Анотація до роботи:

1. Огорєлкова Л. Специфіка занять по адаптивному фізичному вихованню з сліпими та слабкозорими школярами // Молода спортивна наука України: Зб. наук ст. – Львів, 2001. – Т. 2. – Вип. 5. – С. 252-254.

2. Огорєлкова Л. Особливості адаптивного фізичного виховання сліпих та слабкозорих дітей молодшого шкільного віку з урахуванням рівня фізичного стану // Молода спортивна наука України: Зб. наук. ст. – Львів, 2002. – Т. 2. – Вип. 6. – С. 473-477.

3. Огорєлкова Л. Загальні та індивідуальні особливості керування процесом фізичного виховання дітей-інвалідів по зору // Молода спортивна наука України: Зб. наук. ст. – Львів, 2003. – Т. 2. – Вип. 7. – С.370-372.

4. Єракова Л. Розвиток рухових якостей школярів інвалідів в залежності від ступеня втрати зору // Молода спортивна наука України: Зб. наук. ст. – Львів, 2004. – Т. 2. – Вип. 8. – С. 350-353.

5. Єракова Любов. Диференційований підхід до навчання рухових дій на уроках фізичної культури в спеціалізованій школі-інтернаті для дітей з вадами зору // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2005. – № 1. – С. 71-73.

6. Єракова Любов. Диференційоване фізичне виховання сліпих та слабкозорих школярів // Молода спортивна наука України: Зб. наук. ст. – Львів, 2005. – Вип. 9. – Т.2. – С. 137-142.

7. Давиденко Е.В., Огорелкова Л.А. Особенности физической адаптации школьников-инвалидов по зрению // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фіз. виховання і спорту: Зб. наук. праць // За ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХІІІ, 2001. – №16. – С.57-60.

8. Кривчикова Е., Огорелкова Л. Анализ состояния и перспективы развития физкультурно-оздоровительной и спортивной работы с инвалидами в Украине // IV Міжнародний науковий конгрес: Тези доповідей. – К., 2000. – С. 606.

9. Давиденко Е.В., Огорелкова Л.А. Особенности управления процессом обучения двигательным действиям детей-инвалидов по зрению // I Международный научный конгресс «Спорт и здоровье»: Тез. докладов. – СПб, 2003. – Т.2. – с. 105-106.

АНОТАЦІЇ

Єракова Любов Анатоліївна. Диференційоване фізичне виховання сліпих та слабкозорих дітей в умовах спеціалізованого інтернату. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за фахом 24.00.02 – Фізичне виховання, фізична культура різних груп населення. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2005.

Автором розширено і доповнено дані про стан здоров'я сліпих та слабкозорих школярів на основі аналізу і систематизації відомих на теперішній час емпіричних даних про фізичний стан цього контингенту населення України. На основі отриманих даних, було модифіковано методику початкового етапу навчання руховим діям сліпих і слабкозорих дітей з урахуванням ступеня втрати зору і запропоновано метод соціалізації слабкозорих школярів із залученням їх до управління навчальним процесом тотально сліпих однокласників на уроках фізичного виховання. Одним з головних результатів дослідження є впровадження в навчальний процес спеціалізованого інтернату адаптовані сучасні технології фітнесу з урахуванням оздоровчої ефективності і мотивації до занять фізичними вправами. Також, адаптовано деякі тести для оцінки фізичної підготовленості сліпих і слабкозорих школярів.

1. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури показав, що в адаптивній фізичній культурі спостерігається деяка обмеженість уявлень про процес фізичного виховання інвалідів і його приватні аспекти. Представлені дані з проблеми адаптивного фізичного виховання дітей відображають лише загальні закономірності в методичних підходах до основних напрямів фізичного виховання – до навчання руховим діям і до розвитку рухових якостей. У зв'язку з цим актуальними стають питання диференціації засобів і методів фізичної культури в реальних умовах навчання школярів у спеціалізованих інтернатах, де передбачена спільна участь в уроках тотально сліпих і слабкозорих дітей зі ступенем втрати зору до 0,05.

2. Аналіз медичних карт показав, що у обстеженого контингенту дітей порушення постави (60%), сформований сколіоз (15%) і плоскостопість (80%), зустрічаються частіше, ніж у дітей, які не мають патологій зору, що пов'язано зі значним дефіцитом рухової активності через патологію зорового аналізатора. Серед слабкозорих таких відхилень у фізичному розвитку значно більше, ніж серед сліпих, що є наслідком використання залишків зору і змушеного прийняття неправильних статичних поз і рухів у повсякденному житті.

