У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні технології допомоги при гіпоксичних станах у перинатальній медицині шляхом розробки нових підходів до комплексної оцінки та диференційованої терапії розладів гомеостазу ФСМПП з метою зниження перинатальної захворюваності і смертності. 1. Однією з причин високих показників перинатальної смертності (60) при розладах стану ФСМПП є похибки у проведенні оцінки умов життєдіяльності плода, несвоєчасна діагностика прогресування фетального дистресу або необґрунтована активізація акушерської тактики. 2. При розладах стану ФСМПП особливу діагностично-прогностичну цінність має визначення таких біопараметрів, як варіабельність ЧСС, кількість ГР і ДР плода, ІАР, ІСО в МА, СА, АП та СМА. 3. Бальна оцінка біофізичного профілю ФСМПП з урахуванням основних доплерометричних, ехографічних та кардіотахографічних показників дозволяє виключити імовірність домінуючого впливу одного показника на загальну уяву про умови життєдіяльності плода, надає максимально об’єктивну інформацію про перебіг пренатального періоду. 4. У разі наявності компенсованого дистресу плода, підвищення ІСО в МА та СА на 20-25% при терміні гестації до 34 тижнів, виправдане консервативно-вичікувальне ведення вагітності з проведенням моніторингу стану ФСМПП. Вказане підвищення опору кровоплину у басейні МА у даного контингенту вагітних може бути функціональним та минучим, оскільки пов’язане із сповільненням гестаційної трансформації СА. 5. При загрозі гіпоксичного ураження плода спостерігається підвищення ІСО в АП та МА на 35-45%. Проведення доплерометричного дослідження особливостей гемодинамічної відповіді на інгаляцію -адреноміметика (сальбутамола) дозволяє визначити резервні можливості кровообігу у ФСМПП. 6. Позитивний вплив на МПК при збільшенні ІСО в МА та СА має застосування дезагреганту аспірину, токолітика гініпралу, блокатора кальцієвих каналів верапамілу та венотоніка флебодіа 600. При порушенні ППК (збільшення ІСО в АП і Ао) доцільно використовувати антигіпоксант мілдронат та активатор тканинного обміну солкосерил. 7. Суттєвим фактором ризику виникнення патологічного перебігу підготовчого періоду до пологів та аномалій родової діяльності є розлади МПК, зниження діастолічної швидкості кровоплину у МА та СА. 8. Здійснення моніторингу основних біопараметрів біофізичного профілю ФСМПП дозволяє отримати об’єктивну інформацію про умови життєдіяльності плода, провести диференційовану терапію, обрати оптимальний час та тактику розродження, забезпечити зниження перинатальної захворюваності і смертності. |