В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі – покращення репродуктивної функції у жінок, що були прооперовані з приводу трубної вагітності альтернативними методами шляхом поліпшення методів доклінічної діагностики, профілактики ускладнень та реабілітаційних заходів в післяопераційному періоді. 1. До сучасних факторів ризику виникнення трубної вагітності відносяться: пізній початок менархе - 56,4%, порушення менструальної функції - 66,2%, ранній початок статевого життя - 35%, запальні захворювання жіночої статевої сфери (гонорея - 36,62%, міко- та уреоплазма - 11,26%, хламідіоз - 25,35%, інші інфекції - 11,97%), непліддя - 48,0%, аборти в анамнезі - 57,6%, ускладнення попередніх вагітностей і пологів - 56,1%, злуковий процес через раніше перенесені оперативні втручання - 54,93%, паління - 22,0%, стресові ситуації - 64,0%. 2. При трубній вагітності відмічається достовірне (р<0,05) зниження продукції b-ХГ, b-1 глікопротеїду (СП-1), протеїду А (ПАПП-А), плацентарного лактогену, прогестерону у порівнянні з матковою вагітністю, що може служити діагностичним критерієм даної патології. 3. Сучасні клінічні і інструментальні методи обстеження та дослідження гормонів дозволяють діагностувати прогресуючу трубну вагітність в 94,0% випадків. Діагностична ефективність трансабдомінального УЗД складає 40,4%, тому цей вид дослідження може бути використаний в якості попередньої діагностики або експрес-методу. Для встановлення заключного діагнозу трубної вагітності в динаміці (в поєднанні з іншими методами) необхідно використовувати трансвагінальне ультразвукове дослідження, яке має діагностичну ефективність 74,0%. 4. Порівняльний аналіз ефективності хірургічних методів лікування хворих з трубною вагітністю, що перервалася по типу трубного аборту, показав більш сприятливі результати лапароскопічних втручань у порівняні з порожнинними оперативними втручаннями, через меншу травматизацію тканин, фактор органозбереження, зменшення утворення злук. Лапароскопічні оперативні втручання показані у випадках утрудненої діагностики трубної вагітності, встановленні причини даної патології, непошкодженого плідного яйця в будь-якому відділі труби, бажанні жінки зберегти дітородну функцію (особливо при неплідді трубного генезу і заплідненні in vitro). 5. Персистенція трофобласту при органозберігаючих оперативних втручаннях при трубній вагітності має місце у 11,1% випадків. Для профілактики даного ускладнення в післяопераційному періоді необхідно застосовувати блокатори прогестеронових рецепторів (міфепрестон). 6. Диференційоване реабілітаційне лікування трубної вагітності з урахуванням клініко-патогенетичного варіанту дозволяє відновити репродуктивну функцію у жінок з даною патологією у 45,2±7,4% випадків. |