Анотація до роботи:

Гвелесіані А.Г. Диференціація грошових доходів населення: сутність і механізм регулювання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і методологічних основ диференціації грошових доходів у суспільстві та розробці пропозицій щодо підвищення ефективності механізму її регулювання з метою подолання негативних соціальних наслідків, які виникають при деформації розподільних відносин. Обґрунтовано соціально-економічну сутність диференціації грошових доходів населення, вдосконалено класифікацію факторів диференціації доходів населення.

Розроблено економетричну модель для оцінки впливу макроекономічних показників на диференціацію грошових доходів населення України. Здійснено короткостроковий прогноз рівня диференціації заробітної плати. Сформульовано і обґрунтовано комплекс науково-практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення механізму регулювання диференціації грошових доходів населення, основними серед яких є: встановлення економічно- та соціально-обґрунтованого рівня мінімальної заробітної плати; встановлення прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб; контроль за повним і вчасним проведенням індексації доходів громадян; підвищення адресності соціальних виплат; ефективного залучення корпоративного сектору економіки з метою створення умов для продуктивної зайнятості та вдосконалення системи соціального діалогу.

У дисертації поглиблено теоретичні і методологічні основи дослідження диференціації грошових доходів населення та розроблено науково обґрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності механізму її регулювання в умовах трансформаційної економіки України. Проведені дослідження дозволяють зробити висновки теоретичного, методологічного та науково-практичного спрямування, основними з яких є такі:

1. З огляду на переважно кількісний підхід до дослідження проблем диференціації грошових доходів населення в Україні, доробком автора є поглиблення сутності диференціації грошових доходів населення, яка трактується як об’єктивне соціально-економічне явище, що має свої якісні характеристики і є наслідком розподілу виробленого продукту між членами суспільства відповідно до умов виробництва та принципів розподілу .

2. Обґрунтована теза, що посилення диференціації доходів населення в Україні пов’язане, перш за все, з неоднаковими можливостями присвоєння доходів: від трудової діяльності, власності, капіталу, підприємницької діяльності, які розподіляються між власниками економічних факторів виробництва у формі заробітної плати, ренти, відсотків та прибутку. В Україні не було створено умови рівного доступу широких верств населення до цих факторів, що перешкоджає реальній можливості кожному громадянину повноцінно реалізувати свої економічні і соціальні функції.

3. Ефективність регулювання розподільних процесів залежить від обраної моделі державного розвитку. Серед різноманітних існуючих систем розподілу і перерозподілу є три основні моделі: ліберальна, консервативна (корпоративна), соціально-демократична, які відрізняються різним рівнем втручання держави в процеси розподілу та перерозподілу доходів. В чистому вигляді в Україні неможливо застосувати ні одну з названих моделей. Враховуючи соціальний та інституційний рівень розвитку економіки, державну соціальну політику необхідно поєднувати з корпоративною; розвивати систему соціального страхування; вдосконалювати механізми надання соціальної допомоги, систему соціального діалогу, та застосовувати раціональні фіскальні інструменти.

4. Моделювання розподілів грошових доходів (заробітної плати) населення на основі логарифмічно-нормальної функції забезпечує можливість надійної оцінки поточного та очікуваного рівня їх диференціації. Систему показників, що розраховуються офіційною статистикою України, доцільно доповнити індексами Аткінсона та Тейла для більш адекватного відображення кінцьових ефектів при дослідженні розподілів грошових доходів, що відповідає світовому досвіду вимірювання диференціації доходів населення.

5. Основними сучасними тенденціями та особливостями, які посилюють диференціацію грошових доходів населення, можна вважати: деформацію структури грошових доходів, яка характеризується зменшенням частки оплати праці та зростанням частки соціальних трансфертів; несприятливу тенденцію зростання поляризації суспільства незважаючи на певне зменшення показників диференціації; зменшення ролі оплати праці, як основного джерела доходів, у найменш забезпечених груп населення та зростання у заможних груп населення; зростання в структурі грошових доходів прибутку та змішаного доходу, що пов’язано з економічною активністю високодоходних груп населення.

6. Диференціація грошових доходів населення на три чверті залежить від оплати праці та доходів від підприємницької діяльності, і менше ніж на одну восьму від соціальних трансфертів. Це підкреслює, що першочергове значення для регулювання диференціації грошових доходів має реформування системи оплати праці.

7. Для регулювання оплати праці з метою зменшення диференціації грошових доходів населення необхідно: по-перше, підвищити частку оплати праці в структурі ВВП, оскільки деформація пропорцій первинного розподілу доходів є основною причиною низького рівня заробітної плати більшості працюючих; по-друге, синхронізувати динаміку змін ВВП, заробітної плати та продуктивності праці: ретроспективний аналіз макроекономічних показників свідчить про відсутність тісного взаємозв’язку між рівнем продуктивності праці, розміром заробітної плати та часткою оплати праці у структурі ВВП; по-третє, підвищити рівень мінімальної заробітної плати, який сьогодні не забезпечує навіть фізіологічного прожиткового мінімуму.

