До динамічних процесів у мові американської публіцистики відноситься поява новотворів, активізація лексико-семантичних і фразеологічних засобів, семантична трансформація, термінологізація, детермінологізація та транстермінологізація. Лексичний склад мови американської публіцистики активно поповнюється за рахунок нових номінативних одиниць, численний корпус яких свідчить про їх комунікативно-прагматичну цінність і дериваційний потенціал. Використання новотворів зумовлено, з одного боку, дією закону економії мовних зусиль, постійною потребою у використанні виразніших засобів вираження, а з іншого боку, різким прискоренням темпу сучасного життя. У структурному плані зазначені вище явища знаходять своє вираження в процесах семантичної конденсації та універбації. Іншим внутрішнім стимулом словникового збагачення мови є тенденція до регулярності внутрішньомовних відношень, яка у формальному плані виражається в намаганні мовців використовувати простіші форми, скорочуючи складні найменування. Новотвори відображають динаміку функціональних змін в американському варіанті сучасної англійської мови, оскільки відповідають комунікативним потребам, зокрема, заповнюють семантичні лакуни, мають мовні переваги над відомими способами номінації й позитивно сприймаються суспільством. Дослідження змін у мові сучасної американської публіцистики дозволило встановити, що виявлені лексичні одиниці є гнучкими у функціональному аспекті, оскільки спричинені раціональним та економним використанням внутрішніх ресурсів мови для номінації нових об’єктів або явищ дійсності. Здатність лексичних одиниць пристосовуватися до потреб комунікації зумовлена тим впливом, якого адресант намагається досягнути стосовно адресата. Мовна релевантність новотворів викликана потребою у швидкій передачі та сприйнятті інформації. Нові лексичні одиниці є виразовими засобами мовлення, результатом вживання яких є те, що вони притягують і затримують увагу читачів. Яскравими прикладами динаміки у сфері лексичної семантики є метафори, оскільки вони відображають базові схеми концептуалізації навколишнього світу, внаслідок чого формуються нові концепти. Концептуальна метафора виступає підґрунтям функціональних змін у мові американських публіцистичних текстів. Аналіз динаміки функціональних змін розкриває потенціал дериваційного механізму мови. Конверсія, суфіксація, утворення слів за допомогою афіксоїдів, термінологізація, транстермінологізація, детермінологізація та синтаксичне словоскладання є процесами словотворення, які ґрунтуються на функціональній переорієнтації. Публіцистичні тексти є тим середовищем, у якому активно проходять процеси термінологізації та детермінологізації, які приводять до поповнення словникового складу мови. Зміна семантичної ємності термінів супроводжується змінами їх функціональних особливостей. Семантичні зміни в процесі словотворення сучасної англійської мови мають регулярний, системний характер. Утворення нових лексико-семантичних варіантів відбувається здебільшого у зв’язку з функціональною мобільністю мовних одиниць, переходом із однієї терміносистеми в іншу. Транстермінологізація та детермінологізація супроводжуються розширенням словникового складу мови, підвищенням освітнього рівня читачів. Зазначені вище процеси свідчать про активне поповнення американського варіанта сучасної англійської мови термінами. Кількість термінів у повсякденному вжитку зростає, оскільки вони заповнюють існуючі лакуни та відповідають потребам комунікації. Оновлення та поповнення лексичного інвентарю мови американської публіцистики за рахунок нових лексико-семантичних і фразеологічних утворень визначається суспільною значущістю денотата й потребами комунікації. Здійснений аналіз лексики дозволив виявити основні моделі формування лексичних і семантичних новотворів у мові сучасної американської публіцистики, описати їх у вигляді структурних моделей. Продуктивними є такі моделі: v+er>n, n+ize>v, n+ist>n, n+аtion>n, adj.+ism>n. Суфіксально-префіксальне словотворення є складним номінативним процесом, в якому продовжують активно діяти продуктивні суфікси: -er; -ism; -аtion, які зустрічаються відповідно у 35%, 23,5% і 19% новотворів. У мові публіцистичних текстів відбувається аналогічне словотворення, зумовлене мовною тенденцією до стандартизації. Найпродуктивнішими серед способів словотворення є синтаксичне словоскладання (30,4%), поява семантичних новотворів (26%), афіксація (17%) та детермінологізація (25,1%). Кожна конкретна формальна операція (афіксація, конверсія та інші) виражає певний морфологічний процес і виконує певну семантичну або ономасіологічну функцію. Продовжується процес утворення нових словотвірних моделей і елементів, перетворення в афіксальні морфеми частин слів за зразком існуючих одиниць. Для нової лексики в мові американської публіцистики характерне зростання активності у словотворенні напівафіксів, що є свідченням тенденції до морфемізації вільних форм. Спостерігається залежність нових похідних одиниць від суб’єкта висловлення, від змісту та мети, які мовець ставить перед собою в ході комунікації, що приводить до розвитку нових значень, появи новотворів. Однією з типових рис динаміки функціональних змін виступає перехід слів із однієї частини мови в іншу, внаслідок чого змінюються семантичні, морфологічні та синтаксичні властивості слів. Зміна семантичної структури слова виникає внаслідок суперечності між потребою в номінації й існуючим лексичним потенціалом, між досягненнями в пізнанні навколишнього світу й обмеженістю лексичної системи. |