3. Аналіз стану захворюваності свідчить про наявність більш частих і тривалих за термінами гострих респіраторних захворювань серед сліпих і слабкозорих школярів порівняно з однолітками, які не мають патологій зору. У більш 30% учнів спеціалізованого інтернату діагностовано захворювання серцево-судинної і дихальної систем (аритмія, тахікардія, пролапс мітрального клапану, хронічні тонзиліти, риніти тощо), причому 19,27% з цієї кількості складають сліпі школярі.

4. Значення функціональних показників серцево-судинної і дихальної систем (ЧСС, АТ, ЖЄЛ тощо) сліпих і слабкозорих школярів, які навчаються в спеціалізованому інтернаті, відповідають віково-статевим нормативам, представленим у спеціальній літературі для дітей, які не мають захворювань зору (крім тих школярів, у яких діагностовано захворювання серцево-судинної і дихальної систем). Оцінка фізичної працездатності за результатами проби Руф’є дозволила виділити такі групи школярів: з добрим рівнем працездатності 12,84%; із середнім - 48,62%; із задовільним - 22,94%; з поганим - 15,60%.

5. Методика оцінки фізичної підготовленості сліпих і слабкозорих школярів на підґрунті результатів у тестах, запропонованих фахівцями для учнів спеціалізованих інтернатів вимагає корекції:

змісту комплексу тестів, тому що в деяких з них не враховані особливості контингенту і необґрунтована інформативність самого тесту для оцінки конкретної рухової здатності (для оцінки силових здібностей – кидки м'яча в ціль і стрибок у довжину з місця);

нормативів оцінки результатів у тестах, бо не враховані закономірності вікового розвитку дитячого організму (нахил уперед сидячи). Нормативи деяких тестів повинні розрізнятися для сліпих і слабкозорих школярів.

6. Розроблено модифікацію змісту початкового періоду навчання руховим діям з урахуванням особливостей контингенту. Створюючи уявлення про нову рухову дію у тотально сліпих рекомендується наголошувати на очікувані м'язові відчуття, здатність відтворювати окремі характеристики фізичних вправ, уявляти і сприймати дію в цілому.

Для слабкозорих школярів із прогресуючою патологією зору чуттєва і рухова інформація, що зберігається в їхній пам'яті, дозволяє швидше засвоювати нові рухи, тому в процесі навчання руховим діям тотально сліпих дітей запропоновано використовувати в якості помічників учителя фізичної культури слабкозорих однокласників (активно-пасивний метод виконання).

7. Рівень розвитку рухових якостей школярів з різними формами патології зору залежить від ступеня і термінів втрати зору; динаміки ступеня зорових відчуттів; соціальної занедбаності окремих дітей. Використання у процесі розвитку рухових якостей адекватних даному контингенту прийомів і різноманітних елементів фітнес-технологій дозволило підвищити рівень фізичної підготовленості сліпих і слабкозорих школярів, про що свідчить позитивна динаміка в розвитку сили м'язів черевного пресу (на 14,87% у слабкозорих і 27,63% у сліпих), загальної витривалості (на 22,63% у слабкозорих і 19,67% у сліпих).

8. Ефективність розроблених методичних прийомів навчання руховим діям і розвитку рухових якостей з урахуванням специфіки патології зорового аналізатора підтверджена в перетворюючому експерименті позитивною динамікою значень параметрів функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем, фізичної підготовленості, фізичної працездатності і захворюваності вибірки дітей, яку було обстежено, з патологією зору:

значення частоти серцевих скорочень у стані спокою у дітей молодшого шкільного віку знизились на 12,35%, середнього – на 10,22%, старшого – на 7,56%;

покращилися результати у прояві рухових якостей і фізичної працездатності (р<0,05) у всіх періодах шкільного віку, як у сліпих, так і в слабкозорих дітей;

знизилась захворюваність на гострі респіраторні захворювання (р<0,05), в основному за рахунок тривалості термінів постільного режиму, з 4,78 до 3,54 днів;

скоротилися терміни опанування новими руховими уміннями і навичками, особливо серед тотально сліпих дітей.

9. Перспективність подальших досліджень у даному напрямку полягає в поглибленому вивченні методичних підходів до удосконалення відчуттів просторових характеристик рухових дій і координаційних здібностей сліпих і слабкозорих дітей для адаптації до умов повсякденної життєдіяльності.