Голубінка Юрій Ігорович. Диференціація кінематики та регіональних деформацій Антарктичної тектонічної плити за результатами супутникових вимірів : Дис... канд. наук: 05.24.01 - 2008.
Анотація до роботи:
Голубінка Ю.І. Диференціація кінематики та регіональних деформацій Антарктичної тектонічної плити за результатами супутникових вимірів
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.24.01 – геодезія, фотограмметрія та картографія.- Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2008.
Дисертацію присвячено розробленню теоретичних основ та методик диференціації кінематики тектонічних плит на складові, спричинені дією внутрішніх та зовнішніх сил, за результатами супутникових геодезичних вимірів. У дисертації виконано диференціацію кінематики Антарктичної тектонічної плити. За результатами опрацювання повторних циклів GPS-вимірів встановлено компоненти відносних деформацій земної кори для території Антарктичного півострова та розроблено геодинамічну модель тектонічного розлому, який знаходиться в даному районі.
У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та розроблено нові методики опрацювання супутникових геодезичних вимірів. На основі довготривалих GPS-вимірів із застосуванням цих методик виконано дослідження геодинаміки Антарктичної тектонічної плити та розподілу її кінематичних та деформаційних параметрів. Узагальнюючи результати цих досліджень, можна зробити такі висновки.
На основі проведеного аналізу методів дослідження рухів літосферних плит можна стверджувати, що сучасні геодезичні супутникові методи завдяки оперативності, безперервності і високій точності є визначальними для дослідження сучасної кінематики тектонічних блоків земної кори. Геофізичні та геологічні методи є ефективні у вивченні давніх тектонічних рухів, а при дослідженні сучасної кінематики літосферних плит дозволяють тільки доповнювати або інтерпретувати результати геодезичних вимірів.
Теоретично обґрунтовано та розроблено методику розрахунку зміщень перманентних GPS-станцій, викликаних дією внутрішніх та зовнішніх сил, а також диференціації їх на складові, викликані загальним рухом плити, її деформацією та ротацією, що відкриває можливості дослідження впливу дії сил різної фізичної природи на зміну кінематичних параметрів тектонічних плит.
Використовуючи розроблені методики, виконано диференціацію кінематики Антарктичної тектонічної плити за результатами спостережень шести перманентних GPS-станцій. У результаті виконаних досліджень виявлено, що дія внутрішніх сил на Антарктичну тектонічну плиту призводить до її деформації та обертання навколо фіксованого центру. Кутова швидкість обертання тектонічної плити складає W=(0,174±0,026)*10-6 за рік. Отримані результати підтверджує теорія пришвидшеного обертання внутрішнього ядра Землі порівняно з іншими її геосферами. Обертання внутрішнього ядра спричиняє обертання зовнішнього ядра, мантії та тектонічних плит, зосереджених біля полюсів обертання Землі. Крім цього, цю гіпотезу підтверджує положення полюса Ейлера, визначене за розробленою методикою, яке є максимально наближеним до південного полюса, на відміну від полюсів Ейлера, визначених за існуючими моделями глобальної кінематики тектонічних плит.
Під дією зовнішніх сил тектонічна плита зазнає виключно загального зміщення у північно-західному напрямку з швидкістю 1.9± 1,0 (мм/рік). Це пояснюється існуванням між Антарктичною та Австралійською плитами зони спредингу, яка спричиняє певний тиск на Антарктиду власне у північно-західному напрямку.
За результатами повторних GPS-спостережень, виконаних на території Антарктичного півострова і на геодинамічному полігоні архіпелагу „Аргентинські острови”, встановлено, що значення дилатації для даної території набувають значень від +9,6*10-81/рік до -1,4*10-6 1/рік та в середньому складають -1,58*10-7 1/рік, що свідчить про стискання цієї території. Різноманітність за напрямом і величиною рухів і деформацій земної кори на території Антарктичного півострова свідчить про значну диференціацію земної кори на окремі
18
геодинамічно незалежні тектонічні блоки і структури. Екстремальні зміщення та деформаційні параметри зафіксовані у районі архіпелагу «Аргентинські острови», що, викликано активністю зафіксованого тут тектонічного розлому. Аналіз векторних зміщень геодезичних пунктів вказує, що ця структура має характер класичного скиду з нахиленою поверхнею розриву та складну ступінчасту будову, утворену із чотирьох мікроблоків.
На основі аналізу результатів геодезичних супутникових вимірів, проведених на глобальному, регіональному та локальному рівнях у різних районах Антарктиди, встановлено значну диференціацію та неоднорідність рухів та деформацій земної кори. Середня та максимальна абсолютні швидкості руху мікроплит Антарктики (крім Антарктичного півострова) приблизно на 60% більші від відповідних швидкостей загального руху Антарктичної тектонічної плити. На нашу думку, мікроплити успадковують рух плити та зазнають власних переміщень, які викликані їх взаємодією та активністю тектонічних розломів. Максимальну абсолютну швидкості руху серед мікроплит має Антарктичний півострів, що свідчить про підвищену тектонічну активність даного регіону, яка підтверджується геолого-геофізичними дослідженнями.
Публікації автора:
Статті у фахових і періодичних наукових виданнях, збірниках наукових праць, матеріалів і тез міжнародних конференцій:
