Анотація до роботи:

Єфіменко М.В. Динаміка цитокінів і електронейроміографічних показників при гострих запальних демієлінізуючих поліневропатіях. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.15 – нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2004 р.

Дисертаційна робота присвячена проблемі діагностики та терапії гострих запальних демієлінізуючих поліневропатій. Виділено сучасні клінічні форми ГЗДП. Описані атипові варіанти та їхні клінічні прояви. Представлені електронейроміографічні характеристики мієліно- і аксонопатій, змішаних варіантів та частота їхньої зустрічальності при ГЗДП. Проведено кореляцію з виразністю клінічних проявів і типами поразки нервового волокна. Вивчено динаміку імунологічних показників, рівнів про- (ФНП-, ІЛ-6) і протизапальних цитокінів (ІЛ-4) під впливом розробленої терапії. Показано ефективність застосування плазмаферезу і ІГВВ у період наростання паралічів. Запропоновано диференційовану терапію аксоно- і мієлінопатій у відновний період.

1. У результаті дисертаційного дослідження проведено теоретичне узагальнення і представлене нове рішення наукової проблеми патогенезу гострих запальних демієлінізуючих поліневропатій у дорослих та дітей. Запропоновані принципово нові підходи діагностики, лікування гострих запальних демієлінізуючих поліневропатій.

2. Гострі запальні демієлінізуючі поліневропатії характеризуються швидким наростанням (від 2 до 7 днів) периферичних парезів і обов'язковою білково-клітинною дисоціацією у лікворі. У 89,7% вони протікають у вигляді типового синдрому Гійєна-Барре. У 10,3% гострі запальні демієлінізуючі поліневропатії протікають у вигляді атипових форм: синдрому Міллера-Фішера (5,2%), гострої поліневропатії із залученням бульбарних нервів і дихальних м'язів (1,7%), ізольованого ураження лицьових нервів (1,7%), краніальної поліневропатії (1,7%).

3. Для ГЗДП у дітей і підлітків характерна наявність вираженого больового синдрому в м'язах верхніх і нижніх кінцівок на початку захворювання, що передують розвиткові паралічів; швидкий (впродовж першого тижня), а іноді й бурхливий розвиток паралічів. Домінує перевага паралічів у нижніх кінцівках із залученням проксимальних і дистальних м'язів. Також атипові варіанти ГЗДП переважають в дитячому віці.

4. Після першого тижня захворювання у спинномозковій рідині хворих спостерігається підвищення рівня білка від 0,73 до 2,3 г/л. У крові відзначається депресія Т-ланки імунітету (особливо Т-хелперів), дисбаланс гуморальної ланки з активацією виділення IgМ и зниженням IgG, високим рівнем циркулюючих імунних комплексів.

5. У період наростання паралічів відзначається достовірне збільшення вмісту ІЛ-4 (P<0,01), а також статистично суттєве його зниження після проведеної терапії (P<0,02). Рівень ІЛ-6 у сироватці крові практично не змінюється на тлі терапії і суттєво не відрізняється від норми (P>0,05). ФНП- має тенденцію до підвищення рівнів в період наростання паралічів (P>0,05) і знижується в ході лікування, досягаючи значень, нижчих за норму (P<0,05). При високих рівнях ФНП- переважає тяжкий перебіг захворювання і повільне відновлення рухових функцій.

6. При гострих запальних демієлінізуючих поліневропатіях у 45% хворих визначається мієлінопатія, для якої, за даними електронейроміографії, характерні зменшення ШРЗ по нервах більш ніж на 40% і амплітуди М-відповіді на 20%, що збігається з клінічними проявами легкого і середнього ступеня тяжкості захворювання. При тяжкому перебігу поліневропатій у 35% хворих виявляється аксонопатія, що характеризується зниженням ШРЗ до 25% і амплітуди М-відповіді до 60%. При змішаній формі (мієліно-аксонопатія) у 20% пацієнтів реєструється зменшення ШРЗ до 40% і амплітуди М-відповіді до 60%.

7. У гострому періоді запальних демієлінізуючих поліневропатій є ефективним застосування плазмаферезу 30-40 мл/кг за сеанс (4-5 сеансів) й імуноглобуліну для внутрішньовенного введення в дозі 0,4 г/кг/добу (8 мл/кг/добу) у дорослих та 0,2 г/кг/добу (4 мл/кг/добу) відповідно у дітей протягом 5 днів (на фоні стимулюючих доз дексаметазону), ацелізину – 1 г/добу, знеболюючих препаратів. При симптоматиці мієлінопатії у дорослих застосовується мільгамма 2 мл/добу, пірацетам 10-20 мл/добу, при проявах аксонопатії – нейромідин 20-40 мг/добу у поєднанні з лікувальною фізкультурою. Запропонована схема терапії дозволила досягти раннього регресу рухових і чутливих порушень, скоротити терміни стаціонарного перебування хворих на 3,2 ліжко-дні, знизити виразність залишкових явищ.

Публікації автора:

1. Ефименко М.В., Евтушенко С.К., Ефименко В.Н., Гончарова Я.А. Клинические варианты и подходы к терапии острых воспалительных демиелинизирующих полинейропатий // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, №3. – С.9-11.

Особисто дисертанту належить ідея статті, здобувач самостійно розробив алгоритм діагностики, брав участь в обстеженні хворих, провів аналіз сучасних літературних даних.

2. Ефименко М.В., Евтушенко С.К., Гончарова Я.А. Клиническая и электронейромиографическая диагностика миелинопатий и аксонопатий при острых воспалительных демиелинизирующих полиневропатиях // Український медичний альманах. – 2002. – Т.5, №6. – С.45-47.