8. Найбільший вплив на диференціацію грошових доходів населення України здійснюють макроекономічні фактори: валовий внутрішній продукт, реальні доходи населення, реальна заробітна плата, продуктивність праці, економічне і демографічне навантаження на працююче населення. Інфляція і безробіття не є визначальними факторами диференціації грошових доходів в Україні. Підвищення цін не справляє значного впливу на рівень диференціації, а зайнятість не є гарантією отримання відповідного рівня доходу. Такі результати аналізу свідчать, що тільки за умови ефективної державної політики, що спрямована на економічне зростання, підвищення доходів всіх категорій населення та реформування системи оплати праці можливо зменшити диференціацію доходів населення.

9. Механізм регулювання диференціації грошових доходів населення є взаємопов’язаною системою методів, інструментів та важелів впливу на процес їх розподілу та перерозподілу з метою згладжування надмірної диференціації та підвищення рівня життя населення. В роботі сформульовано і обґрунтовано конкретні науково-практичні рекомендації щодо удосконалення механізму регулювання диференціації, основними серед яких є: необхідність встановлення мінімальної заробітної плати на рівні, не нижчому за прожитковий мінімум, що враховує галузеві і регіональні особливості зайнятості; доцільність встановлення прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб; розв’язання проблем підвищення ефективності діючої системи трансфертних платежів шляхом підвищення адресності соціальних виплат; вдосконалення діючої системи соціального діалогу з метою підвищення оплати праці населення; залучення до участі у вирішенні соціальних проблем корпоративного сектору економіки, підвищення соціальної відповідальності бізнесу.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Гвелесіані А.Г. Стан грошових доходів та майнова диференціація населення в Україні // Економіка АПК. – №3. – 2002. – С. 103-106.

2. Гвелесіані А.Г. Методи вимірювання рівня диференціації грошових доходів населення // Механізми регулювання соціальної сфери: Зб. наук. пр. – К.: Інститут економіки НАН України, 2002. – С. 54-60.

3. Гвелесіані А.Г. Зменшення майнової диференціації населення як чинник мотивації ефективної праці // Регіональні перспективи. – № 3-4 (22-23). – 2002. – С. 109-110.

4. Гвелесіані А.Г. Фактори диференціації грошових доходів населення // Трансформаційні процеси у соціальній сфері: Зб. наук. пр. – К.: Інститут економіки НАН України, 2003. – С. 45-52.

5. Гвелесіані А.Г. Тенденції та особливості диференціації грошових доходів населення України // Вісник Технологічного університету Поділля. –2003. – № 5. – Ч. 2. – Т. 2 (55). – С. 134-136.

6. Гвелесіані А.Г. Оцінка впливу макроекономічних показників на диференціацію грошових доходів населення // Реалізація цілей тисячоліття ООН в Україні: подолання бідності та підвищення життєвого рівня населення: Зб. наук. пр. – Київ: ІДСД НАНУ, 2004. – С. 90-94.

Статті в інших виданнях

7. Гвелесіані А.Г. Деякі аспекти державного регулювання надмірної диференціації доходів населення // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2005. – №3 (31). – С. 104-105.

8. Гвелесіані А.Г. Макроекономічні аспекти аналізу диференціації грошових доходів населення // Формування ринкової економіки: Зб. наук. пр. – Т. 1. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 132–137.

9. Гвелесіані А.Г. Вплив державної політики перерозподілу на соціально-демографічні процеси // Формування ринкової економіки: Зб. наук. пр. – Т. 2. – К.: КНЕУ, 2006. – С. 312-318.

Тези доповідей

10. Gvelesiani A.G. Estimation of influence some national measures on inequality of the money income of the population // Prediction and decision making under uncertainties (PDMU – 2004): international workshop. – Ternopil (Ukraine), 2004. – Р. 19-21.

11. Гвелесіані А.Г. Декомпозиція коефіцієнта Джині за джерелами грошових доходів // International Conf. Problems of decision making under uncertainties (PDMU – 2005). – Berdyansk (Ukraine), 2005. –
    С. 124-126.

12. Гвелесиани А.Г. Влияние макроэкономических изменений на расслоение общества в Украине в трансформационный период // 2nd International Silk Road Symposium “BSEC Studies”. – Tbilisi, 2005. – Р. 117-120.

13. Гвелесіані А.Г. Рівень бідності в Україні і проблеми її вирішення // Problems of decision making under uncertainties (PDMU – 2006): international workshop. – Skhidnytsia (Ukraine), 2006. – P. 85-87.