На основі результатів дослідно-експериментальної роботи з проблем трансформування змісту курсу "Педагогіка" для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації встановлено: 1. Напрями, форми, а особливо зміст педагогічної підготовки вчителів початкових класів зумовлюються соціально-економічними, історико-культурними чинниками, загальнонаціональними та світовими традиціями. Творення української професійно-педагогічної системи підготовки вчителів початкової школи тісно вплетене в контекст розвитку загальноєвропейської й світової педагогічної освіти. Охарактеризувавши кількісні і якісні зміни в професійно-педагогічній підготовці вчителів в Україні, ми виділили такі її періоди: перший період (елементарний загальноосвітній, копіювальний – Х–ХVІ ст.) характеризувався загальноосвітнім духовним характером педагогічних знань; другий період (наслідувальний – ХVІ–ХVІІІ ст.) знаменувався новим піднесенням освітнього рівня населення України, орієнтуванням на західні освітні традиції, відродженням і розвитком шкільної справи, започаткованої в Княжу добу; третій період (безпосереднього формування системи професійно-педагогічної підготовки учителів початкових класів – ХІХ ст. – по даний час) – характеризувався розширенням сітки початкових шкіл під впливом економічного розвитку. 2. Зміст професійно-педагогічної освіти не є ізольованим і відособленим явищем від загального змісту освіти. Як видове поняття “зміст професійно-педагогічної освіти” містить у собі ознаки понять "зміст освіти", "зміст професійної освіти". Аналогічно загальній освіті, професійно-педагогічна виявляється в глобальному, етапному і оперативному рівнях. Перший з яких представлений концептуальними ідеями, що домінують у професійній підготовці українського суспільства та моделлю особистості майбутнього вчителя; другий – у навчальних планах; третій – у навчальних програмах. Однак на рівні освітньо-кваліфікаційних характеристик молодшого спеціаліста напряму професійної підготовки “Педагогічна освіта” спостерігається їх відірваність від запитів сучасного українського суспільства, вони не враховують соціально-економічних змін, які відбуваються в Україні, та орієнтацій на міжнародні стандарти. 3. У професійно-педагогічній підготовці майбутнього вчителя особливе місце посідає педагогіка як навчальний предмет. Теоретична узагальненість цієї науки слугує фундаментом для формування особливого професійного світобачення майбутнього вчителя і допомагає у виконанні передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою функцій та у правильному прийнятті професійних рішень. Зміст педагогіки як навчального предмета має трирівневий вияв: рівень загального теоретичного уявлення (розпочинає своє формування в різноманітних державних документах, освітніх стандартах, доктринах, концепціях); рівень навчального предмета і рівень матеріалу педагогіки. 4. Проведений аналіз програм із педагогіки, що періодично видавалися й доповнювалися, засвідчив, що вони орієнтувалися на політичні зміни в суспільстві. Визначивши особливості нинішньої навчальної програми, тенденції збільшення обсягу змісту програмового матеріалу, еволюційні процеси та здійснивши порівняльний аналіз, ми зробили висновок про відсутність цілеспрямованого і поетапного формування змісту навчального матеріалу в програмах. Програма (1993 р.), відійшовши від державницько-ідеологічних засад, не відшукала стійких методологічних (концептуальних) орієнтирів, що й зумовило у викладі окремих тем повторення або лише часткове змінення постулатів попередньої програми. 5. Структурування навчального матеріалу з педагогіки передбачає, насамперед, його концентрацію на основі провідних концепцій, ідей, закономірностей. Основою для відбору нами змісту педагогіки слугували принципи, що визначали підхід до його конструювання, та критерії як інструментарій визначення конкретного наповнення навчальної інформації. Отже, обґрунтувавши за допомогою контент-аналізу періодичних педагогічних видань пріоритетні напрями розвитку педагогічної науки, вагомість тем із теорії виховання, особливості їх змістового наповнення за допомогою теоретичних досліджень і практики, а також орієнтованість змісту на запити освітньо-кваліфікаційної характеристики, ми змоделювали розділ програми “Теорія виховання”, яка охопила 8 тем, що послідовно і логічно висвітлюють основні положення та ідеї процесу виховання і, на нашу думку, сприятимуть формуванню готовності до виконання професійних функцій і розв’язання типових задач майбутніми вчителями початкових класів. Проаналізувавши результати впровадження альтернативної програми в розділі "Теорія виховання" для студентів педагогічних училищ та здійснивши їх інтерпретацію, ми виявили центральні тенденції одержаних даних, характер їх розсіяності і мінливості (дисперсійний аналіз). Результати, одержані у ході дисперсійного аналізу, підтвердили ефективність експериментальної програми для формування професійно-педагогічних знань і умінь майбутніх учителів початкових класів. 6. За результатами дослідно-експериментальної роботи основними дидактичними засадами, які дають змогу оптимізувати зміст навчального курсу “Педагогіка”, є: відповідність змісту педагогічної підготовки молодшого спеціаліста сучасним вимогам суспільства; кореляційність змісту курсу педагогіки меті і завданням освітньо-кваліфікаційної характеристики; дотримання спеціально розроблених принципів і правил відбору та структурування змісту навчального матеріалу педагогіки; врахування у змісті курсу “Педагогіка” найновіших досягнень розвитку педагогічної науки. Враховуючи важливість педагогічних знань у професійно-педагогічній підготовці вчителя, подальшого вивчення потребують питання дидактичних засад відбору навчального матеріалу з педагогічних дисциплін, методик вивчення навчальних дисциплін та ін. Потребує окремого вивчення проблема вдосконалення змісту педагогічної підготовки студентів у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації. |
