Анотація до роботи:

Троц А.С. Динаміка самовдосконалення майбутнього офіцера у вищому військовому навчальному закладі. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 — педагогічна та вікова психологія.—Одеський національний університет ім. І.І.Мечнікова, Одеса, 2003.

Дисертація присвячена розробці та обґрунтуванню підвищення якості підготовки майбутнього офіцера у вищому військовому навчальному закладі. На основі експериментальних досліджень залежності рівня навчально-пізнавальної активності від орієнтації курсантів на особистісне зростання поетапно, від курсу до курсу, показані можливості самовдосконалення майбутнього офіцера у період підготовки у ВВНЗ. Запропонована психолого-педагогічна технологія підвищення рівня саморегуляції майбутніх офіцерів у ВВНЗ на основі провідної ролі особистісної активності курсантів.

1. Ефективність підготовки майбутніх офіцерів зростає в умовах поетапного фокусування в свідомості перспективних можливостей досягнення професійного еталону.

2. Цілеспрямована, керована психолого-педагогічна технологія дозволяє значно конкретизувати покурсові завдання курсантів у власному вдосконаленні при підготовці майбутнього офіцера.

3. Важливою складовою зворотнього зв`язку є смислові конструкти курсантів, зміна яких свідчить про зміни в системі орієнтацій особистості, її цілях, мотивах, а загалом і спрямованості майбутнього офіцера на розвиток у себе відповідних якостей особистості згідно з заданим еталоном.

4. Виховання майбутнього офіцера стає більш продуктивним через застосування випередженого відображення — моделі потрібного майбутнього, що вводиться у внутрішній світ курсанта. Виконання навчальних завдань є засобом виховання певних особистісних якостей і вольового самоконструювання майбутнього офіцера.

5. Всі психолого-педагогічні впливи для самовдосконалення у процесі підготовки майбутніх офіцерів мають бути спрямовані на підсилення специфіки кільця: командир впливає на курсанта через моделювання у його свідомості наступного етапу досягнення професійного та рольового еталону, через канали зворотнього зв`язку (психомалюнок, тест Келлі, психологічні особливості поведінки при виконанні навчальних завдань, зокрема) командир отримує інформацію про зміни у психіці курсанта і обирає відповідно до отриманих результатів тактику власної поведінки, яка скеровує активність курсанта.

6. В поетапному фокусуванні випереджувального образу курсант орієнтується на досягнення моделі особистості майбутнього офіцера у сукупності необхідних особистісних якостей.

7. Проведене дослідження не претендує на повноту і всебічність аналізу психологічних шляхів оптимізації шляхів виховання майбутніх офіцерів у педагогічному процесі ВВНЗ. Одержані результати можуть бути основою для дослідження в області військового виховання, посилення авторитету військової професії у суспільстві, а також для розроблення навчального курсу "Психологічні механізми виховання в армії як фактор її відтворення на споконвічних цінностях української духовності".

8. Перспективу подальших досліджень автор бачить у порівняльному динамічному вивченні психологічних особливостей виконання навчальних завдань курсантами, що вступили до ВВНЗ на базі середньої школи, і курсантами, що вступили до ВВНЗ після служби в армії, а також дослідження спадкоємності у взаємодії викладачів і командирів у формуванні в курсантів позитивного ставлення до навчальної діяльності, передумовою якого є особистісне зростання у період підготовки курсантів у ВВНЗ.

Публікації автора:

1.Троц А.С. Особливості організації педагогічного процесу у військовому ВНЗ // Наука і освіта,1997. — №1. — С.34-37.

2.Троц А.С. Психологічні особливості майбутнього офіцера у вищій школі// Вісник Одеського інституту внутрішніх справ, 1998. —№1. — С.163-166.

3.Троц А.С. Особистісний розвиток курсантів як детермінанта підготовки спеціалістів у військовому ВНЗ // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. Одеса, 1998.—№2.— С.131-134.

4.Троц А.С. Корекція цілей і мотивів особистості в навчально-виховному процесі ВНЗ// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Современное состояние и перспективы развития гуманитарных наук" /Социология, социальная психология, менеджмент. — Одесса: ОПУ, 1997. — С.110-111.

5.Троц А.С., Снігур Л.А., Іваненко А.В. Про розвиток особистості майбутнього професіонала // Наукові праці Одеської державної академії харчових технологій. Вип.17. — Одеса:ОДАХТ, 1997. — С.318-325.

6.Троц А.С. Про інтегративне значення предметів соціально-гуманітарного циклу у підготовці спеціаліста у військовому ВНЗ// Психологічна освіта в системі вищої школи. Збірник статей за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Одеса: ОДПУ, 1997.— С.161-164.

7.Троц А.С. Деякі визначальні чинники підготовки керівних кадрів Української армії у ВВНЗ //Матеріали Звітної наукової конференції ДАККО 5-6 березня 1997 року. — К.: ДАККО, 1998.—С.97-102.

8.Троц А.С. Особистість викладача як пріоритет в аксеологічному підході до педагогічного процесу у вищому навчальному закладі освіти// Наука і освіта, 2001. - № 2-3. - С. 77-78.

9.Троц А.С. Характеристика рівнів самореалізації курсантів у зв`язку з їх навчально-пізнавальною активністю //Актуальні проблеми психології. Том1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. — К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України,2001.—С.88-91.

10.Троц А.С. Активні методи психологічної підготовки управлінців ланки вищої школи// Проблеми розвитку педагогіки вищої школи у 21 столітті.—Т.2.—Одеса: ОЮІ УВС,2002.— С.14-15.