кратал на фоні стандартної терапії обумовлює швидшу стабілізацію перебігу захворювання. Розроблено клініко-діагностичний алгоритм, який враховуює наявність систолічної дисфункції ЛШ та регламентує диференційований підхід до лікування.

Результати дослідження впровадженні в навчальний процес і практичну медицину; галузь – медицина.

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі, яка полягає у вивченні клініко-патогенетичних особливостей розвитку і перебігу дестабілізації ІХС в залежності від стану скоротливості ЛШ серця, що дало можливість розробити підхід до підвищення ефективності лікування хворих на прогресуючу стенокардію зі збереженою систолічною функцією та із систолічною дисфункцією ЛШ шляхом включення до лікувального комплексу ловастатину і краталу.

1. Прогресуючій стенокардії із систолічною дисфункцією ЛШ властиві виражений ангінальний больовий синдром, поява і поглиблення клінічних та інструментальних ознак серцевої недостатності, порушеня ритму та провідності, значне ішемічне пошкодження серцевого м’яза, виникнення ознак резорбційно-некротичного синдрому із межовим підвищенням рівня концентрації в крові сТн І та сБЗЖК, виражений гіперагрегаційний синдром, дисліпідемія та ендотеліальна дисфункція. У таких хворих ці зміни є більш вираженими, ніж в осіб зі збереженою функцією ЛШ, а дестабілізація захворювання є більш тривалою і стійкою.

2. У хворих на прогресуючу стенокардію із систолічною дисфункцією ЛШ, на відміну від осіб зі збереженою систолічною функцією міокарда, підвищення рівня в сироватці крові маркера пошкодження міокарда – сТн І є тривалішим, а рівень в крові сБЗЖК - значно вищим (на 32,2%). При цьому має місце виражена змішана дисліпідемія з одночасним значним підвищенням рівня в крові ХС ЛПНЩ і зниженням ХС ЛПВЩ, а індекс агрегації тромбоцитів та показники протромбінового індексу і фібриногену крові є найвищими.

3. Дестабілізація ІХС проявляється вираженою ендотеліальною дисфункцією та запальною реакцією в стінці ендотелію судин. У хворих на прогресуючу стенокардію рівень в крові розчинних адгезивних молекул більше, ніж вдвічі перевищує значення даного показника у здорових осіб, а при наявній систолічній дисфункції ЛШ є найвищим. У осіб із систолічною дисфункцією міокарда існує прямий кореляційний зв’язок середньої сили між рівнями молекул адгезії, рівнем ЗХС (r=+0,697; r=+0,509) та обернено пропорційний зв’язок до ХС ЛПВЩ (r=-0,680).

4. При дестабілізації ІХС і наявності систолічної дисфункції міокарда ЛШ як в період дестабілізації, так і поспіль у стабілізованих хворих, зростає ризик розвитку ускладнень, зокрема повторних дестабілізацій, ІМ, раптової смерті та прогресування застійної серцевої недостатності.

5. Застосування з перших годин дестабілізації ІХС ловастатину на фоні стандартної терапії зменшенує ознаки дисфункції ЛШ та покращує його скоротливість, сприяє підвищенню ефективності дезагрегантної терапії, зменшенню вираженості гіперхолестеринемії та проявів ендотеліальної дисфункції.

6. У хворих на прогресуючу стенокардію оптимальним є застосування 40 мг ловастатину на добу. В цій дозі ловастатин сприяє зменшенню рівнів маркерів пошкодження міокарда в групах вдвічі більше, ніж при застосуванні його в дозі 20 мг. При цьому вдається швидко стабілізувати перебіг захворювання (на 5-й день у осіб зі збереженою систолічною функцією і на 10-й день при наявності систолічної дисфункції ЛШ), зменшити ризик виникнення ускладнень.

