Кутовий Ігор Олександрович. Диференційоване нейрохірургічне лікування торсійної дистонії та змішаних форм гіперкінезів : Дис... канд. наук: 14.01.05 - 2008.
Анотація до роботи:
Кутовий І.О. «Диференційоване нейрохірургічне лікування торсійної дистонії та змішаних форм гіперкінезів». — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.05 — нейрохірургія. ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», Київ, 2008.
Дисертація присвячена проблемі діагностики та хірургічного лікування хворих на торсійну дистонію та змішані форми гіперкінезів.
Дослідження базується на спостереженні та лікуванні 108 хворих на торсійну дистонію та змішані форми гіперкінезів, які перебували на лікуванні в клініках ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» та ХНМУ МОЗ України протягом 1991–2006 рр. Стереотаксичні втручання виконано 55 (50,93%) чоловікам і 53 (49,07%) жінкам. Середній вік хворих склав 34,72±1,3 роки. З локальною формою торсійної дистонії проліковано 42 (56,76%), з генералізованою — 32 (43,24%) пацієнтів. Проведено 149 стереотаксичних операцій і 34 втручання на периферичних нервах і м'язах. У 63 (58,33%) хворих нейрохірургічне лікування завершилося проведенням однієї операції, а 45 (41,67%) хворих потребували повторного оперативного втручання. Всього було виконано 149 стереотаксичних втручань, з них: 123 (82,55%) — деструктивних (кріодеструкція) і 22 (14,76%) — недеструктивних (електропалідостимуляція).
Аналіз результатів лікування хворих з екстрапірамідними розладами показав, що в найближчому післяопераційному періоді покращення відмічене у 78,71% (ТД — 85,13%, ЗФГ — 64,71%) випадків, у віддаленому періоді (до 1 року) — у 74,53% (ТД — 80,56%, ЗФГ — 61,76%). Зменшення частки позитивних результатів через 2 роки до 56,95% (ТД — 62,74%, ЗФГ — 42,86%) свідчить про прогресування захворювання та необхідність виконання повторних оперативних втручань.
Використання методу довгострокової електропалідостимуляції у хворих з екстрапірамідними розладами дозволило збільшити частку позитивних результатів лікування до 88,89% (ТД — 90%, ЗФГ — 87,5%). Це свідчить про високу ефективність методу стереотаксичної електростимуляції підкіркових структур і хорошу переносимість її хворими. Інтраопераційний КТ- і ЕСКГ-моніторинг дозволив уникнути можливих ускладнень.
У дисертації представлене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі диференційованого лікування хворих з торсійною дистонією та змішаними формами гіперкінезів з використанням нового мінімально інвазивного методу стереотаксичної керованої дозованої кріодеструкції глибинних структур головного мозку і палідостимуляції під інтраопераційним контролем комп'ютерної томографії, електроміографії, електроенцефалографії та субкортикографії.
Основними показаннями до виконання стереотаксичних операцій при торсійній дистонії та змішаних формах гіперкінезів є неефективність консервативних методів лікування, прогресування захворювання, ступінь вираженості рухових порушень, форма гіперкінезу.
Удосконалення діагностичного комплексу за рахунок застосування сучасних методів нейровізуалізації (КТ, МРТ) та електрофізіологічних досліджень (КЕЕГ, ЕМГ) при торсійній дистонії та змішаних формах гіперкінезів забезпечило об’єктивізацію органічних та функціональних порушень функції головного мозку та обґрунтування диференційованого вибору виду хірургічного втручання.
Застосування розробленого нами методу стереотаксичної керованої дозованої кріодеструкції глибинних структур головного мозку і палідостимуляції під інтраопераційним контролем комп'ютерної томографії, електроміографії, електроенцефалографії та субкортикографії дозволило підвищити ефективність операцій, знизити кількість ускладнень і підвищити якість життя хворих з торсійною дистонією і змішаними формами гіперкінезів.