Особисто дисертантом був проведений аналіз сучасних літературних джерел, приймав участь у розробці схеми історії хвороби та інструментальному дослідженні хворих.

3. Евтушенко С.К., Ефименко М.В., Гончарова Я.А., Ефименко В.Н. Проявления периферической вегетативной недостаточности у пациентов с острыми воспалительными демиелинизирующими полиневропатиями // Нейрофизиология. - 2003. – Т.35, №5. – С.431-436.

(Yevtushenko S.K., Yefimenko M.V., Goncharova Ya.A. Yefimenko V.N. Manifestations of Peripheral Autonomic Insufficiency in Patients Suffering from Acute Inflammatory Demyelinating neuropathies // Neurophysiology. – 2003. – Vol. 35, №5. – P.398-402).

Особисто здобувачем проведено обстеження хворих та аналіз отриманих даних.

4. Ефименко М.В., Евтушенко С.К., Ефименко В.Н. Современная иммунотерапия острых воспалительных демиелинизирующих полиневропатий: теоретические основы и опыт применения иммуноглобулинов для внутривенного введения // Імунологія та алергологія. – 2004. – №1. – С.32-37.

Особисто дисертантом проведений аналіз сучасних літературних джерел за проблемою, розроблено схеми терапії, проаналізовано її ефективність, оброблено отримані дані та оформлено публікацію.

5. Евтушенко С.К., Ефименко М.В., Ефименко В.Н. Клинико-инструментальные проявления периферической вегетативной недостаточности у больных острыми воспалительными демиелинизирующими полиневропатиями // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2003. – Т.12, №1 (приложение). – С.61-62.

Особисто здобувачем проведено підбір і обстеження хворих, аналіз отриманих даних та оформлення роботи.

6. Евтушенко С.К., Ефименко М.В., Ефименко В.Н. Рациональная иммунотерапия острых воспалительных демиелинизирующих полиневропатий // Імунологія та алергологія. – 2003. - №1. – С.44-45.

Особисто дисертантом виконаний аналіз сучасних літературних джерел за проблемою, розроблено схеми терапії, проаналізовано її ефективність.

7. Ефименко М.В., Евтушенко С.К., Ефименко В.Н. Клинические аспекты хронических воспалительных демиелинизирующих полиневропатий // Нейроиммунология. – 2003. – Т.1, №2. – С.52.

Дисертант особисто проводив зіставлення даних клінічного та інструментального обстеження хворих.

8. Деревянко И.Н., Евтушенко С.К., Гончарова Я.А., Гражданов Н.П., Ефименко М.В., Ковалева А.В. Хроническая воспалительная демиелинизирующая полинейропатия как проявление первичного нейро-СПИДа // Неординарные (раритетные) синдромы и заболевания нервной системы у детей и взрослых (Материалы международной научно-практической конференции. Под редакцией профессора Евтушенко С.К.). – Донецк - Святогорск. – 2003. – С.282-285.

Особисто дисертантом проведено обстеження хворого та оформлення роботи.

9. Евтушенко С.К., Голубева И.Н., Ефименко М.В., Прохорова Л.М., Силенко Л.З. Случай тяжелой формы синдрома Гийена-Барре-Ландри с длительной ИВЛ и применением высоких доз иммуноглобулина для внутривенного введения // Неординарные (раритетные) синдромы и заболевания нервной системы у детей и взрослых (Материалы международной научно-практической конференции. Под редакцией профессора Евтушенко С.К.). – Донецк - Святогорск. – 2003. – С.285-287.

Дисертант брав участь в обстеженні і лікуванні хворого, оформляв публікацію.

10. Евтушенко С.К., Силенко Л.З., Голубева И.Н., Ефименко М.В., Евтушенко О.С., Лисовский Е.В., Прохорова Л.М. Нейромидин в терапии демиелинизирующих и аксональных полиневропатий у детей // Неординарные (раритетные) синдромы и заболевания нервной системы у детей и взрослых (Материалы международной научно-практической конференции. Под редакцией профессора Евтушенко С.К.). – Донецк - Святогорск. – 2003. – С.331-334.

Особисто здобувачем був проведений аналіз сучасних літературних даних, автор надав матеріали особистих спостережень.

11. Ефименко М.В., Евтушенко С.К., Ефименко В.Н. Синдром Миллера-Фишера: описание двух случаев // Неординарные (раритетные) синдромы и заболевания нервной системы у детей и взрослых (Материалы международной научно-практической конференции. Под редакцией профессора Евтушенко С.К.). – Донецк - Святогорск. – 2003. – С.293-295.

Особисто дисертантом був здійснений підбір хворих, брав участь в інструментальному обстеженні, лікуванні хворих, оформляв публікацію.

12. Мурадян И.Э., Ефименко М.В., Симонян В.А., Евтушенко С.К. Хроническая прогрессирующая полиневропатия как проявление недостаточности функции яичников у молодых женщин (синдром POEMS) // Неординарные (раритетные) синдромы и заболевания нервной системы у детей и взрослых (Материалы международной научно-практической конференции. Под редакцией профессора Евтушенко С.К.). – Донецк - Святогорск. – 2003. – С.307-310.

Дисертант приймав участь в клінічному та інструментальному обстеженні хворих, оформленні роботи.

13. Ефименко М.В. Клинические варианты полиневропатий у детей // 2 Международный медицинский конгресс студентов и молодых ученых: Тез. докл. - Тернополь, 1998. - С.153.

14. Ефименко М.В, Евтушенко С.К., Ефименко В.Н., Зяблицев С.В. Роль цитокинов и других показателей иммунитета в течении острых воспалительных демиелинизирующих полиневропатий // Нейроиммунология. – 2004. – Т.II, №2. – С.40.

Здобувач проводив підбір матеріалу дослідження, аналіз результатів.