7. Диференційоване застосування на фоні стандартної терапії, ловастатину та краталу в залежності від наявності систолічної дисфункції ЛШ сприяє корекції клініко-патогенетичних проявів дестабілізації ІХС, що дозволяє в короткі терміни стабілізувати перебіг захворювання, уникнути значного ішемічного пошкодження серцевого м’яза і попередити подальше прогресування дисфункції міокарда. Упродовж 6 міс. у пацієнтів, які були ліковані ловастатином і краталом значно рідше, ніж у осіб контрольної групи мали місце випадки ІМ (12,2% і 16,7% відповідно), повторна дестабілізація захворювання (17,1% і 30,6% відповідно) та виникнення інших ускладнень.

8. Застосування розробленого алгоритму діагностики та лікування хворих на прогресуючу стенокардію із різним станом скоротливості ЛШ передбачає необхідність врахування стану скоротливості міокарда і призначення диференційованої терапії, що сприяє підвищенню ефективності лікування хворих в періоді дестабілізації та зменшенню частоти ускладнень у стабілізованих хворих.

Публікації автора:

1. Гайналь Н.П. Артеріальна гіпертензія як атрибут розвитку дисфункції лівого шлуночка у хворих на гострі коронарні синдроми // Галицький лікарський вісник. – 2003. - Т. 10, №1. – С. 41-42.

2. Гайналь Н.П., Вакалюк І.П. Стан агрегаційних властивостей крові у хворих на прогресуючу стенокардію із дисфункцією міокарда // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т. 7, №1. – С. 125-128. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Співавтором надані консультації і відредаговані висновки).

3. Гайналь Н.П., Вакалюк І.П. Роль розчинних молекул адгезії, як маркерів дисфункції ендотелію, у хворих при дестабілізації прогресуючої стенокардії та в процесі лікування // Галицький лікарський вісник. – 2003. - Т. 10, №2. – С. 50-52. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Співавтором відредаговані висновки).

4. Вакалюк І.П., Гайналь Н.П. Місце дисфункції серцевого м’язу при розвитку дестабілізації ішемічної хвороби серця // Запорожский медицинский журнал. – 2003. – Т. І, №6 (21). – С. 94-96. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Співавтором надані консультації і відредаговані висновки).

5. Гайналь Н.П. Клініко-гемодинамічні закономірності перебігу та лікування нестабільної стенокардії у хворих із дисфункцією лівого шлуночка // Архів клінічної медицини. - 2003.- №1 (2). - С. 88-91.

6. Гайналь Н.П. Значення біохімічних маркерів некрозу міокарда в оцінці перебігу та ефективності лікування прогресуючої стенокардії // Клінічна та експериментальна патологія. – 2003.- Т. ІІ, №1. - С. 19-22.

7. Вакалюк І.П., Гайналь Н.П. Ефективність застосування інгібітора ГМГ-КоА-редуктази ловастатину у хворих на прогресуючу стенокардію // Журнал сучасного лікаря. Мистецтво лікування. - 2003. - №3 (3). - С. 67-70. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Співавтором надані консультації і відредаговані висновки).

8. Вакалюк І.П., Гайналь Н.П. Корекція ловастатином і краталом рівня дисліпідемії і адгезивних молекул у хворих на прогресуючу стенокардію із дисфункцією лівого шлуночка // Аптека Галицька. - 2003.- №10 (103). - С. 9. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Співавтором надані консультації і відредаговані висновки).

9. Гайналь Н.П., Вакалюк І.П. Нові аспекти застосування статинів у хворих на прогресуючу стенокардію // Матеріали IX Конгресу СФУЛТ. – Луганськ. – 2002. – С. 181. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, підготовку тез. Співавтором відредаговані висновки).

10. Гайналь Н.П., Вакалюк І.П. Реологічні закономірності дестабілізації ішемічної хвороби серця при дисфункції міокарда // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми мікроциркуляції та гемостазу при паталогії внутрішніх органів” – Чернівці. – 2002. - С. 15-16. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, підготовку тез. Співавтором відредаговані висновки).