При торсійній дистонії на ранніх етапах (до 1 року) розвитку захворювання при проведенні стереотаксичних операцій з застосуванням хронічної електропалідостимуляції отримані позитивні результати в 90% випадків; при тривалості захворювання від 1 до 5 років найбільш ефективним методом (у 80,64% хворих) є розширена сагітальна кріоталамотомія.
При змішаних формах гіперкінезів найбільш ефективними були такі види кріодеструкції: при атетозно-хореїтичній формі — розширена сагітальна кріоталамотомія; при атетозно-міоклонічній та атетозно-торсійно-дистонічній — розширена сагітальна кріоталамотомія в поєднанні з електропалідостимуляцією; при комбінованій — розширена сагітальна кріоталамотомія в поєднанні з палідотомією та дентатотомією.
При змішаних формах гіперкінезів з руховими розладами III і IV ступеня найбільш ефективними були двобічні деструктивні операції на глибинних структурах мозку, що дозволило покращити результати лікування у вигляді зменшення ступеня міоклонічних, дистонічних, хореїтичних і атетозних порушень.
Застосування розробленого диференційованого підходу у виборі методу стереотаксичного втручання дозволило покращити результати лікування у хворих зі змішаними формами гіперкінезів у 64,71% випадків, з торсійною дистонією — у 85,13%.
Аналіз катамнестичних даних в строки до 2 років свідчить, що стабільне усунення симптомів захворювання відмічене у 62,74% хворих з торсійною дистонією та у 42,86% — зі змішаними формами гіперкінезів.
Застосування диференційованого підходу з використанням розробленого стереотаксичного методу кріодеструкції в поєднанні з електропалідостимуляцією під інтраопераційним контролем комп’ютерної томографії дозволило знизити летальність при торсійній дистонії до 2,7% і уникнути летальних випадків при змішаних формах гіперкінезів.
Практичні рекомендації
Хворі з ознаками екстрапірамідної патології потребують ретельного обстеження з метою визначення характеру захворювання та доцільності виконання стереотаксичного оперативного втручання.
Наявність у хворого торсійної дистонії з тривалістю захворювання до одного року, що не піддається корекції консервативними методами, є показанням для проведення імплантації електрода чи електродів з подальшою хронічною електропалідостимуляцією.
Для хворих з торсійною дистонією та більш тривалим анамнезом захворювання (від 1 до 5 років) найбільш ефективним методом нейрохірургічного лікування є розширена однобічна сагітальна кріоталамотомія.
На пізніх етапах захворювання (від 5 до 10 років) хворим з торсійною дистонією особливо при генералізованій формі показане проведення двобічних стереотаксичних операцій (розширена сагітальна кріоталамотомія в поєднанні з електропалідостимуляцією або дентатотомією).
Хворим зі змішаними формами гіперкінезів в залежності від клінічної форми захворювання показане проведення таких стереотаксичних втручань: при атетозно-хореїтичній формі — розширеної сагітальної кріоталамотомії; при атетозно-міоклонічній та атетозно-торсійно-дистонічній формах — розширеної сагітальної кріоталамотомії в поєднанні з електропалідостимуляцією; при комбінованій формі — розширеної сагітальної кріоталамотомії в поєднанні з палідотомією та дентатотомією.
Публікації автора:
Кутовой И. А. Хирургическое лечение экстрапирамидных нарушений у больных с сосудистой патологией головного мозга / И. А. Кутовой // Медицина сегодня и завтра. — 1997. — №2. — С. 133—134.
Кутовой И. А. Хирургическое лечение экстрапирамидных нарушений при цереброваскулярной патологии / И. А. Кутовой // Експериментальна і клінічна медицина. — 1999. — №1. — С. 37—39.
Компьютерно-стереотаксическое лечение экстрапирамидного гиперкинеза / Сипитый В. И., Кутовой И. А., Петренко А. Ю., Генкин А. В. // Укр. нейрохірург. журн. — 2005. — №1. — С. 27—33.
(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні клінічних спостережень, збиранні, систематизації та аналізу матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).