11. Гайналь Н.П., Середюк Н.М., Вакалюк І.П. Клініко-гемодинамічні передумови виникнення і перебігу гострих коронарних синдромів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні питання теоретичної та практичної медицини” – Суми. – 2002. – С. 71-72. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор проф. Середюк Н.М. відредагував висновки. Співавтор проф. Вакалюк І.П. приймав участь у оформленні тез до друку).

12. Середюк Н.М., Вакалюк І.П., Гайналь Н.П. Динаміка маркерів пошкодження серцевого м’язу за умов дестабілізації коронарної недостатності та прогресування дисфункції лівого шлуночка // Матеріали об’єднаного Пленуму Правлінь Українських Наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю “Серцева недостатність - сучасний стан проблеми” – Київ. – 2002. – С. 103. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор проф. Середюк Н.М. відредагував висновки. Співавтор проф. Вакалюк І.П. приймав участь у оформленні тез до друку).

13. Гайналь Н.П., Вакалюк І.П, Звонар П.П. Вплив інгібітора ГМГ-КоА редуктази на клінічний перебіг нестабільної стенокардії // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Сучасні аспекти діагностики та лікування захворювання внутрішніх органів” – Вінниця. – 2003. – С. 132. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, формування висновків. Співавтор проф.Вакалюк І.П. відредагував зміст. Співавтор Звонар П.П. приймав участь у оформленні тез до друку).

14. Середюк Н.М., Вакалюк І.П., Гайналь Н.П. Вплив дисліпопротеїдемії на перебіг прогресуючої стенокардії // Матеріали VII З’їзду СФУЛТ. – Тернопіль. - Українські медичні вісті. - 2003. - Т. 5, №1 (63). - 291. - С. 129. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор проф. Середюк Н.М. відредагував висновки. Співавтор проф. Вакалюк І.П. надавав консультативну допомогу).

15. Середюк Н.М., Вакалюк І.П., Гайналь Н.П. Агрегаційні властивості крові, динаміка адгезивних молекул та скоротливість міокарда у хворих на прогресуючу стенокардію // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми тромбозу і порушення гемостазу в клінічній медицині” – Київ. – 2003. – С. 83-84. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор проф. Середюк Н.М. відредагував висновки. Співавтор проф. Вакалюк І.П. приймав участь в оформленні тез до друку).

16. Гайналь Н.П. Особливості корекції дисфункції міокарда лівого шлуночка при дестабілізації ішемічної хвороби серця у хворих старшого та похилого віку // Матеріали IV Української конференції молодих вчених Академії Медичних Наук України, присвяченої пам’яті В.В. Фролькіса. – Київ. – 2003. – С. 54-55.

17. Гайналь Н.П. Застосування тауриновмісного препарату кратал для корекції дисліпопротеїдемії у хворих на прогресуючу стенокардію // Матеріали науково-практичної конференції із міжнародною участю “Кардіальний, церебральний та периферійний атеросклероз. Актуальні питання діагностики та лікування” – Івано-Франківськ. – 2003. – С. 9-11.

18. Середюк Н. М., Вакалюк І. П., Гайналь Н. П. Корекція дисліпопротеїдемії при дестабілізації ішемічної хвороби серця інгібітором HMG–CoА-редуктази та антиоксидантом // Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень": Матеріали Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів: Тези наукових доповідей / Ред. рада: В.М.Коваленко та ін. – К.: Четверта хвиля, 2003. - С. 151-152. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор проф. Середюк Н.М. відредагував висновки. Співавтор проф. Вакалюк І.П. приймав участь у оформленні тез до друку).

19. Середюк Н.М., Вакалюк І.П., Гайналь Н.П. Ефективність застосування інгібітора ГМГ-КоА редуктази ловастатину в хворих на нестабільну стенокардію // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування”. – Харьків. – 2003. – С. 39. - №96. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор проф. Середюк Н.М. відредагував висновки. Співавтор проф. Вакалюк І.П. приймав участь у оформленні тез до друку).