Опыт проведения стереотаксических расчетов c использованием интраоперационной компьютерной томографии / Сипитый В. И., Пятикоп В. А., Кутовой И. А., Аврунин О. Г. // Укр. нейрохірург. журн. — 2006. — №3. — С. 58—62.
(Особистий внесок дисертанта полягає в збиранні, систематизації та аналізу матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).
Особенности стереотаксических вмешательств в лечении больных паркинсонизмом, страдающих гипертонической болезнью / В. И. Сипитый, В.А. Пятикоп, И.А. Кутовой [и др.] // Укр. вісник психоневрології. — 2002. — Т.10, вип.2 (31). — [Матеріали ІІ Нац. Конгресу неврологів, психіатрів та наркологів України (Харків, 11–14 черв. 2002 р.)]. — С. 231—232.
(Особистий внесок дисертанта полягає в збиранні, систематизації та аналізу матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).
Комплексная неотложная нейрохирургическая помощь больным с сочетанной черепно-лицевой травмой / Сипитый В. И, Рузин Г. П., Бабалян Ю.А. [и др.] // Укр. нейрохірург. журн. — 2005. — №3. — С. 22—23.
(Особистий внесок дисертанта полягає в збиранні, систематизації та аналізу матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).
Применение новых технологий в Харьковском межобластном нейрохирургическом центре / Сипитый В. И., Березка Н. И., Пятикоп В. А. [и др.] // Укр. нейрохірург. журн. — 2006. — №1. [Матеріали Конф. нейрохірургів України „Нові технології в нейрохірургії” 26–28 квітня 2006 р., м. Ужгород]. — С. 90.
(Особистий внесок дисертанта полягає в збиранні, систематизації та аналізу матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).
Экспериментальное обоснование применения стволовых эмбриональных клеток в лечении больных с экстрапирамидными гиперкинезами / В. И. Сипитый, И. А. Кутовой, Т. В. Ганулич, А. Ю. Петренко // Проблемы криобиологии. — 2005. — Т.15, №3. — С. 367—371.
(Особистий внесок дисертанта полягає в збиранні, систематизації та аналізу матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).
Пат. 31571 А Україна, МПК А61В19/00. Спосіб визначення зони нейрохірургічного втручання при захворюваннях екстрапірамідної нервової системи / Масловський С. Ю., П’ятикоп В. О., Кутовий І. О. та ін.; заявник та патентовласник Харківський нац. ун-т радіоелектроніки. — №98095110; заявл. 29.09.98; опубл. 15.12.00, Бюл. №7-II.
(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку, написанні патенту, участі у формуванні формули винаходу).
Пат. №34855 А, Україна, МПК А61В19/00. Апарат для стереотаксичних операцій на глибинних структурах головного мозку / Сіпітий В. І., П’ятикоп В. О., Кутовий І. О. та ін.; заявник та патентовласник Харківський нац. ун-т радіоелектроніки. — №99074008; заявл. 13.07.99; опубл. 15.03.01, Бюл. №2.
(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку, написанні патенту, участі у формуванні формули винаходу).
Пат. №37930 А, Україна, МПК А61В17/00. Стереотаксичний апарат / Сіпітий В. І., П’ятикоп В. О., Кутовий І. О. та ін.; заявник та патентовласник Харківський нац. ун-т радіоелектроніки. — №2000052554; заявл. 04.05.00; опубл. 15.05.01, Бюл. №4.
(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку, написанні патенту, участі у формуванні формули винаходу).
Пат. №40336 А, Україна, МПК А61В19/00. Спосіб хірургічного лікування екстрапірамідних гіперкінезів у хворих із церебросудинною патологією / Сіпітий В. І., П’ятикоп В. О., Кутовий І. О. та ін.; заявник та патентовласник — Харківський держ. мед. ун-т. — №2000127175; заявл. 13.12.00; опубл. 16.07.01, Бюл. №6.
(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку, написанні патенту, участі у формуванні формули винаходу).
